Справа № 130/591/19
Провадження № 22-ц/801/1083/2019
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач:ОСОБА_2
25 квітня 2019 рокуСправа № 130/591/19м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальчука О. В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02 квітня 2019 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,
До Вінницького апеляційного суду надійшла вказана справа разом з апеляційною скаргою ОСОБА_3, з матеріалів якої вбачається, що за її подання не сплачено судовий збір, проте долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
На підтвердження доводів цього клопотання апелянт надав: копію довідки від 18 березня 2019 року № 1495/02-3-25, видану Управлінням Пенсійного фонду України у Жмеринському районі Вінницької області, згідно якої загальний розмір пенсії, яку він отримав за лютий та березень 2019 року становить 600, 86 грн.; копію довідки від 09 січня 2019 року № 140/02-3-25, видану Управлінням Пенсійного фонду України у Жмеринському районі Вінницької області, згідно якої ОСОБА_3 отримував пенсію за віком з липня по грудень 2019 року в розмірі 1023,94 грн за місяць; акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_3 від 10 січня 2019 року, згідно якого житловий будинок, в якому він проживає, та господарські споруди знаходяться в задовільному стані, джерелом існування ОСОБА_3 є пенсія; довідку від 03 січня 2019 року, видану Жмеринським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Вінницькій області, про сплату ним аліментів у розмірі 692 грн. 57 коп. щомісячно з січня по грудень 2018 року.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони у справі, може звільнити її від оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов'язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
На підставі викладеного вище, оцінивши надані апелянтом докази в обґрунтування заявленого клопотання про звільнення від сплати судових витрат, апеляційний суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02 квітня 2019 року у цій справі.
Апеляційна скарга відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 354, 356 ЦПК України, тому у справі необхідно відкрити апеляційне провадження.
Відповідно до положень ст. 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 359, 360 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_3 про звільнення його від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02 квітня 2019 року у вказаній справі.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 02 квітня 2019 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди.
Відзив на апеляційну скаргу може бути поданий учасниками справи до 10 травня 2019 року включно, з дотриманням вимог, передбачених ст. 360 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ковальчук