25.04.19
22-ц/812/675/19
Провадження №22-ц/812/675/19
Іменем України
25 квітня 2019 року м. Миколаїв
справа № 488/484/19
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого Коломієць В.В.
суддів Данилової О.О., Базовкіної Т.М.,
переглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей» (далі - ТОВ «Місто для людей») на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва, постановлену 4 лютого 2019 року під головуванням судді Селіщевої Л.І. у приміщенні цього суду, повний текст якої складений цього ж дня,
У лютому 2019 року ТОВ «Місто для людей» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 1432грн.75коп. заборгованості з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком.
Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04 лютого 2019 року відмовлено у видачі судового наказу на підставі п.1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ТОВ «Місто для людей» посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість ухвали суду, просило її скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції. Апелянт зазначав, що оскаржувана ухвала мотивована тим, що до заяви про видачу судового наказу не прикладено її копії та копії доданих до неї документів для надсилання боржнику. Проте таких вимог стаття 163 ЦПК України не містить. Крім того, в порушення вимоги п. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір сплачена сума судового збору не була повернена ТОВ «Місто для людей».
Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК заява розглядається апеляційним судом без повідомлення та виклику учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Місто для людей» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком за вересень-грудень 2018 року у розмірі 1432 грн. 75 коп.
Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що подана заява не відповідає вимогам ст.163 ЦПК України, оскільки до заяви про видачу судового наказу не прикладено її копії та копій доданих до неї документів для надіслання їх боржнику в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 169 ЦПК України.
Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу;
2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу;
4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу;
5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою;
6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті;
8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;
9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Правилами ст.163 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, зокрема, частиною третьою цієї статті передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Отже, вказаною нормою закону на заявника не покладено обов'язку надання копії заяви про видачу судового наказу та додатків до неї для боржника.
Передбачений частиною 2 статті 169 ЦПК України обов'язок суду після видачі судового наказу одночасно з копією судового наказу надіслати боржникові копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами, не свідчить про те, що ненадання копій цих документів стягувачем має наслідком відмову суду у видачі судового наказу.
Суд першої інстанції не звернув уваги на ці обставини і всупереч вимогам вищевказаних процесуальних норм ЦПК України безпідставно відмовив у видачі наказу ТОВ «Місто для людей» з підстав ненадання копії заяви про видачу судового наказу та додатків до неї для боржника.
За такого, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, оскаржувану ухвалу слід скасувати та направити матеріали заяви ТОВ «Місто для людей» про видачу судового наказу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей» - задовольнити.
Ухвалу судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 4 лютого 2019 року скасувати, а матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей» про видачу судового наказу - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: В.В. Коломієць
Судді Т.М. Базовкіна
О.О. Данилова
Повний текст постанови складено 25 квітня 2019 року