Рішення від 25.04.2019 по справі 826/15938/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25 квітня 2019 року № 826/15938/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправним та скасування припису №С-2607/5 від 26 липня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, Держархбудінспекція) з вимогами щодо визнання протиправним та скасування припису №С-2706/5 від 26 липня 2017 року, яким вимагається від позивача добровільно знести будівлю магазину та привести земельну ділянку у первісний стан у термін до 18 серпня 2017 року.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі Акту (без дати), складеного за результатами планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № Т-2607/3 перевірено дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: будівництво магазину за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Бобриця, вул. Білгородська, 28.

Зазначеним Актом встановлені обставини не виконання раніше винесених приписів №С-0404/1 та №С-0404/2 щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельним нормам, містобудівельним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, роботи виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 04 квітня 2017 року.

Позивач стверджує, що вимоги зазначених приписів були ним частково виконані, про що відповідача було повідомлено листом від 08 квітня 2017 року, а окрім того, посилається на обставини невідповідності складеного Акту та припису вимогам законодавства, зокрема, в Акті відсутня дата складення, а також міститься посилання на порушення пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якого, на думку позивача, в Законі не існує.

Також позивач стверджує, що відповідачем не досліджено обставин можливості перебудови об'єкту, як передбачено статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а одразу винесений оскаржуваний припис щодо знесення будівлі.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновану відповідачу подати відзив на позовну заяву та усі наявні докази, а також вирішено заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду розглянути під час вирішення справи.

Заява про поновлення строку на звернення до суду подана позивачем 01 жовтня 2018 року одночасно з адміністративним позовом. Обставини пропуску строку звернення до суду, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснені позивачем тим, що про існування оскаржуваного припису №С-2607/5 від 26 липня 2017 року йому стало відомо лише у вересні 2018 року, що підтверджується наданою до матеріалів справи копією листа-відповіді ДАБІ України на адвокатський запит від 20 вересня 2018 року № 10/10-4/2009/08/01.

Враховуючи те, що відповідачем обставини отримання ОСОБА_1 оскаржуваного припису у вересні 2018 року не заперечуються, інших даних суду не надається, суд вважає, що причини пропуску строку є поважними та такими, що не залежали від позивача, тому строк звернення до суду із позовом поновлює.

Відповідачем 24 жовтня 2018 року поданий до суду відзив з додатками, з яких вбачаються заперечення проти позовних вимог з підстав не усунення позивачем вимог попередніх приписів, продовження будівництва на об'єкті попри вимоги про їх зупинення, внаслідок чого обґрунтовано винесено оскаржуваний припис від 26 липня 2017 року №С-2607/5.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямовано на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Згідно з частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 6 Закону № 3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

У контексті приписів частини третьої статті 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно зі статтею 3 Закону № 3038-VI, справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Згідно з частиною восьмої статті 36 Закону №3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294 визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (далі - Положення № 294).

Основними завданнями Державної архітектурно-будівельної інспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил (пункт 3 Положення № 294).

Пунктом 4 Положення № 294 визначено, що до покладених на Держархбудінспекцію завдань, окрім іншого, остання здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

Як вбачається з- наявних у справі матеріалів, відповідно до статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), на підставі звернення громадської організації «Центральний комітет «Громадський контроль» від 23 березня 2017 року №10/10-2303/13 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного Департаменту ДАБІ у Київській області Погребняком Б.М. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_4 (замовник будівництва - ОСОБА_1.).

Перевірка проводилася у присутності ОСОБА_1, за результатами перевірки складено Акт від 04 квітня 2017 року, примірник якого вручено ОСОБА_1 під підпис (а.с.34).

В Акті від 04 квітня 2017 року зазначені виявлені порушення, зокрема:

- замовником будівництва виконані будівельні роботи з влаштування стрічкового фундаменту з щебеневим заповненням, орієнтовними розмірами в плані 5х14м та виконуються будівельні роботи з влаштування стрічкового фундаменту, загальними розмірами в плані 10х18м, без отримання вихідних даних, належним чином розробленої та затвердженої проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги статей 29,31,34,36 Закону № 3038-VI;

- замовником будівництва під час виконання будівельних робіт влаштування фундаменту, загальними розмірами в плані 10х18м не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду, чим порушено вимоги статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність»;

- замовником будівництва під час виконання будівельних робіт з влаштування фундаменту, загальними розмірами в плані 10х18м, не огороджено будівельний майданчик та не встановлено інформаційний стенд на будівельному майданчику з інформацією про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про категорію складності об'єкта будівництва, замовника та підрядників, чим порушено вимоги частини шостої статті 34 Закону № 3038-VI.

Надалі, відповідно до Порядку №553 було складено припис №С-0404/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04 квітня 2017 року з вимогою усунути виявлені порушення до 04 липня 2017 року. Примірник припису направлений ОСОБА_1 поштою, оскільки в момент складення він відмовився від його отримання (а.с.37).

Окрім того, складено припис №С-0404/2 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 04 квітня 2017 року з вимогою зупинити виконання будівельних робіт з 05 квітня 2017 року. Примірник даного припису також отримано позивачем особисто під власний підпис (а.с.38).

З метою перевірки виконання вимог приписів №С-0404/1 та №С-0404/2 від 04 квітня 2017 року відповідачем видано направлення для проведення позапланової перевірки №581.17/01 від 25 травня 2017 року, копію якого за інформацією відповідача позивач отримав 19 липня 2017 року під власний підпис(а.с.43), та головним інспектором будівельного нагляду інспекційного Департаменту ДАБІ у Київській області Погребняком Б.М. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Бобриця, вул. Білогородська, 28.

За результатами перевірки встановлено, що вимоги приписів від 04 квітня 2017 року позивачем не виконано, про що складено Акт від 26 липня 2017 року, від ознайомлення з яким та отримання копії позивач відмовився (а.с.44-51).

Одночасно відповідачем видано припис №С-26-7/5 від 26 липня 2017 року з вимогами добровільно знести будівлю магазину та привести земельну ділянку у первісний стан у термін до 18 серпня 2017 року, від підписання та отримання якого позивач також відмовився (а.с.52).

Позивачу направлявся лист №10/10-70/2807/06/01 від 28 липня 2017 року з вимогою прибути до Департаменту у термін до 10 серпня 2017 року для складення протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.53).

Акт перевірки та припис від 26 липня 2017 року, а також зазначений лист направлено позивачу поштою 01 серпня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.54).

Як стверджує позивач, вимоги приписів від 04 квітня 2017 року були ним виконані невідкладно, а саме:зупинено виконання будівельних робіт, огороджено будівельний майданчик та встановлено стенд, відправлено повідомлення на адресу відповідача про виконання вимог приписів.

Водночас, під час повторної позапланової перевірки виконання приписів від 04 квітня 2017 року Актом від 31 травня 2017 року встановлено, що замовником будівництва продовжують виконуватися будівельні роботи з будівництва магазину, а саме: виконані будівельні роботи з влаштування фундаменту, мурування тильної та лівої стіни газоблоками (орієнтовно до фасаду будівлі, який розташовано по вул. Білогородській), з влаштування металевих конструкцій даху, що підтверджено фотофіксацією, з якої вбачається збільшення обсягу будівельних робіт у порівнянні з попереднім періодом, а також присутність на об'єкті робітників (а.с. 41).

Також з матеріалів фотофіксації від 19 липня 2017 року вбачається, що обсяг виконання будівельних робіт знову збільшився, на об'єкті встановлено покрівлю (а.с.51).

Відповідач також стверджує, і цього не спростовує позивач, що інші виявлені порушення замовником будівництва усунуті не були, а саме: не отримано (не подано для реєстрації) доку4менту, що надає право на виконання будівельних робіт; не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду на об'єкті будівництва; не огороджено будівельний майданчик та не встановлено інформаційного стенду з відомостями про документ, який надає право на будівництво, а також про категорію складності об'єкта будівництва, замовника та підрядників.

Отже, твердження позивача про повне виконання вимог приписів №С-0404/1 та №С-0404/2 від 04 квітня 2017 року не відповідають встановленим під час розгляду справи обставинам і є недоведеними.

Як зазначає відповідач, об'єкт будівництва є окрім всього іншого самочинним, оскільки будується на земельній ділянці, не відведеної для цієї мети, без належного дозволу на будівництво, за відсутності належним чином затвердженого проекту, під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил, що за змістом статті 376 Цивільного кодексу України є достатнім для визнання об'єкту будівництва самочинним.

Відповідно до частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих пунктах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об'єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки у попередній стан або відшкодування витрат.

Згідно з приписами частин першої та другої статті 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Як встановлено судом, приписом №С-0404/1 від 04 квітня 2017 року позивачу надавався тримісячний термін (до 04 липня 2017 року) для усунення виявлених порушень та приведення об'єкту будівництва у відповідність до положень чинного містобудівного законодавства, проте, оскільки вимоги припису не були усунуті позивачем у визначений строк, згідно вимог статті 38 Закону №3038-VI відповідачем правомірно видано припис №С-2607/5 від 26 липня 2017 року про добровільне знесення об'єкту у строк до 18 серпня 2018 року.

Стосовно тверджень позивача в частині невірного зазначення відповідачем адреси позивача, на яку направлялися Акт та припис від 26 липня 2017 року, то суд вважає за необхідне зазначити, що позивач є фізичною особою-підприємцем, інформацію щодо державної реєстрації під час проведення позапланової перевірки надав у вигляді свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №338036, відповідно до якого зазначено адресу: АДРЕСА_1. Така ж інформація містилася у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Окрім того, за інформацією відповідача в даних паспорту прив'язки тимчасових споруд №3 від 20 січня 2017 року, а також даних Державного акту про право власності на земельну ділянку від 12 червня 2007 року, адресою замовника є: АДРЕСА_1

Таким чином, відповідач, направляючи позивачу оскаржуваний припис та Акт перевірки від 26 липня 2017 року виходив з наявних у нього та відкритих даних про місцезнаходження позивача. Водночас, сам позивач не надав суду підтверджень повідомлення відповідача про зміну адреси реєстрації, або адреси, за якою йому необхідно направляти кореспонденцію.

Обставини невірного зазначення відповідачем законодавчої норми, а саме: пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону №3038-VI, якої, на думку позивача, не існує, то на момент проведення позапланової перевірки чинною була редакція Закону №3038-VI від 04 червня 2017 року, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 41 якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

А) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

Б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, твердження позивача в зазначеній частині не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Крім іншого суд зазначає, що позивачем не заперечуються обставини наявності порушень вимог містобудівного законодавства на зазначеному об'єкті будівництва, а припис від 26 липня 2017 року оскаржується з інших, переважно технічних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) рішення:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши позовні вимоги на предмет дотримання відповідачем положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що відповідач діяв обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даній справі відповідачем доведено правомірність припису від 26 липня 2017 року №»С-2607/5 про добровільне знесення будівлі магазину та приведення земельної ділянки у первісний стан, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких судові витрати підлягають відшкодуванню лише при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування припису №С-2607/5 від 26 липня 2017 року - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_5 ІПН НОМЕР_1, тел. НОМЕР_2

Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Л.Українки, будинок 26, тел.+0442916904, код ЄДРПОУ 37471912.

Суддя В.І. Келеберда