Рішення від 18.04.2019 по справі 917/364/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2019 Справа № 917/364/19

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження (поштова адреса): Україна, 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133А Ідентифікаційний код 37356833

до Фізичної особи - підприємця Вітухіна Олега Сергійовича, Місцезнаходження: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

про стягнення 51508,41 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тимофієнко О.П.

Представники сторін:

представники позивача: не з'явився

представник відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Вітухіна Олега Сергійовича про стягнення заборгованості у розмірі 51508,41 грн. за договором поставки, укладеним у спрощений спосіб відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, у тому числі 51306,00 грн. передоплати та 202,41 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою від 07.03.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, призначити справу для розгляду по суті у судовому засіданні на 02.04.19, викликати учасників справи у судове засідання, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

03.04.19 від позивача надійшли докази часткового повернення коштів платіжними дорученнями № 12 від 01.04.19 на суму 5 650,00 грн. та № 13 від 01.04.19 на суму 5 707,00 грн. (вх. № 3433).

Ухвалою від 02.04.2019 суд постановив відкласти розгляд справи на 18.04.19, викликати учасників справи в судове засідання.

Ухвали суду надсилалися учасникам справи рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці відповідної ухвали.

Сторони отримали ухвали, що підтверджується підписами про вручення на повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзив на позов не надав.

В судове засідання 18.04.19 представники сторін не з»явився.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

У грудні 2018р. між сторонами виникли правовідносини поставки дев'яти принтерів Саnon i-SENSYS LBP151DW на підставі договорів поставки, укладених у спрощений спосіб відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України.

Факт укладення договорів та їх виконання позивачем підтверджується наступними документами:

1) виставленим відповідачем рахунком №67608254 від 03.12.2018р. на суму 5 650,00 грн., оплаченим платіжним дорученням №0000046295 від 04.12.2018р.

2) виставленим відповідачем рахунком №67608304 від 06.12.2018р. на суму - 5 707,00 грн., оплаченим платіжним дорученням №0000046860 від 07.12.2018р.

3) виставленим відповідачем рахунком №67608321 від 07.12.2018р. на суму - 5 707,00 грн., оплаченим платіжним дорученням №0000046984 від 10.12.2018р.

4) виставленим відповідачем рахунком №67608347 від 11.12.2018р. на суму - 5 707,00 грн., оплаченим платіжним дорученням №0000047934 від 13.12.2018р.

5) виставленим відповідачем рахунком №66924417 від 19.12.2018р. на суму - 5 707,00 грн., оплаченим платіжним дорученням №0000049112 від 21.12.2018р.

6) виставленим відповідачем рахунком №66924419 від 19.12.2018р. на суму - 5 707,00 грн., оплаченим платіжним дорученням №0000049406 від 26.12.2018р.

7) виставленим відповідачем рахунком №66924420 від 19.12.2018р. на суму - 5 707,00 грн., оплаченим платіжним дорученням №0000048885 від 20.12.2018р.

8) виставленим відповідачем рахунком №66924421 від 19.12.2018р. на суму - 5 707,00 грн., оплаченим платіжним дорученням №0000049086 від 21.12.2018р.

9) виставленим відповідачем рахунком №66924423 від 19.12.2018р. на суму - 5 707,00 грн., оплаченим платіжним дорученням №0000048887 від 20.12.2018р.

Загальна вартість дев'яти оплачених принтерів складає 51306,00 грн.

Позивач зазначив, що відповідач здійснює роздрібну торгівлю комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням (обраний ним КВЕД 47.41) через оформлений на нього Інтернет - магазин https://teh-zone.prom.ua. що підтверджується паперовою копією веб- сторінки цього Інтернет - магазину з інформацією про прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка надала документи для оформлення магазину. Саме з використанням зазначеного Інтернет - магазину позивач і замовив з доставкою вказаних дев'ять принтерів, що підтверджується паперовими копіями електронних листів працівників Товариства на адресу teh-zone@ukr.net.

В умовах доставки і оплати, розміщених на сайті Інтернет - магазину https://teh- zone.prom.ua, передбачено, що доставка відбувається виключно за умови попередньої оплати, відсутня можливість самовивозу, передбачено, що поставка товару можлива лише з використанням кур'єрської доставки.

Таким чином, вказує позивач, він здійснив замовлення поставки принтерів єдиним запропонованим відповідачем шляхом - шляхом попередньої оплати з використанням кур'єрської доставки.

Позивача стверджує, що оскільки принтери не були поставлені відповідачем, 06.02.2019р. він звернувся до відповідача з вимогою поставити їх за адресою місцезнаходження позивача у семиденний строк від дня пред'явлення цієї вимоги. Вимога була направлена трьома шляхами, в тому числі 07.02.2019р. направлена за допомогою національного оператора поштового зв'язку ПАТ «Укрпошта», та отримана 11.02.2019р., що підтверджується описом вкладення у поштове відправлення, фіскальним чеком, повідомленням про вручення поштового відправлення №0100107384680.

Оскільки вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 51306,00 грн. передоплати та 202,41 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Після звернення позивача до суду з позовом відповідач частково здійснив повернення коштів платіжними дорученнями № 12 від 01.04.19 на суму 5 650,00 грн. та № 13 від 01.04.19 на суму 5 707,00 грн.

При вирішенні спору, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до норм ст. ст. 202, 205 ЦК України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Дії сторін (поставка товару позивачем, оплата товару відповідачем) свідчать про виникнення між сторонами правовідносин, що випливають з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

Позивачем зазначено, що відповідач здійснює роздрібну торгівлю комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням (обраний ним КВЕД 47.41) через оформлений на нього Інтернет - магазин https://teh-zone.prom.ua, в умовах доставки і оплати передбачено, що доставка відбувається виключно за умови попередньої оплати. Дане твердження відповідачем не спростоване.

Факт виконання позивачем зобов"язання по здійсненню попередньої оплати підтверджується наступними документами: за виставленим відповідачем рахунком №67608254 від 03.12.2018р. на суму 5 650,00 грн. - платіжним дорученням №0000046295 від 04.12.2018р.; за виставленим відповідачем рахунком №67608304 від 06.12.2018р. на суму - 5 707,00 грн. - платіжним дорученням №0000046860 від 07.12.2018р.; за виставленим відповідачем рахунком №67608321 від 07.12.2018р. на суму - 5 707,00 грн. - платіжним дорученням №0000046984 від 10.12.2018р.; за виставленим відповідачем рахунком №67608347 від 11.12.2018р. на суму - 5 707,00 грн., - платіжним дорученням №0000047934 від 13.12.2018р.; за виставленим відповідачем рахунком №66924417 від 19.12.2018р. на суму - 5 707,00 грн. - платіжним дорученням №0000049112 від 21.12.2018р.; за виставленим відповідачем рахунком №66924419 від 19.12.2018р. на суму - 5 707,00 грн. - платіжним дорученням №0000049406 від 26.12.2018р.; за виставленим відповідачем рахунком №66924420 від 19.12.2018р. на суму - 5 707,00 грн. - платіжним дорученням №0000048885 від 20.12.2018р.; за виставленим відповідачем рахунком №66924421 від 19.12.2018р. на суму - 5 707,00 грн. - платіжним дорученням №0000049086 від 21.12.2018р.; за виставленим відповідачем рахунком №66924423 від 19.12.2018р. на суму - 5 707,00 грн. - платіжним дорученням №0000048887 від 20.12.2018р.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

06.02.2019р. позивач звернувся до відповідача з вимогою поставити їх за адресою місцезнаходження позивача у семиденний строк від дня пред'явлення цієї вимоги. Вимога була направлена трьома шляхами, в тому числі 07.02.2019р. направлена за допомогою національного оператора поштового зв'язку ПАТ «Укрпошта», та отримана 11.02.2019р., що підтверджується описом вкладення у поштове відправлення, фіскальним чеком, повідомленням про вручення поштового відправлення №0100107384680.

Доказів того, що відповідач здійснив поставку оплаченої позивачем продукції матеріали справи не містять.

Згідно вимог ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Вітухіна Олега Сергійовича про стягнення 51306,00 грн. передоплати.

Після звернення позивача до суду з позовом відповідач частково здійснив повернення коштів платіжними дорученнями № 12 від 01.04.19 на суму 5 650,00 грн. та № 13 від 01.04.19 на суму 5 707,00 грн.

Доказів повернення відповідачем попередньої оплати у розмірі 39949,00 грн. суду не надано.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що відповідач під час розгляду справи частково повернув попередню оплату на суму 11357,00 грн., предмет спору в цій частині відсутній, а тому провадження у справі в частині вимог про стягнення 11357,00 грн. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в іншій частині вимог про стягнення 39 949,00 грн. позов є обгрунтований та такий, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 202,41 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами суд зазначає наступне.

В обгрунтування даної вимоги позивач зазначає, що у випадку, коли договором та законом за користування чужими грошовими коштами розмір процентів не встановлений, відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦКУ за аналогією повинна застосовуватись ч. 1 ст. 1048 ЦКУ. згідно з якою, якщо договором не встановлено розмір процентів. їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Суд вважає необгрунтованим таке твердження з огляду на таке.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 2, 3 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України).

Умовами договору поставки, укладеного у спрощений спосіб відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, розмір процентів за користування продавцем чужими грошовими коштами не встановлено, чинним законодавством не передбачено можливість застосування до договору поставки положень про позику, договори поставки і позики є різними за своєю правовою природою та регулюють різні види правовідносин, тому застосування до спірних правовідносин положення ст. 1048 ЦК України є безпідставним.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про необгрунтованість вимог позивача про стягнення 202,41 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно із ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 39949,00 грн. передоплати, в частині вимог про стягнення 11357,00 грн. провадження у справі закрити, в іншій частині у позові відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.

В матеріалах справи №917/364/19 наявне платіжне доручення № V7629 від 26.02.2019р. про сплату судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом враховано, що статтею 130 ГПК України передбачено, що відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в тому числі, у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Клопотання про повернення судового збору від позивача не надходило.

Оскільки позов задоволений частково, на відповідача судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, покладається частково пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 231, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Вітухіна Олега Сергійовича, Місцезнаходження: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження (поштова адреса): Україна, 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133А (Ідентифікаційний код 37356833) 39949,00 грн. передоплати, 1489,89 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині вимог про стягнення 11357,00 грн. провадження у справі закрити

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.04.2019р.

Суддя Киричук О.А.

Попередній документ
81401589
Наступний документ
81401591
Інформація про рішення:
№ рішення: 81401590
№ справи: 917/364/19
Дата рішення: 18.04.2019
Дата публікації: 02.05.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію