"25" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/388/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Цісельський К.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Логовський В.В.,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРЕЇН-ЕКСПОРТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" про стягнення 3606305,57 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/388/19, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 12.03.2019 р.
Іншою ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2019 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРЕЇН-ЕКСПОРТ" про забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти в розмірі ціни позову - 3606305,57 грн, які обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТ ОІЛС УКРАЇНА".
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.04.2019 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2019 р. відкладено розгляд справи на 25.04.2019 р.
Ухвали Господарського суду Одеської області, надіслані на адресу відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з відмітками поштової установи про закінчення встановленого строку зберігання та вибуття підприємства. Ухвали Господарського суду Одеської області, надіслані на адресу учасника Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" ОСОБА_2, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з відмітками поштової установи про: закінчення встановленого строку зберігання; інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення. З урахуванням змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України та відсутності повідомлення про іншу адресу відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце засідань суду, тому неявка представника не перешкоджає їх проведенню.
Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 25.04.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю „ГРЕЇН-ЕКСПОРТ" (далі - ТОВ „ГРЕЇН-ЕКСПОРТ") звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" (далі - ТОВ „ІСТ ОІЛС УКРАЇНА") про стягнення заборгованості у розмірі 3606305,57 грн, з яких 3569340,90 грн основного боргу, 36964,67 грн пені, вказуючи на часткове невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки сільськогосподарської продукції від 15.10.2018 р. № ГЕ/ІОУ-10/2018 щодо оплати вартості поставленого товару. Крім того позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 61302,62 грн.
Обґрунтовуючи позов, ТОВ „ГРЕЇН-ЕКСПОРТ" посилається на приписи ст.ст.193,265 ГК України, ст.ст.692,712 ЦК України, умови названого вище договору та додаткової угоди від 26.11.2018 р. № 2, видаткову накладну від 30.11.2018 р. № РН-0000090, рахунок-фактуру від 30.11.2018 р. № СФ-0000130, банківські виписки по рахунку позивача в підтвердження часткового погашення відповідачем заборгованості тощо.
ТОВ „ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" відзив на позов не подало та жодного разу не скористалось наданим ст.42 ГПК України правом на участь у засіданнях суду, з огляду на що розгляд справи здійснено за відсутності його представника та за наявними у ній доказами.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
15.10.2018 р. між ТОВ „ГРЕЇН-ЕКСПОРТ" (Постачальник) та ТОВ „ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" (Покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № ГЕ/ІОУ-10/2018 (Договір), згідно якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію врожаю 2018 року українського походження (надалі за текстом - Товар). Ціна та порядок її визначення, найменування, асортимент, строки і умови поставки Товару визначаються додатковими угодами до даного Договору (п.1.1 Договору).
Ціна Договору становить загальну вартість (ціну) Товару, поставленого в період дії цього Договору відповідно до додаткових угод до нього (п.2.1 Договору).
Сторони встановлюють ціну Договору в гривнях (п.2.2 Договору).
Оплата кожної партії Товару (що поставляється як залізничним, так і автомобільним транспортом), що вказана у додаткових угодах до цього Договору, проводиться наступним чином: 20% - протягом 10 (десяти) банківських днів з дати поставки Товару, якщо інший термін не передбачено відповідною додатковою угодою, та за умови надання Постачальником наступних документів: рахунку-фактури на оплату Товару; видаткової накладної на поставлений Товар, виписаної датою поставки; завіреного печаткою Постачальника реєстру відвантажених вагонів із зазначенням дати відправки та дати вивантаження в пункті вивантаження, відвантаженої ваги, вивантаженої ваги в пункті вивантаження, номерів вагонів та номерів накладних із реквізитами отримувача або реєстру відвантажених автомобілів з підписом та печаткою Постачальника; товарно-транспортної накладної…; 80% - протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту (дати) поставки Товару у відповідності до видаткових накладних, що підтверджують поставку Покупцю Товару… (п.2.3 Договору).
Договір вважається укладеним з моменту його підписання та оформлення належним чином і діє до 31 грудня 2018 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.8.2 Договору).
Сторони встановлюють, що Договір, всі додатки, зміни та доповнення до нього, підписані повноважними представниками сторін і передані факсимільним зв'язком, мають юридичну силу (п.8.4 Договору).
Додатковою угодою від 26.11.2018 р. № 2 до Договору, зокрема, визначено, що поставці підлягає Товар (кукурудза 3-го класу врожаю 2018 р. українського походження) вартістю 4250,00 грн без ПДВ за 1 тонну в загальній кількості 7435,000 тонн.
На виконання Договору Постачальником поставлено, а Покупцем прийнято кукурудзу 3-го класу українського походження врожаю 2018 р. на суму 37913247,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною від 30.11.2018 р. № РН-0000090.
Договір, додаткову угоду, видаткову накладну підписано представниками та скріплено печатками контрагентів.
Покупцем перераховано Постачальнику за Товар грошові кошти у розмірі 34343906,10 грн, а саме 27.12.2018 р. здійснено оплату на суму 30000000,00 грн, 29.12.2018 р. - на суму 1843906,10 грн, 09.01.2019 р. - на суму 1000000,00 грн, 15.01.2019 р. - на суму 1000000,00 грн, 17.01.2019 р. - на суму 500000,00 грн, про що свідчать банківські виписки по рахунку Постачальника.
Неоплата ТОВ „ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" частини вартості прийнятого Товару спричинила звернення ТОВ „ГРЕЇН-ЕКСПОРТ" до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких письмовий Договір поставки.
При цьому ТОВ „ГРЕЇН-ЕКСПОРТ" як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов'язки та поставлено кукурудзу 3-го класу українського походження врожаю 2018 р. на суму 37913247,00 грн з ПДВ, що підтверджується дослідженою в описовій частині рішення видатковою накладною.
В свою чергу ТОВ „ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" як Покупцем в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.193 ГК України та умов Договору сплатило за отриманий товар тільки 34343906,10 грн, не дивлячись на те, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України та п.2.3 Договору строк виконання зобов'язання на суму 3569340,90 грн також настав.
Враховуючи викладене, позов про стягнення основного боргу підлягає задоволенню в сумі 3569340,90 грн.
Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання… Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У випадку несвоєчасної оплати вартості Товару з вини Покупця останній зобов'язаний сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення (п.6.3 Договору).
З огляду на наведене та те, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ „ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" має сплатити 36964,67 грн пені, нарахованої на суму 3569340,90 грн за період з 17.01.2019 р. по 06.02.2019 р.
Відтак, позов про стягнення пені також слід задовольнити у повному обсязі.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України ,,Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі… внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Як вбачається з платіжних доручень від 07.02.2019 р. №№ 1670, 1671, ТОВ „ГРЕЇН-ЕКСПОРТ" за подачу позову сплачено 61302,62 грн, а за подачу заяви про забезпечення позову - 961,50 грн. При цьому за подачу позову про стягнення 3606305,57 грн заборгованості слід було сплатити 54094,58 грн.
За таких обставин, у разі надходження від позивача письмового клопотання стосовно повернення надмірно сплаченого судового збору, ТОВ „ГРЕЇН-ЕКСПОРТ" буде повернуто з бюджету 7209,04 грн.
Решта судового збору в розмірі 55055,08 грн (54094,58 грн та 960,50 грн) покладається на ТОВ „ІСТ ОІЛС УКРАЇНА", оскільки судом задоволено позов та заяву про його забезпечення.
Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТ ОІЛС УКРАЇНА" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 8, офіс 32/3, код 37089765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРЕЇН-ЕКСПОРТ" (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, просп. Миру, буд. № 2/2-Н, код 33202904) 3569340/три мільйони п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч триста сорок/грн 90 коп. основного боргу, 36964/тридцять шість тисяч дев'ятсот шістдесят чотири/грн 67 коп. пені, 55055/п'ятдесят п'ять тисяч п'ятдесят п'ять/грн 08 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 25 квітня 2019 р.
Суддя Л.В. Лічман