Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа №826/13720/15
адміністративне провадження №К/9901/12605/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянув в попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_8
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2015 року (суддя Іщук І.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року (колегія у складі суддів Ісаєнко Ю.А., Губської Л.В., Федотова І.В.)
у справі №826/13720/15
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 10.07.2015 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, в якому просив:
- визнати ОСОБА_1 вкладником ПАТ «Банк Камбіо» з належною йому сумою у розмірі 169 620,00 грн, отриманою за Договором дарування від 27.09.2014, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 та посвідченого приватним нотаріусом Авдієнком В.П. і зареєстрованого в реєстрі за № 1644;
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.2015 залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2016, відмовлено в задоволенні позову.
3. 21.03.2018 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Позивача на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2016 У касаційній скарзі скаржник просив скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.03.2016 було відкрито провадження у справі. 24.03.16 надійшов відзив від Відповідача.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.09.2014 між ОСОБА_6 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдарований) був укладений договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Авдієнком В.П. та зареєстрований в реєстрі за №1644.
6. Відповідно до умов договору дарування, дарувальник дарує ОСОБА_1 безоплатно та безумовно у власність грошові кошти у розмірі 11000 доларів США, які знаходяться на поточному рахунку у ПАТ «Банк Камбіо», що на день укладання цього договору за курсом НБУ (12,9088) еквівалентно 141996,80 грн.
7. 22.10.2014 ОСОБА_6 як представник позивача звернулася до ПАТ «Банк Камбіо» із заявою про відкриття поточного рахунку на ім'я ОСОБА_1
8. Листом від 19.11.2014 №19/2625 банк повідомив заявника про те, що відкриття рахунку на ім'я іншої особи може здійснюватися на підставі довіреності, засвідченої в установленому законодавством порядку, проте довіреності від ОСОБА_1 не надходило.
9. Заявою від 21.11.2014 ОСОБА_6 як представник позивача повторно звернулася до ПАТ «Банк Камбіо» із заявою про відкриття поточного рахунку та перерахування грошових коштів з рахунку дарувальника на рахунок ОСОБА_1, додавши до заяви нотаріально посвідчену копію довіреності.
10. Листом від 25.11.2014 №19/2679 банк відмовив заявнику у відкритті рахунку, оскільки контролюючими органами зупинено відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам у ПАТ «Банк Камбіо».
11. Разом з тим, постановою Правління Національного банку України від 25.09.2014 №603/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до категорії проблемних» банк віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів. З метою стабілізації діяльності ПАТ «Банк Камбіо» та відновлення його фінансового стану з дня прийняття цієї постанови та до кінця визначеного строку установлено для банку наступні обмеження в його діяльності, зокрема: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок процентів; зупинено в банку здійснення таких операцій як відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам; зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунки відкритих у ПАТ «Банк Камбіо».
12. На підставі постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014 №782 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04.12.2014 № 140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Камбіо», згідно з яким з 05.12.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 №144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 №46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Додусенка В.І. строком на 1 рік з 02.03.2015 по 01.03.2016 включно.
13. Позивач вважаючи, що його протиправно не включили до Переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернувся до суду з даним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що договір дарування від 27.09.2014 між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 був укладений вже після винесення Правлінням Національного банку України постанови від 25.09.2014 №603/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до категорії проблемних».
15. Крім того, із заявою про відкриття поточного рахунку на ім'я ОСОБА_1 ОСОБА_6 як його представник звернулася 22.10.2014, тобто в період дії вищевказаної постанови Правління Національного банку України від 25.09.2014 №603/БТ, якою, зокрема, було заборонено здійснення таких операцій в банку, як відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам; зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунки відкритих у ПАТ «Банк Камбіо», а також встановлено обмеження у вигляді не допущення проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування.
16. Наведені вище факти свідчать, що набуття ОСОБА_1 від ОСОБА_6 грошових коштів було зроблено з метою збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб, а тому дії відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників є законними та обґрунтованими.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. У касаційній скарзі Позивач наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, зробленими без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
18. Зазначає, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для невизнання позивача вкладником ПАТ "Банк Камбіо" та не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Камбіо", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому в діях відповідача наявна протиправна бездіяльність. Зазначає, що суди обмежились лише констатуванням існуючих правовідносин між сторонами, однак не надали правової оцінки діям кожної зі сторін спору. Не врахували також суди і того, що договір банківського вкладу між банком та позивачем взагалі не укладений, а тому операції по рахунку також не проводились, що унеможливлює визнання їх нікчемними.
19. Ознаки, за якими перевірявся договір, не є підставами вважати його нікчемним.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Перевіряючи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору, Суд зазначає таке.
21. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
22. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
23. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
24. Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу.
25. Пунктом 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
26. Згідно з положеннями ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
27. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
28. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
29. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
30. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI називається тимчасовою адміністрацією.
31. Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
32. Частинами 3, 5 цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
33. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
34. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
35. За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
36. Згідно з ч. 1 ст. 717 та ч. 1 ст. 718 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.
37. Системний аналіз положень Закону № 4452-VI дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
38. Отже, Закон № 4452-VI пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
39. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено відсутність відомостей щодо укладання позивачем або на користь позивача договорів банківського вкладу (депозиту) або банківського рахунку. Позивачем не вносилися кошти до банку та позивач не є власником іменного депозитного сертифіката. Відомості про позивача, як вкладника у банку не ідентифіковані.
40. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Позивач не є вкладником банку, який отримав право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО, оскільки, жодна з обставин, з якими Закон № 4452-VI пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками, не існували.
41. За таких обставин, Суд дійшов висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.
42. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
43. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, КАС України,
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_8 залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі №826/13720/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Т.О. Анцупова
Суддя О.П. Стародуб