Іменем України
25 квітня 2019 року
Київ
справа №824/739/16-а
адміністративне провадження №К/9901/21291/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року (головуючий суддя - Лелюк О.П.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року (головуючий суддя - Курко О.П., судді - Смілянець Е.С., Совгира Д.І.) у справі №824/739/16-а
за позовом ОСОБА_3
до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області
про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 08 вересня 2016 року ОСОБА_3 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУНП в Чернівецькій області) про:
1.1. - визнання незаконним наказу Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області від 22 липня 2016 року №774 «Про покарання» в частині накладення на слідчого Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
1.2. - визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області від 18 серпня 2016 року №126 о/с «По особовому складу» в частині звільнення слідчого Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
1.3. - поновити на службі в Національній поліції на посаді слідчого Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області у спеціальному званні старшого лейтенанта поліції, з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 14357,34грн. (враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог від 09 листопада 2016 року);
1.4. - стягнути з Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області 20000грн. моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
3. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в постанові Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 серпня 2016 року висновок про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ґрунтується на Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкоголю, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 червня 2016 року та Акту судово-медичного дослідження №805 від 22 червня 2016 року. Зазначений Висновок складений 21 червня 2016 року о 17 год. 02 хв. В графі «ким та коли (точний час) направлений на огляд» зазначено «особиста заява 21 червня 2016 року 17 год. 02 хв.»; в графі «дата і точна година огляду» зазначено « 21 червня 2016 року о 17 год. 02 хв.». В Акті судово-медичного дослідження №805 від 22 червня 2016 року в графі «стислі обставини справи» вказано, що кров відібрана 21 червня 2016 року о 17 год. 30 хв. Суд вказав на те, що відповідно до ч. 3 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення; огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Згідно частини 5 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Беручи до уваги наведені норми права, суд встановив, що у зв'язку з незгодою позивачем з результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, що мало місце вночі 21 червня 2016 року близько 02 год., його огляд у закладі охорони здоров'я відбувся за самостійним зверненням 21 червня 2016 року о 17 год. 02 хв., тобто більше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, та без участі поліцейського. Зазначене позивачем фактично не заперечувалось в судовому засіданні. Суд визнав докази, на які посилається позивач в обґрунтування відсутності в його діях ознак дисциплінарного проступку, недопустимими та неналежними. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач на підставі наявних у нього адміністративних матеріалів дійшов обґрунтованого висновку про допущення позивачем керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та правомірно кваліфікував такі дії останнього як порушення службової дисципліни, оскільки особи рядового і начальницького складу поліції зобов'язані дотримуватись службової дисципліни і в позаслужбовий час.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
5. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року - без змін.
6. Суд апеляційної інстанції підтримав висновки суду першої інстанцій та зазначив, що 21.06.2016 року позивач був запланований для несення служби в добовому чергуванні в складі СОГ Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області. Прибувши до підрозділу, ОСОБА_3 о 08 год 15 хв. отримав закріплену за ним зброю. Однак, відповідальним по Глибоцькому відділу НП було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_3, що змусило відсторонити останнього від чергування та здійснити його заміну. При цьому позивача було зобов'язано здати зброю черговому, що підтверджується відповідним записом "21.06.2016 8:15" в графі "дата і час прийняття" в журналі розстановки нарядів від 21.06.2016. Тоді ж було негайно замінено ОСОБА_3 на слідчого з резервної групи Дробницького Б.І., що підтверджується копією рапорту останнього. Посилання позивача на те, що він протягом робочого дня, 21.06.2016, перебував на чергуванні в складі СОГ суд визнав такими, що спростовується наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, а також свідчать про його нещирість у свідченнях та спотворення ним обставин справи для уникнення дисциплінарної відповідальності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
7. 10 квітня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року, в якій позивач просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП може бути встановлена лише постановою районного, районного у місті, міського, міськрайонного суду (судді) про притягнення до адміністративної відповідальності, а не матеріалами службового розслідування. Зазначає, що його не було ознайомлено з матеріалами службового розслідування. Посилається на наявність такої, що набрала законної сили постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 серпня 2016 року у справі №725/3756/16-п, якою провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито за відсутністю в діях складу правопорушення. Вважає, що факт вчинення ним адміністративного правопорушення, пов'язаного з керуванням транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, який став підставою для проведення службового розслідування та подальшого звільнення, не підтвердився. Також посилається на невірно надану судами попередніх інстанцій оцінку висновку та акту судово-медичного дослідження №805. Зазначає, що суди безпідставно залишили поза увагою надані ним усні пояснення щодо справності приладу «DRAGER» та недійсності його показників. Вважає невірним та спотвореним посилання суду апеляційної інстанції на прийняття в якості доказів показів свідків щодо перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння 21 червня 2016 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 з 03 серпня 2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року - в поліції.
11. Так, згідно відомостей, відображених в трудовій книжці з 03 серпня 2005 року його прийнято на службу в органи внутрішніх справ України на підставі наказу Національного університету внутрішніх справ №241о/с від 26 липня 2005 року та 06 листопада 2015 року звільнено з органів внутрішніх справ на підставі наказу від 06 листопада 2015 року №284 о/с.
12. З 07 листопада 2015 року ОСОБА_3 прийнятий на службу в поліцію згідно наказу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 07 листопада 2015 року №1о/с, займав посаду слідчого Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України.
13. Поліцейськими Управління патрульної поліції в м. Чернівці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 21 червня 2016 року близько 02:00 год. задокументовано факт керування транспортним засобом марки «ВАЗ-21093», д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння слідчим Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 Під час перевірки останнього за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» встановлено наявність алкоголю в крові - 2,78 проміле. За вказане порушення поліцейськими Управління патрульної поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
14. За фактом вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 22 червня 2016 року №662 призначено службове розслідування, результати якого відображені у висновку службового розслідування від 21 липня 2016 року.
15. У вказаному висновку зазначено, що адміністративні матеріали відносно ОСОБА_3 було направлено до Першотравневого районного суду міста Чернівці. Рішення суду станом на 21 липня 2016 року не прийнято.
16. Також згідно змісту висновку службового розслідування від 21 липня 2016 року опитаний ОСОБА_3 пояснив, що 21 червня 2016 року близько 02 год. на перехресті вулиць Л. Кобилиці-Руської в місті Чернівці його на автомобілі НОМЕР_2 було зупинено поліцейськими Управління патрульної поліції, в яких виникла підозра у керуванні ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. У зв'язку із цим, йому було запропоновано пройти медичне обстеження на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», за результатами якого встановлено наявність алкоголю в його крові 2,78 проміле. ОСОБА_3 у поясненні вказав, що спиртні алкогольні напої не вживав.
17. Однак, на думку відповідача, вина ОСОБА_3 підтверджується адміністративними матеріалами відносно нього.
18. Таким чином, Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області зроблено висновок про те, що ОСОБА_3, будучи поліцейським, перебуваючи поза службою допустив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що свідчить про скоєння ним дисциплінарного проступку, за що він підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.
19. З висновку службового розслідування вбачається, що відомості, які стали підставою службового розслідування, запропоновано вважати такими, що підтвердилися. Також запропоновано звільнити позивача з поліції за порушення службової дисципліни.
20. Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області за підписом т.в.о. начальника полковника поліції С.М. Ратушенка видано наказ від 22 липня 2016 року №774 «Про покарання», згідно якого у відповідності до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України за порушення службової дисципліни слідчого Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 вирішено звільнити зі служби в поліції.
21. На підставі указаного наказу наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області По особовому складу від 18 серпня 2016 року №126о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 18 серпня 2016 року за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію».
22. Не погоджуючись з указаними наказами, вважаючи звільнення з поліції незаконним, ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом.
23. Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 серпня 2016 року у справі №725/3756/16-п провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито за відсутністю в діях складу правопорушення.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
24. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Частина 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII): поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
26. Частини 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII: у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
27. Пункт 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII: поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
28. Пункт 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року №901- VIII: до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами).
29. Стаття 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут): службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
30. Стаття 2 Дисциплінарного статуту: дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
31. Стаття 12 Дисциплінарного статуту: на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
32. Стаття 14 Дисциплінарного статуту: з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць <…>.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо <…>.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу <…>.
Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.
33. Стаття 16 Дисциплінарного статуту: дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
34. Стаття 18 Дисциплінарного статуту: дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби <…>.
35. Пункт 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 (далі - Інструкція №230): підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.
36. Підпункт 2.2.5 пункт 2.2. Інструкції №230: службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою рядового і начальницького складу адміністративного правопорушення.
37. Пункти 5.1. - 5.4 Інструкції №230: службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування). Якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового і начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа рядового і начальницького складу, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
38. Стаття 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП): <…> огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я <…>. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського <…>. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним <…>.
39. Пункти 16, 17 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, завтердежної спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735): висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
40. Пункт 22 Інструкції №1452/735: висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
41. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
42. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
43. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
44. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
45. Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення позивачем службової дисципліни, які виразились у керуванні поза службою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
46. Тобто судом в межах розгляду цієї справи не досліджувалось питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надавалась правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.
47. За приписами ч. 4 ст. 72 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
48. Судами попередніх інстанцій під час розгляду даної справи враховано наявність такої, що набрала законної сили, постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18 серпня 2016 року у справі №725/3756/16-п, якою закрито провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з підстав відсутності в його діях складу правопорушення. Втім, враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. При цьому, згідно положень процесуального законодавства суд наділений повноваженнями досліджувати докази, які в тому числі досліджувались місцевим судом при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
49. Так, при розгляді зазначеної адміністративної справи суди, проаналізувавши положення статті 266 КУпАП та Інструкції №1452/735, визнали висновок щодо результатів медичного огляду позивача з метою виявлення стану алкоголю, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 червня 2016 року та акт судово-медичного дослідження №805 від 22 червня 2016 року недопустими та неналежними доказами, оскільки огляд позивача у закладі охорони здоров'я відбувся за самостійним зверненням 21 червня 2016 року о 17 год. 02 хв., тобто більше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, та без участі поліцейського.
50. Позивачем зазначені обставини не спростовані ані під час судового розгляду справи в судах попередніх інстанцій, ані в поданій ним касаційній скарзі на ухвалені в цій справі судові рішення.
51. Стосовно застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу, яким є звільнення з поліції, Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій, що керування працівником поліції транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є грубим порушенням службової дисципліни, принижує та дискредитує як самого працівника поліції, так і органи поліції в цілому.
52. Крім того, посилання скаржника на порушення проведення процедури службового розслідування колегія суддів оцінює критично, оскільки матеріали справи містять надані ним під час службового розслідування письмові пояснення, що свідчить про обізнаність останнього про вказану процедуру.
53. Таким чином, колегія суддів погоджує висновки судів попередніх інстанцій щодо того, що відповідачем обґрунтовано та правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції адже вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
54. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.
55. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
56. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
57. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
58. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
59. Касаційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
60. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року - залишити без змін.
61. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа