Номер провадження: 22-ц/813/2342/19
Номер справи місцевого суду: 520/7062/18
Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.
Доповідач Дрішлюк А. І.
про прийняття справи до провадження
01.02.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Дрішлюка А.І., отримав у порядку автоматизованого розподілу справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду Одеської області від 13 листопада 2018 року про відмову у забезпеченні позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання права власності на спадкове майно, -
08 червня 2018 року ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернулися до Київського районного суду міста Одеси з позовною заявою до ОСОБА_5, в якій просять суд визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом у рівних частках - по 1/3 частини на квартири АДРЕСА_1, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8.
В обґрунтування позовних вимог зазначають, що вони разом з відповідачем є рідними сестрами, братами, та спадкоємцями другої черги на спадкове майно, що залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 Спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_8, складається, зокрема, з квартири АДРЕСА_1.
12 жовтня 2013 року державним нотаріусом третьої Одеської державної нотаріальної контори відкрито спадкову справу № 986/2013, на підставі заяв позивачів. Незважаючи на це, 09 листопада 2013 року відповідач ОСОБА_5 звернулась до приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу Лічман І.Н. із заявою про прийняття спадщини після померлої, на підставі чого було відкрито спадкову справу № 51/2013. 31 березня 2014 року приватний нотаріус Одеського нотаріального округу Лічман І.Н. видав свідоцтво про право на спадщину за законом, яким визнав право власності на квартиру АДРЕСА_2 за відповідачем ОСОБА_5
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2018 року, визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.Н. 31 січня 2014 року та зареєстроване в реєстрі за 1430, на квартиру АДРЕСА_2.
Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2018 року, доповнено другий абзац резолютивної частини рішення суду: «Встановити факт, що особа, яка зазначена у договорі від 19.08.2008 року купівлі-продажу квартири за АДРЕСА_2, реєстровий № 1439, посвідченому приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В., як ОСОБА_8, у свідоцтві про смерть від 13.06.2013 року за № 2, виданому ЗАГСом Бесарабяска - ОСОБА_8, у свідоцтві про народження, актовий запис № 23 від 19.03.1951 року, виданому Виконавчим комітетом Серпневської селищної ради Тарутинського району, Одеської області - ОСОБА_8, є однією і тією ж особою - ОСОБА_8. Рішення суду набрало законної сили.
Постановою державного нотаріуса третьої Одеської державної нотаріальної контори від 24 квітня 2018 року відмовлено ОСОБА_12, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 у вчинення нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_8, підставами відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину стали накладення арештів на спірне майно (т.1, а.с.4-8).
12 листопада 2018 року до Київського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_2 із заявою про забезпечення позову, в якій зазначає, що згідно договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в особі його законного представника, власником зазначеної квартири, на момент звернення ОСОБА_2 до суду із заявою про забезпечення позову, є ОСОБА_6 в особі законного представника ОСОБА_7, у звязку з чим, він має можливість здійснити відчуження вказаного майна, що істотно ускладнює та унеможливлює виконання рішення суду та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тому ОСОБА_2 просить суд відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заяву про забезпечення позову у вигляді арешту зазначеної квартири розглянути не пізніше 2-х днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи та накласти арешт на зазначену квартиру (т.2, а.с.2-4). Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2018 року було вирішено у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити, у звязку з ненаданням позивачем до суду доказів, щодо наявності підстав для ухилення відповідача від виконання ймовірного рішення (т.2, а.с.7).
14 листопада 2018 року Київським районним судом м. Одеси було ухвалено заочне рішення, яким вирішено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно відмовити (т.2, а.с.15-18).
11 грудня 2018 року до Апеляційного суду Одеської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду від 14 листопада 2018 року та на ухвалу від 13 листопада 2018 року, в якій просять суд оскаржуване рішенням скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити, а також скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову щодо вказаної квартири. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення та постановлення ухвали були порушенні норми матерільного та процесуального права (т.2, а.с.25-33). Ухвалами Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на ухвалу від 13 листопада 2018 року було залишено без руху та надано апелянту строк на усунення недоліків (т.2, а.с.38-39).
Відповідно до Указу Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах», було ліквідовано Апеляційний суд Одеської області та створено Одеський апеляційний суд, який здійснює правосуддя в апеляційному окрузі, який включає Одеську область, з місцезнаходженням у м. Одесі.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно - територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
В порядку ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішенням зборів Одеського апеляційного суду №1 від 28.12.2018 року днем початку роботи Одеського апеляційного суду визначено 03.01.2019 рік.
Згідно з ч. 5 ст. 31 ЦПК України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.
В порядку автоматизованого розподілу судової справи після створення нового суду суддею - доповідачем визначено суддю Дрішлюка А.І., якого було переведено до Одеського апеляційного суду відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 4065/0115-18 від 28 грудня 2018 року.
Таким чином, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду Одеської області від 13 листопада 2018 року про відмову у забезпеченні позову слід прийняти до свого провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 31, 33, 260 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -
Прийняти до провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду Одеської області від 13 листопада 2018 року про відмову у забезпеченні позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання права власності на спадкове майно.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк