Номер провадження: 33/813/551/19
Номер справи місцевого суду: 522/2657/19
Головуючий у першій інстанції Шкамерда К. С.
Доповідач Сегеда С. М.
23.04.2019 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,
за участю секретаря Ющак А.Ю.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 04 березня 2019 року,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 постановою Приморського районного суду м.Одеси від 04 березня 2019 року визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10 200 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 384 гривні 20 копійок.
Вказаною постановоюПриморського районного суду м.Одеси від 04 березня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.і 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та притягнуто його до адміністративної відповідальності за те, що він04 лютого 2019 року, об 21 год. 30 хв. керував автомобілем марки «ВАЗ 21150» НОМЕР_1 в м. Одесі по вул. Велика Арнаутська, буд.82, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку відмовився у присутності двох понятих, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Не погоджуючись із вказаною постановою, 28 березня 2019 року ОСОБА_2 поштою подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 березня 2019 року, посилаючись на порушення суддею норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання ОСОБА_2, а також його захисник - адвокат Лічман В.Л. не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим апеляційний суд вирішив слухати справу у їх відсутність, на підставі наявних у справі доказів (а.с.23-27).
Вивчивши доводи скарги та матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно з п. 2.5 ПДР, водій зобов'язаний за вимогою працівника правоохоронного органу пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, водій ОСОБА_2 в категоричній формі відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як за допомогою алкотестера, так і в медичному закладі.
При цьому, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно дослідив матеріали справи, на підставі чого дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №137101, згідно з яким водій ОСОБА_2 04.02.2019 року о 21:30 год. в м. Одесі по вул. Велика Арнаутська, буд.82 керував автомобілем «ВАЗ 21150» д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, та який ОСОБА_2 підписав без всяких застережень.
Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 що підтверджується відеозаписом та наявними в матеріалах показами свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність передбачена ч.1. ст.130 КУпАП України (а.с.4-5).
При цьому, та обставина, що ОСОБА_2 з'явився у судове засідання до суду першої інстанції 04.03.2019 року та визнав свою вину, щиро покаявся, зазначені в оскаржуваній ухвалі, матеріалами справи не спростовані і більше того - підтверджуються наявною у справі заявою ОСОБА_2 від 04.03.2019 року (а.с.10, 11).
Цим же спростовуються доводи ОСОБА_2 про те, що суд розглянув справу в його відсутність і не дав йому можливості надати докази і пояснення на підтвердження його невинуватості.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази узгоджуються між собою, є достовірними, належними, допустимими та повністю підтверджують вину ОСОБА_2 в порушенні ним вимог п.2.5 а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення з ОСОБА_2 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв'язку з чим відсутні підстави або для скасування або зміни оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 березня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда