Копія
19 квітня 2019 року справа № 542/1520/15-ц
2/542/186/19
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Стрельченко Т.Г.,
при секретарі - Нестеренко О.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Нові Санжари, вул. Незалежності, 32, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», представника позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
До Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 звернувся представник ПАТ КБ «ПриватБанк» та прохає стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № DN81AR05520230 від 28.02.2008 року у розмірі 390979,24 грн., судові витрати у справі.
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17.02.2016 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 76, 77).
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області від 12.05.2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилено, рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17.02.2016 року залишено без змін (а.с. 103-105).
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2017 року касаційну скаргу представника ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 задоволено, рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17.02.2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 12.05.2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 146-148).
В судове засідання на розгляд справи представник позивача не з'явився, в матеріалах справи є клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судові засідання 01.02.2018 року, 10.05.2018 року, 10.08.2018 року, 11.12.2018 року, 13.02.2019 року, 08.04.2019 року не з'явилася, надавши заяви про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с. 155, 171, 174, 178, 187, 198). 17.04.2019 року надала письмові заперечення та просила в задоволенні позову відмовити.
Давши оцінку матеріалам справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПРИВАТБАНК» та відповідачем 28.02.2008 року укладено кредитний договір № DN81AR05520230, згідно якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 64365,28 грн. на термін до 27.02.2015 року, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с. 8-17).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська № 2-3623/2010 від 09.11.2010 року були задоволені вимоги ПАТ КБ Приватбанк до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, передано в заклад ПАТ КБ Приватбанк, шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне їй на праві власності заставне майно - легковий автомобіль марки ГАЗ, модель 31105-101, 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова 31105070172289, державний номер ВІ 9773АР. В рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором DN81AR05520230 від 28.02.2008 року, в розмірі 67091,10 грн. звернути стягнення на предмет застави шляхом надання ПАТ КБ Приватбанк права укладати від імені ОСОБА_2 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ Приватбанк всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу (а.с. 54, 55).
У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала та згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 30.09.2015 року мала заборгованість за кредитним договором в сумі 390979,24 грн., яка складається із наступного:
- заборгованості за кредитом - 63769,77 грн.,
- заборгованості по процентам за користування кредитом - 44156,64 грн.,
- заборгованості по комісії за користування кредитом - 20275,29 грн.,
- пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 243921,39 грн.,
- штрафу (фіксованої частини) - 250,00 грн.,
- штрафу (процентної складової) - 18606,15 грн.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.
Згідно ст.. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
У цивільному праві заставою забезпечуються переважно кредитні правовідносини.
Згідно з вимогами кредитного договору за наявності прострочення виконання основного зобов'язання в обумовлений сторонами строк ПАТ КБ «ПриватБанк» використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку за рахунок переданого в заставу майна та 23.06.2009 року звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави шляхом вилучення у ОСОБА_2 належного їй на праві власності заставного майна, а саме автомобіля, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28.02.2008 року, яка станом на 30 квітня 2009 року становила 67091,10 грн.
Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, тобто, відповідно до приписів частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, який відповідно до умов кредитного договору № DN81AR05520230 від 28.02.2008 року був визначений до 27.02.2015 року.
Так, звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором зазначена у такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Вимоги статей 549, 550, 551 ЦК України, згідно з якими пенею є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання і яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються та, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Тобто неустойка нараховується в разі порушення боржником зобов'язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України) з першого дня прострочення та до тих пір, поки зобов'язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання. Тобто пеня може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано в законі чи договорі. Таким чином, закінчення строку кредитування не є підставою для нарахування штрафних санкцій за невиконання основного зобов'язання.
Отже, скориставшись своїм правом на стягнення заборгованості за даним кредитним договором шляхом продажу предмету застави, банк змінив строк виконання договору у 2009 році, звернувшись з відповідним позовом, який був задоволений рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.11.2010 року.
Проте, після настання зміненого строку виконання основного зобов'язання, банк продовжував нараховувати ОСОБА_2 проценти, пеню, комісію та штрафи за кредитом, що вбачається з наданого до позовної заяви розрахунку.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність у банку правових підстав нараховувати проценти, пеню, комісію та штрафи після 23 червня 2009 року, тобто після пред'явлення до відповідача згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України позову про дострокове стягнення усієї суми кредиту шляхом звернення стягнення на предмет застави, а тому в позові ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 274, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
В позові Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», представника позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», представник позивача ОСОБА_4, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094;
відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 39343.
Суддя /підпис/
Відповідає оригіналу
Голова Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_5