Єдиний унікальний номер 234/9280/18 Номер провадження 22-ц/804/1188/19
Єдиний унікальний номер №234/9280/18
Номер провадження 22-ц/804/1188/19
25 квітня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів: Азевича В. Б. Гапонова А. В.,
секретар Ротар Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 січня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Краматорської міської ради, Виконавчого комітету Краматорської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання наймачем іншого члена сім'ї (ОСОБА_4 повний текст рішення виготовлено 25 січня 2019 року),
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Краматорської міської ради про визнання наймачем іншого члена сім'ї. В обґрунтування позову посилається на те, що на підставі рішення виконкому Краматорської міської ради народних депутатів від 17 березня 1993 року її матері, ОСОБА_5, було видано ордер на жиле приміщення №199 для зайняття квартири за адресою м.Краматорськ, вул.19-го Партз'їзду (на теперішній час - ОСОБА_6), буд.63., кв.77.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 січня 2019 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Краматорської міської ради, Виконавчого комітету Краматорської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання наймачем іншого члена сім'ї відмовлено.
Із вказаним рішенням суду не погодилась позивач та подала апеляційну скаргу. Зазначає, що з рішенням суду не згодна, оскільки, судом було неповне встановлено обставини, що мають істотне значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та не підтверджені належними доказами, рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтуванні скарги вказує на те, що судом не встановлено, с ким саме ОСОБА_7П укладала договір найму на підставі ордеру, який було вил дано на підставі рішення виконкому Краматорської міської ради від 17.03.1993 року та чи існує на цей час житлово-експлуатаційна організація, яка згідно ст. 61 ЖК Української РСР повинна укладати договір найма. Відмова відповідача в зміні договору найму не відповідає діючому законодавству, оскільки згідно ч. 2 ст. 106 ЖК у разі смерті наймача право вимагати визнання наймачем належить будь-якому члену сім'ї. наявність згоди всіх повнолітніх членів сім'ї не передбачає.
Просила рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 січня 2019 року скасувати, та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Від Виконавчого комітету Краматорської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу. Вважає прийняте судове рішення законним та обґрунтованим, таким що прийняти у відповідності до вимог ЦПК України за результатами повного та всебічного дослідження усіх обставин справи, що мали суттєве значення.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_8І у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Від представника Краматорської міської ради та Виконавчого комітету надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі (а.с.178-182).
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився причини неявки суду не повідомив.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення виконкому Краматорської міської ради народних депутатів від 17 березня 1993 року ОСОБА_7 було надано в користування трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (на теперішній час ОСОБА_6) на сім'ю із 7 чоловік: дочка ОСОБА_9, онук ОСОБА_10, онука ОСОБА_11, син ОСОБА_12, син ОСОБА_3, син ОСОБА_13 (а.с.79).
Позивач, ОСОБА_2, є донькою ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.4, 80).
24 червня 2010 року ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-НО №470864 (а.с.88).
Згідно довідки КП СЕЗ від 16.04.2018 року в квартирі АДРЕСА_2 (19-го Партз'їзду) в м.Краматорську зареєстровані 7 осіб: позивач ОСОБА_2, її діти - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та брати - ОСОБА_3 та ОСОБА_12 (а.с.5).
Позивач, ОСОБА_2 зареєстрована в квартирі з 16.01.2001 року, що підтверджується копією її паспорту (а.с.23-24). Отже, позивач є членом сім'ї наймача.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть, брат позивачки, ОСОБА_12, помер 24.10.2018 року (а.с.104).
22.03.2018 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до Краматорського міського голови з проханням змінити договір найму квартири на її ім'я у зв'язку зі смертю матері. (а.с.50).
Листом від 06.04.2018 року № 04-02/0404 за підписом начальника відділу житлового господарства, виконавчого комітету Краматорської міської ради на заяву ОСОБА_2 щодо зміни договору найму квартири надав роз'яснення щодо подання згоди усіх повнолітніх членів сім'ї для розгляду даного питання (а.с.51).
Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 06.06.2018 року №365 позивачці було відмовлено в зміні договору найму жилого приміщення на її ім'я на трикімнатну квартиру жилою площею 45,4 кв. м. по вул.Я.Мудрого (19-го Партз'їзду) у зв'язку з відсутністю згоди всіх дорослих членів сім'ї.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що в даних правовідносинах Краматорська міська рада не є належним відповідачем, оскільки відсутня згода ОСОБА_3Ю на зміну наймача житла. Колегя суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів міських рад належать, зокрема:
- облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності;
- сприяння розширенню житлового будівництва, подання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві житла, в отриманні кредитів, у тому числі пільгових, та субсидій для будівництва чи придбання житла; подання допомоги власникам квартир (будинків) в їх обслуговуванні та ремонті; сприяння створенню об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
- облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням;
- надання відповідно до закону громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для них плату;
- здійснення контролю за станом квартирного обліку та додержанням житлового законодавства на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності;
- видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій;
- облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади;
- здійснення заходів щодо ведення в установленому порядку єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
За правилами ст. 18 ЖК Української РСР управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.
Відповідно до вимог ст. 61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Відповідно до ст.63 ЖК Української РСР предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
За змістом ст.106 ЖК Української РСР повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.
Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.
У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» з наступними змінами та доповненнями, в силу ст. 61 ЖК житлово-експлуатаційна організація, а при її відсутності - підприємство, установа, організація, як наймодавець можуть бути стороною в спорах, що виникають з договорів найму жилого приміщення. Вони вправі, зокрема, пред'являти позови про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розірвання договору найму жилого приміщення і виселення в зв'язку з систематичним порушенням правил співжиття, псуванням і руйнуванням жилих приміщень. Однак у справах із питань, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування чи місцевої державної адміністрації, або з питань управління житловим фондом, віднесених його власником або уповноваженим ним органом до свого відання згідно зі ст. 18 ЖК (наприклад, про визнання ордера недійсним, надання, бронювання або обмін жилого приміщення, визнання права на жиле приміщення крім випадків, коли в ньому проживають інші члени сім'ї наймача), належною стороною повинен бути відповідний орган чи власник житлового фонду.
Як вбачається з матеріалів справи, третя особа ОСОБА_3 не надав згоди на визнання наймачем ОСОБА_2 замість попереднього наймача, що передбачено ст.ст. 103-106 ЖК України РСР поновлітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї. Договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця, за винятком випадків передбачених Основами житлового законодавства Союзу РС і союзних республік, іншими законодавчими актами Союзу РСР і цим Кодексом.
З врахуванням вищезазначеного Виконавчий комітет Краматорської міської ради не порушував права позивача, так як рішення Виконавчого комітету Краматорської міської ради від 06.06.2018 року №365 «про зміну договору найму жилого приміщення» було прийнято в межах повноважень Виконавчого комітету та згідно норм закону.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, наявним у матеріалах справи доказам була надана вірна оцінка, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 січня 2019 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Судді: В. Б. Азевич
ОСОБА_18
Повний текст судового рішення складено 25 квітня 2019 року.
ОСОБА_19 ОСОБА_1