Іменем України
24 квітня 2019 року
Київ
справа №806/1867/18
адміністративне провадження №К/9901/68301/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Анцупової Т.О., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року (головуючий суддя Охрімчук І.Г., судді: Капустинський М.М., Мацький Є.М.) у справі №806/1867/18 за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправною відмову відповідача щодо перерахунку державної пенсії та зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплачувати державну пенсію із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 1 жовтня 2017 року; постанову в межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання; зобов'язати відповідача подати звіт про виконання постанови суду.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що він як особа, яка є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалідом війни другої групи, військовозобов'язаний, призваний на військові збори, має право на перерахування пенсії по інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до положень частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 березня 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон №796-XII).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії скасовано. Прийнято нову постанову про часткове задоволення вимог позивача. Визнано протиправною відмову Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо перерахунку державної пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату державної пенсії, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 1 жовтня 2017 року. В решті вимог відмовлено.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалідом війни 2-ї групи, перебуває на обліку в Новоград-Волинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області як пенсіонер та отримує пенсію по інвалідності.
Відповідно до Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії зі встановлення причинного зв'язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і їх професійного характеру № 19 від 30 квітня 1992 року, захворювання позивача пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлено 2 групу інвалідності з 05 квітня 2012 року безтерміново та визначено, що захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісію серії 10ААБ №234193 від 04 травня 2012 року.
03 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Новоград Волинського об'єднаного управління ПФУ в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії. У вказаній заяві позивач, посилаючись на частину 3 статті 59 Закону №796-XII та статтю 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», просив провести з 01 жовтня 2017 року йому перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 вищезгаданого Закону.
Листом від 03 квітня 2018 року № 847/03.2 Новоград Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про те, що він не має права на перерахунок пенсії, згідно вимог чинного законодавства. При цьому відповідачем указано на те, що ОСОБА_1 під дію постанови Кабінету Міністрів України № 851 від 15 листопада 2017 року не підпадає, у зв'язку з тим, що брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час виконання своїх службових обов'язків у період роботи Баранівській міжгосподарській пересувній механізованій колоні № 5, а не в період проходження дійсної строкової служби.
Позивач, вважаючи, що такі дії відповідача є протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, яка призвела до інвалідності, позивач дійсну строкову службу не проходив, а тому відсутні підстави для здійснення останньому перерахунку пенсії з урахуванням приписів статті 59 Закону №796-XII.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково вимоги адміністративного позову, апеляційний суд виходив з того, що вимога щодо проходження дійсної строкової військової служби за частиною 3 статті 59 Закону №796-XII поширюється лише на осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Суд дійшов висновку, що положення вказаної статті поширюються на осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі військовозобов'язаних, а не виключно військовослужбовців строкової служби.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що обов'язковою умовою для отримання пенсії за частиною 3 статті 59 Закону №796-XII є участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС саме під час проходження дійсної строкової служби. Натомість, позивача таким критеріям не відповідає.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, судами встановлено та позивачем не заперечується, що ОСОБА_1 у 1986 році був призваний Баранівським РВК на зборову підготовку в В/Ч НОМЕР_1 на 51 день на посаду бульдозириста ВОС -170 та у період з 05 травня 1986 року по 24 червня 1986 року знаходився в секторі № 2 по наданню допомоги по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зазначені обставини підтверджені довідкою Баранівського районного військового комісаріату Житомирської області від 31 січня 2005 року № 4/114 та військовим квитком НОМЕР_2 , виданим Новоград - Волинським ОМВК Житомирської області 04 травня 1968 року. Тобто, на час участі ліквідації наслідків на ЧАЕС позивач дійсну строкову службу не проходив.
Згідно частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Частиною сьомою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
Так, статтею 10 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 березня 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-XII) встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно до примітки до статті 10 Закону № 796-XII тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Зазначеною нормою визначено, що учасниками ліквідації наслідків ЧАЕС є громадяни, військовослужбовці строкової і надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій, особи, які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Отже, законодавство визначає декілька окремих категорій серед військовослужбовців за критерієм виду вйськової служби, одним з яких є строкова військова служба.
Частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже, частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено лише одну категорію військовослужбовців, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" частину третю статті 59 Закону № 796-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено в межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких розповсюджується норма статті 59 Закону № 796-ХІІ.
Враховуючи вищезазначене, частина третя статті 59 Закону № 796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
15 листопада 2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") постановою Кабінету Міністрів України за № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок № 1210), а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Отже, наведеним підтверджується, що пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.
При цьому особам, які отримують пенсію на підставі статті 54 Закону № 796-ХІІ, пенсія розраховується за пунктом 9 Порядку № 1210.
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу, а тому останній не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження дійсної строкової служби, у зв'язку з чим положення частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ на нього не поширюються.
З приводу доводів позивача, з якими помилково погодився апеляційний суд, відносно того, що вимога щодо проходження дійсної строкової служби стосується лише осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
Так, стаття 59 Закону № 796-ХІІ визначає види пенсій, підстави їх призначення та розмір пенсій, що призначаються військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частинами першою та другою статті 59 Закону № 796-XII визначено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Таким чином, частина перша вказаної статті визначає загальне правило, відповідно до якого пенсія будь-якого військовослужбовця, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, призначається із розміру грошового забезпечення останнього.
Частина друга визначає відповідну категорію військовослужбовців, які отримують пенсію по інвалідності, а також членів їх сімей, які отримують пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, якій, за їх бажанням, можуть призначатися пенсійні виплати або на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
В той же час, частина третя статті 59 Закону № 796-XII визначає окрему категорію військовослужбовців, які: брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, об'єднаних фактом того, що відповідна участь здійснювалась у період проходження строкової військової служби.
Колегія суддів вважає, що частину 3 статті 59 № 796-XII необхідно застосовувати з урахуванням її синтаксичного аналізу та контекстного зв'язку з іншими її положеннями та положеннями статті 10 Закону №796-XII, а також з урахуванням попередньої редакції вказаної статті, яка передбачала лише одну категорію військовослужбовців, що мали право обчислення пенсії по інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Таким чином, враховуючи те, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не має права на перерахунок пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача не призведе до зменшення розміру пенсії, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 822/1346/18, від 06 березня 2019 року у справі №2540/2495/18, від 26 березня 2019 року у справі №816/99/18.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу відповідно до частини 3 статті 59 Закону №796-XII.
Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийнята з дотриманням норм процесуального права, але помилково була скасована апеляційним судом, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з залишенням в силі постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 345, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року скасувати.
Залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
Т.О. Анцупова
Л.Л. Мороз ,
Судді Верховного Суду