Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа №523/14381/16-а
адміністративне провадження №К/9901/22353/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 523/14381/16-а
за позовом ОСОБА_2 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (далі - Суворовське ОУ ПФУ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Суворовського ОУ ПФУ
на постанову Суворовського районного суду міста Одеси від 15 лютого 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Виноградової Н.В. та
ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року , постановлену складі колегії суддів: головуючого судді Домусчі С.Д., суддів Коваля М.П., Кравця О.О. -
12 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 25 липня 2016 року № 64 про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;
- зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), у зв'язку із зайнятістю повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці у період з 27 липня 1985 року до 29 червня 2001 року, з 29 червня 2011 року до 27 лютого 2015 року, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії - з 26 квітня 2016 року.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом , що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Позивач вказав, що згідно його трудової книжки, загальний стаж роботи складає близько 31 рік і місяців, з них близько 19 років і 5 місяців - на роботах, що передбачені списком № 2, з яких 6 років та 6 місяців на шкідливих роботах до 22 серпня 1992 року, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року N 442 (далі - Порядок проведення атестації). Досягнувши 58 років, він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2 відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, надавши всі необхідні документи, проте відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії.
Суворовський районний суд міста Одеси постановою від 15 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, задовольнив позовні вимоги:
- визнав протиправним та скасував рішення Суворовського ОУ ПФУ від 25 липня 2016 року № 64 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язав Суворовське ОУ ПФУ призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 у зв'язку з зайнятістю повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці у період з 27 липня 1985 року по 21 серпня 1992 року, з дня досягнення позивачем 58-річного віку, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_3.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив, зокрема, з того, що своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
10 липня 2016 року Суворовське ОУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 липня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи першою ухвалою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення їх без задоволення, а оскаржуваної постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_2 26 квітня 2016 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (а.с. 37).
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг віку 55 років - ІНФОРМАЦІЯ_2, на час прийняття рішення про відмову в призначені пільгової пенсії, позивач досяг 58-річного віку.
Рішенням Суворовського ОУ ПФУ від 25 липня 2016 року № 64 ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (а.с. 35).
Відмова вмотивована відсутністю спеціального стажу - 07 років 06 місяців, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. При цьому в рішенні зазначено, що до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах не зарахований час роботи позивача на посадах покрівельника та майстра з 27 липня 1985 року по 29 червня 2001 року, оскільки цей час не підтверджений відомостями про роботу позивача із застосуванням мастик і ґрунтовок відповідно до списку № 2 розділу XXVII - на посаді покрівельника, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, та на посадах майстра за відсутності первинних документів та за відсутністю атестації робочих місць.
Також суди встановили, що відповідно до записів трудової книжки та уточнюючої довідки № 1-ар від 17 червня 2016 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, виданої ліквідаційною комісією Міськрембудтресту, ОСОБА_2 працював:
- на посаді покрівельника рулонних покрівель та покрівель зі штучних матеріалів із застосуванням мастик і ґрунтовок у РБУ №4 Міськрембудтресту в період з 27 липня 1985 року по 04 жовтня 1991 року, тобто 6 років 2 місяці і 8 днів;
- майстром будівельних і монтажних робіт з 04 жовтня 1991 року по 13 січня 1992 року, тобто 3 місяці 9 днів;
- на посаді покрівельника рулонних покрівель та покрівель зі штучних матеріалів із застосуванням мастик і ґрунтовок РБУ №3 Міськрембудтресту з 13 січня 1992 року по 22 липня 1996 року, тобто 4 роки 6 місяців та 10 днів.
Загальний стаж позивача складає 31 рік 05 місяці 02 дні, що підтверджено розрахунком загального стажу проведеним апелянтом (а.с. 64).
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За загальним правилом право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років (стаття 12 Закону № 1788-ХІІ).
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Отже, на думку колегії суддів, достатньо 6 років та 3 місяці стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці (половина від 12 років 6 місяців, передбаченого для чоловіків пунктом «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ) за наявності передбаченого загального стажу роботи (30 років для чоловіків) для отримання права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку (на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи), встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV (60 років).
За приписами статті 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до пунктів 3, 4.5 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядку проведення атестації. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та розробленими Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Згідно пунктів 1, 3 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Покрівельники по рулонних покрівлях і по покрівлях з штучних матеріалів, зайняті на роботах із застосуванням мастик і ґрунтовок та майстри будівельних та монтажних робіт відносяться до робітників, які включені до списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 (розділ XXVII БУДІВНИЦТВО, РЕКОНСТРУКЦІЯ, ТЕХНІЧНЕ ПЕРЕОСНАЩЕННЯ, РЕСТАВРАЦІЯ ТА РЕМОНТ БУДІВЕЛЬ, СПОРУД ТА ІНШИХ ОБ'ЄКТІВ, 2290000а-13201, 2290000б-23419 відповідно).
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Оскільки суди встановили, що в період з 27 липня 1985 року по 04 жовтня 1991 року (6 років 2 місяці і 8 днів), позивач працював на посаді покрівельника рулонних покрівель та покрівель зі штучних матеріалів із застосуванням мастик і ґрунтовок у РБУ №4 Міськрембудтресту, з 04 жовтня 1991 року по 13 січня 1992 року - майстром будівельних і монтажних робіт (3 місяці 9 днів), робота на яких передбачена списком № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, тому ці періоди повинні бути зараховані до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
При цьому колегія суддів зазначає, що період роботи позивача з 13 січня по 21 серпня 1992 року (7 місяців 8 днів) також повинен бути зарахований до пільгового стажу, оскільки суди не встановили, а матеріали справи не містять доказів того, що після 21 серпня 1992 року (набуття чинності Порядку проведення атестації) проводилася атестація робочих місць на даному підприємстві.
Після 21 серпня 1992 року, відсутність документального підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці, не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Таким чином, за встановлених у справі обставинам, пільговий стаж позивача по списку № 2 становить 7 років та 25 днів (6 років 2 місяці і 8 днів + 3 місяці 9 днів + 7 місяців 8 днів).
З огляду на наявність у позивача загального трудового стажу 31 рік 05 місяців 02 дні, та понад 7 років стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, колегія суддів вважає, що позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини першої статті 26 Закону № 1058-IV на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
На час звернення позивача до Суворовського ОУ ПФУ він досяг 57 років, та 16 червня 2016 року йому виповнилось 58 років.
Отже, враховуючи, що стаж роботи позивача із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 складає більше 7 років, він отримав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 2 роки, тобто по досягненню 58-річного віку.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оспорюваного рішення відповідача від 25 липня 2016 року та наявність підстав для зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10 у зв'язку з зайнятістю повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці у період з 27 липня 1985 року по 21 серпня 1992 року, з дня досягнення ОСОБА_2 58-річного віку, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_3.
Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржників, наведені в касаційних скаргах, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні апеляційним судом оспорюваних рішень погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржників відхилено.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі № 523/14381/16-а - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
М.М. Гімон
А.Ю. Бучик ,
Судді Верховного Суду