Справа № 136/124/19
Провадження № 22-ц/801/870/2019
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач:ОСОБА_2
25 квітня 2019 рокуСправа № 136/124/19м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М. (суддя - доповідач),
суддів Зайцева А. Ю., Панасюка О. С.
учасники справи:
позивач (особа яка подала апеляційну скаргу) Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,
відповідач: ОСОБА_3
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2019 року, постановлену у складі судді Кривенка Д. Т., в м. Липовець, дата складання повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення,-
В січні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, у якому ставило вимогу: стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість за кредитним договором від 19 березня 2010 року в сумі 20 090,35 гривень.
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 21 січня 2019 року позов залишено без руху з тих підстав, що позивачем не зазначено, коли мали місце відповідні невиконання зобов'язань боржником, відсутні обґрунтування та математичні формули за якими позивач нарахував відповідачу заборгованість за кредитом, процентах, пенею, комісією та штрафами, не зазначено чи обумовлено було сторонами правочину умови зміни відсотків за користування кредитом у продовж дії договору; не додано до позовної заяви копії документів, засвідчені у встановленому законом порядку.
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2019 року позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Мотивами прийнятої ухвали є неусунення позивачем недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 21 січня 2019 року.
Не погоджуючись із цією ухвалою, Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ст. 185 ЦПК України в ухвалі суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху застосована незаконно, оскільки вказує, що представником позивача було надіслано на адресу суду заяву з поясненнями на обґрунтування позовних вимог та відповідні документи. Тому, вважає, що підстав для повернення позовної заяви не було.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків:
Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості (а. с. 1 ? 4).
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 21 січня 2019 року позов залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання копії ухвали (а.с. 46).
На виконання вимог цієї ухвали, 20 лютого 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» подало заяву про усунення недоліків позовної заяви з доданими розрахунками (а.с. 53 - 56).
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2019 року позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с. 50-51).
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, посилаючись на ч. 3 ст.185 ЦПК України виходив з того, що недоліки позовної заяви, наведені в ухвалі суду від 21 січня 2018 року, були усунуті лише частково, зокрема, надано належним чином завірену лише частину документів, які долучались до позовної заяви. Інші недоліки усунуті не були. При цьому суд не конкретизує які саме недоліки позову не усунуті та які саме копії документів не засвідчені належним чином.
Вимоги до форми і змісту позовної заяви закріплено в статті 175 ЦПК України, а положеннями ст. 177 ЦПК України передбачено перелік документів, що додаються до позовної заяви.
У відповідності до положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Залишаючи 21 січня 2019 року без руху позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив із того, що вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а саме: позивачем додано копії доказів, які належним чином не засвідчені, що ставить їх під сумнів та не проставлено дати їх засвідчення та п.5 ч.3 статті 175 ЦПК України, зокрема, що позивачем не зазначено, коли мали місце відповідні невиконання зобов'язань боржником, відсутні обґрунтування та математичні формули за якими позивач нарахував відповідачу заборгованість за кредитом, процентах, пенею, комісією та штрафами, не зазначено чи обумовлено було сторонами правочину умови зміни відсотків за користування кредитом у продовж дії договору.
Натомість, зі змісту позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» та доданих до неї матеріалів, а також з матеріалів, наданих на виконання вимог Ухвали від 21.01.2019 року, вбачається що позивач зазначив обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, а також зазначив докази, які ці обставини підтверджують, у тому числі розрахунок сум заборгованості, а мотиви, з яких суд виходив залишаючи позовну заяву банку без руху, а в подальшому повертаючи її позивачу, фактично зводяться до оцінки доказів, наданих позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог щодо їх належності та допустимості (зокрема відповідності прийняття судом копії доказу, який, на думку суду, неналежним чином посвідчений), що є неприпустимим на стадії вирішення судом питання щодо можливості відкриття провадження у справі.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
АТ КБ «ПриватБанк» реалізуючи своє право на захист звернулось до суду із вказаним позовом, який за своєю формою та змістом викладений із дотриманням вимог положень ст. ст. 175, 177 ЦПК України. Відмінність бачення суду щодо повноти викладення позивачем обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, а також щодо зазначення доказів, які ці обставини підтверджують, не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху, оскільки фактично не є невиконанням позивачем вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).
Таким чином, обов'язок щодо доказування покладено на сторони у справі, у тому числі на позивача щодо доведення обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому суд повинен роз'яснити сторонам їх процесуальні права щодо подання доказів та в подальшому вирішити спір на підставі наявних у матеріалах справи доказів та встановлених обставин.
Проаналізувавши наведені норми та оцінивши обставини справи у сукупності, апеляційний суд вважає, що суд порушив порядок, встановлений процесуальним законодавством для вирішення питання про відкриття провадження у справі та невірно повернув позовну заяву, чим порушив право позивача на доступ до правосуддя, закріплене в статті 6 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.
Отже доводи апеляційної скарги ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах є підставними, а допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали про повернення позовної заяви, тому відповідно до ст. 379 ч. 1 п. 4 ЦПК України оскаржувана ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити.
Ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча підпис ОСОБА_2
Судді: підпис ОСОБА_4
підпис ОСОБА_5
Згідно з оригіналом
головуючий суддя Т. М. Шемета