Іменем України
24 квітня 2019 року
Київ
справа №818/374/17
провадження №К/9901/23428/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Білоуса О. В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітку, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Соп'яненка О. В., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Курило Л. В. (головуючий), Присяжнюк О. В., Бартош Н. С.
І. Суть спору
1. У березні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (надалі також Управління ДПС України), Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (надалі також Сумський прикордонний загін), у якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління ДПС України генерал-майора Бідила C. B. від 13 лютого 2017 року № 93-аг щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідно до пункту «є» статті 62 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та оголошення дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю»;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління ДПС України від 14 лютого 2017 року №75 ОС у частині припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби за підпунктом «е» пункту 1 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (через службову невідповідність) в запас, без права носіння військової форми одягу;
1.3. визнати протиправним та скасувати наказ начальника Сумського прикордонного загону від 14 лютого 2017 року № 27 ОС у частині виключення зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 14 лютого 2017 року;
1.4. поновити його на посаді інспектора прикордонної служби І категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Хутір Михайлівський" II категорії (тип А) та виплатити середньоденний заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Свої вимоги позивач обґрунтовує протиправністю спірних наказів як таких, що винесені з порушенням норм матеріального права та з порушенням процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності.
3. Відповідачі позов не визнали. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачі вказували на законність і обґрунтованість звільнення позивача з огляду на наявність у його діянні складу дисциплінарного проступку.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 з 2003 року проходив службу в органах ДПС України.
5. З 11 серпня 2011 року позивач проходив службу на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії відділу прикордонної служби «Конотоп» ІІ категорії Сумського прикордонного загону на умовах контракту від 11 серпня 2011 року, укладеного строком на 5 років, по 11 серпня 2016 року, а з 11 серпня 2016 року - на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Хутір Михайлівський» ІІ категорії на умовах контракту, укладеного строком на 5 років, до 10 серпня 2021 року.
6. Наказом начальника Управління ДПС України від 13 лютого 2017 року № 93-аг за порушення у період перебування на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Конотоп» Сумського прикордонного загону вимог статей 12, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 20.1. Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спеціальним наказом МВС МЗС МФУ АДПСУ, ГУДСУ від 5 липня 2011 року № 330/151/809/434/146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 липня 2011 року, пункту 15 частини другої статті 27 Інструкції з організації оперативно-службової діяльності відділу прикордонної служби Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації ДПС України від 29 грудня 2009 року № 1040, пункту 15 Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, затвердженого наказом Адміністрації ДПС України від 25 червня 2007 року № 472, підпункту 2.5.7 пункту 2.5. розділу ІІ Інструкції з організації і здійснення перевірки документів громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, затвердженої наказом Адміністрації ДПС України від 5 травня 2012 року № 407, пункту 33 Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему прикордонного контролю «Гарт-1» Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації ДПС України від 30 вересня 2008 року № 810, пункту 3 Додатку до розпорядження Адміністрації ДПС України від 20 лютого 2013 року № Т/25-1081 «Про порядок здійснення скасування інформації, уведеної до ІТС ПК "Гарт-1"» інспектору прикордонної служби 2 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Хутір Михайлівський" старшому прапорщику ОСОБА_1, відповідно до пункту «є» статті 62 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, оголошено дисциплінарне стягнення - «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю».
7. Наказом начальника Управління ДПС України від 14 лютого 2017 року № 75 ОС відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009, на підставі наказу начальника Управління ДПС України від 13 лютого 2017 року № 93-аг, клопотання 5 прикордонного загону від 14 лютого 2017 року № 30-1564, подання від 14 лютого 2017 року, припинено (розірвано) контракт і звільнено з військової служби по 5 прикордонному загону (1 категорії) Східного регіонального управління (1 категорії) ДПС України старшого прапорщика ОСОБА_1, інспектора прикордонної служби 1 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Хутір Михайлівський» ІІ категорії (тип А) 5 прикордонного загону (1 категорії) Східного регіонального управління (1 категорії) ДПС України, за пунктом «е» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність) в запас, без права носіння військової форми одягу.
8. Наказом начальника Сумського прикордонного загону від 14 лютого 2017 року № 27-ОС відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 14 лютого 2017 року старшого прапорщика ОСОБА_1 (П-022552), інспектора прикордонної служби 1 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Хутір Михайлівський» ІІ категорії (тип А), звільненого з військової служби у запас наказом начальника Східного регіонального управління від 14 лютого 2017 року № 76-ОС за пунктом «е» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність), без права носіння військової форми одягу, та направлено на військовий облік до Конотопського ОМВК Сумської області.
9. Підставою для наведеного слугувало таке:
9.1. При проведенні перевірки правильності та повноти внесення інформації до бази даних установлено внесення недостовірних відомостей ОСОБА_1, який до 25 березня 2015 року займав посаду ІПС 2 категорії 1 відділення ІПС відділу прикордонної служби «Конотоп».
9.2. На підставі наказу начальника Сумського прикордонного загону проведено службове розслідування, згідно з висновками якого встановлено, що ОСОБА_1 у період з 7 листопада 2014 року по 30 грудня 2014 року до бази даних дев'ять разів унесено недостовірні відомості, чим порушено вимоги пункт 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами та пункту 15 частини другої статті 27 Інструкції з організації ОСД ВПС ДПСУ, якими вимагається від працівників належним чином здійснювати свої обов'язки, не послаблювати пильність та не вчиняти інші дії, заборонені законодавством України та наказом на охорону державного кордону. Відповідно до пункту 15 Положення про базу даних відомості про осіб, що перетнули державний кордон повинні бути достовірними, без помилок та перекручень і забезпечувати однозначне тлумачення, можливість однозначної ідентифікації особи. Відповідно до пункту 3 Додатку до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби «Про порядок здійснення скасування інформації, уведеної до ІТС ПК "Гарт-1"» підставою для скасування інформації у базах даних є резолюція начальника відділу прикордонної служби, старшого зміни прикордонних нарядів або старшого прикордонних нарядів на рапорті посадової особи, яка здійснила помилкове внесення інформації до системи. В порушення вимог цього пункту та вимог статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобов'язує доповідати своєму безпосередньому начальнику про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, ОСОБА_1 не доповів про внесення ним недостовірних відомостей, у зв'язку з цим помилки тривалий час не були виявлені та виправлені.
9.3. Позивач у письмових поясненнях, наданих під час службового розслідування, зазначив, що не може повідомити про обставини внесення помилкових відомостей до бази у зв'язку зі значним періодом часу від події. Внесення вказаних відомостей саме ним позивач не заперечував.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Сумський окружний адміністративний суд постановою від 19 квітня 2017 року:
10.1. адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітку - задовольнив;
10.2. визнав протиправним та скасував наказ начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 13.02.2017 № 93-аг про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголошення дисциплінарного стягнення "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю";
10.3. визнав протиправним та скасував наказ начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 75ОС від 14.02.2017 в частині припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби за п.п. "е"п. 1 ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (через службову невідповідність) в запас, без права носіння військової форми одягу;
10.4. визнав протиправним та скасував наказ начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 27-ОС від 14.02.2014 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 14.02.2017;
10.5. поновив ОСОБА_1 на посаді інспектора прикордонної служби І категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Хутір Михайлівський" ІІ категорії (тип А);
10.6. стягнув з Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 17659 грн. 20 коп.
10.7. стягнути зі Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 3 000 грн. витрат на правову допомогу.
11. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 20 червня 2017 року:
11.1. змінив постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, виклавши абзац шостий резолютивної частини постанови в такій редакції:
"Стягнути з Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13.02.2017 р. по 19.04.2017 р. в розмірі 10026,30 грн.»;
11.2. в іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року залишив без змін.
12. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідач в обґрунтування рішення про звільнення позивача не надав будь-яких обґрунтувань необхідності застосування найсуворішого стягнення та неможливості досягнення цілей, з якими стягнення застосовується, у випадку накладення іншого стягнення.
13. Змінюючи постанову суду першої інстанції в частині суми стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, апеляційний суд констатував, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що позивач у період вимушеного прогулу перебував на обліку як безробітний та отримував відповідні виплати.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. Управління ДПС України подало касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
15. У скарзі автор просить рішення судів першої й апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову в позові.
V. Оцінка Верховного Суду
16. Спірні правовідносини на час їх виникнення врегульовані Конституцією України, Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (надалі - Закон № 2232-ХІІ), Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 (надалі - Положення № 1115/2009), Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (надалі - Статут) та іншими нормативно-правовими актами.
17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. За змістом абзацу першого преамбули вказаного Дисциплінарного статуту, цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
19. У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (стаття 45 Статуту).
20. Частиною третьою статті 5 Статуту обумовлено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
21. За приписами статті 62 Статуту на прапорщиків (мічманів) можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження старших прапорщиків (старших мічманів) у військовому званні на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання прапорщик (мічман), старший прапорщик (старший мічман) із звільненням з військової служби у запас.
22. Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону № 2232-XII під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку.
23. При цьому згідно з розділом І статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій».
24. Порядок накладення дисциплінарних стягнень на військовослужбовців визначено статтями 83-84 Статуту. Так, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
25. Відповідно до пункту «е» частини шостої статті 26 Закону № 2232-ХІІ контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби через службову невідповідність.
26. Своєю чергою, за приписами пункту 280 Положення № 1115/2009 звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність здійснюється у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю; позбавлення військового звання прапорщика (мічмана), старшого прапорщика (старшого мічмана) із звільненням з військової служби у запас; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.
27. Разом із цим, статтею 87 Статуту в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення.
28. Інших положень щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців у залежності від моменту вчинення правопорушення Статут у названій редакції не містить.
29. Водночас за приписами частини третьої статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV у редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
30. Крім того, згідно з частиною другою статті 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення не може буті накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
31. Також доцільно зауважити на тому, що згадану законодавчу прогалину врегульовано Законом України 16 березня 2017 року № 1952-VIII, що набрав чинності 16 квітня 2017 року, яким, серед іншого, статтю 87 Статуту доповнено частиною другою такого змісту:
«Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин».
32. Відповідно до частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, яка діяла на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Тотожні положення закріплені у частині шостій статті 7 чинної редакції вказаного Кодексу.
33. За приписами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
34. Згідно з частинами першою, другою статті 6 цього ж Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
35. Європейський суд з прав людини у пункті 137 Рішення у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначив, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. <…> Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
36. У пункті 181 цього ж Рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що необхідні процедурні гарантії, які б могли запобігти свавільному застосуванню відповідного матеріального законодавства, не були запроваджені. Зокрема, національне законодавство не передбачало будь-яких обмежень строків ініціювання та здійснення провадження щодо судді за «порушення присяги». Відсутність будь-яких строків давності, що розглядалася вище за статтею 6 Конвенції, давала дисциплінарним органам повну свободу дій та порушила принцип юридичної визначеності.
37. Викладене зумовило констатацію Європейським судом з прав людини порушення з боку України, серед іншого, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо принципу юридичної визначеності та відсутності строку давності для провадження стосовно заявника.
38. Як уже зазначено, події, обставини щодо яких ставляться в провину позивачу та зумовили притягнення його до дисциплінарної відповідальності, мали місце у період з 7 листопада по 30 грудня 2014 року, а накладення дисциплінарного стягнення відбулося 13 лютого 2017 року.
39. Верховний Суд, зважаючи на викладене та застосовуючи аналогію закону, дійшов висновку про те, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення відбулося після закінчення строку для його накладення.
40. Наведене є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних у цій справі наказів і задоволення відповідної частини позовних вимог.
41. За змістом статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
42. Питання правильності обрахунку зазначених періоду та суми стягнення, а так само питання розподілу судових витрат, не є предметом касаційного оскарження.
VІ. Висновок за результатом розгляду касаційної скарги
43. Беручи до уваги вищевикладене, покладені в обґрунтування касаційної скарги аргументи щодо неправильного застосування судами норм матеріального права в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування спірних наказів частково знайшли своє підтвердження.
44. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
45. За правилом частин першої, другої статті 351 указаного Кодексу підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
46. Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої й апеляційної інстанцій - зміні у мотивувальній частині. В іншій частині оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.
VII. Судові витрати
47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3, 260, 341, 343, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України задовольнити частково.
2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у незміненій частині та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі № 818/374/17 змінити в частині мотивування рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів і викласти відповідне мотивування у редакції цієї постанови.
3. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у незміненій частині та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі № 818/374/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
О. В. Білоус