Дата документу 25.04.2019 Справа № 314/5082/17
Єдиний унікальний №314/5082/17 Головуючий у 1 інстанції Кофанов А.В.
Провадження № 22-ц/807/1464/19 Суддя-доповідач ОСОБА_1
25 квітня 2019 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого Онищенка Е.А.
суддів: Бєлки В.Ю.,
ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 січня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У грудні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначало, що 13.03.2014 року ОСОБА_3 отримала кредит у позивача у розмірі 2000 гривень, шляхом підписання заяви та встановлення їй кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає стоку дії картки.
Проте відповідачка своїх зобов'язань за кредитним договором не виконала. У зв'язку з чим у неї станом на 09.11.2017 року склалася заборгованість у розмірі 29679 грн. 88 коп., що складається із: 1983 грн. 75 коп. - заборгованість за кредитом; 25806 грн. 61 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 500 грн. та 1389 грн. 52 коп. - штрафи.
Посилаючись на викладене, просило суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь заборгованість у розмірі 29679 грн. 88 коп. за кредитним договором №б/н від 13.03.2014 року та судові витрати.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 січня 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошову суму у розмірі 1983,75 грн. на відшкодування заборгованості за кредитним договором.
В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошову суму у розмірі 106,94 грн. на відшкодування судових витрат (судового збору) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду АТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з'ясовані всі обставини справи, та посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
ОСОБА_3 надала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права .
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених вимог.
Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору від 13.03.2014 року ОСОБА_3 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 2 000 грн. зі сплатою 30% річних за користування кредитом та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач погодилась на те, що заява на отримання кредиту разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Витяг з тарифів банку становить між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» договір про надання банківських послуг.
Банк посилаючись на те, що свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 не виконувала належним чином, в зв'язку з чим станом на 09.11.2017 року склалася заборгованість у розмірі 29679 грн. 88 коп., що складається із: 1983 грн. 75 коп. - заборгованість за кредитом; 25806 грн. 61 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 500 грн. та 1389 грн. 52 коп. - штрафи.
Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Разом з тим, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що єдиний платіж відповідачем було здійснено 14.04.2014 року (а.с. 4), а з позовом до суду Банк звернувся лише 04.12.2017 року (а.с.2), тобто поза межами трирічного строку позовної давності визначеного вимогами ст. 257 ЦК України.
Окрім того, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 скориставшись своїм правом передбаченим вимогами ст. 267 ЦК України подала до суду відзив на позовну заяву, в якій просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності (а.с. 49).
Відповідно до п. 1 ст. 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасників Конвенції виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20.09.2011 року за заявою №14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства).
З огляду на викладене, та враховуючи заявлене відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для відмови в задоволенні позову в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вбачає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, ухвалив рішення, яке не відповідає нормам матеріального і процесуального права, а тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Керуючись ст.ст. 7 ч. 13, 141, 367, 369 ч. 1, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 січня 2019 року у цій справі скасувати та прийняти постанову наступного змісту.
«У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 25 квітня 2019 року.
Головуючий
Судді: