вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.04.2019
м. Дніпро
Справа № 904/582/19
За позовом Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення шкоди, завданої недостачею
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Приватне акціонерне товариство "Запоріжкокс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" шкоду, завдану недостачею вантажу, у розмірі 24 872 грн. 64 коп., відповідно до комерційного акту № 454201/47/1947 від 14.11.2018.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час перевезення відповідачем вантажу відбулась його часткова втрата.
Ухвалою господарського суду від 25.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
12.03.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому із позовними вимогами не погодився та зазначив, що відповідальність за втрату вантажу повинен нести відправник, який не вжив належних дієвих заходів щодо забезпечення збереження вантажу під час перевезення.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
25.01.2018 між Приватним акціонерним товариством "Запоріжкокс" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" (постачальник) укладено договір №1-1-2018/008, згідно п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити вугільну продукцію (далі - ресурс) за марочним складом, цінами і у кількості, що вказуються у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п.2.1. договору кількість, марочний склад та асортимент ресурсу вказуються у Специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною.
Згідно п.4.1. договору поставка ресурсу здійснюється за цінами, які визначені у відповідності до умов поставки, які вказані у Специфікаціях, і включають в себе усі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість маркування й інші витрати постачальника, пов'язані з постачанням ресурсу.
Відповідно до п.1 Специфікації №2 від 02.11.2018 постачальник зобов'язався поставити покупцю вугілля кам'яне марок Г(Г2) 0-100, (код УКТ ВЕД-2701) (ТОВ "ЦЗФ "Селидівська").
02.11.2018 у межах договору та Специфікації №2 від 02.11.2018 на адресу позивача (вантажоодержувача) направлена партія концентрату вугільного марки Г(Г2) 0-100 (далі - кам'яне вугілля) у вагонах за залізничною накладною № 52644200 (вантажовідправник ТОВ "ЦЗФ "Селидівська").
19.11.2018 відповідно до досилочної накладної № 52655990 надійшов вагон № 53527222, щодо якого складений комерційний акт № 454201/47/1947, з масою вантажу у вагоні № 53527222 - 62 800 кг, тара - 23 100 кг.
14.11.2018 на станції Чаплине Придніпровської залізниці складено комерційний акт № 454201/47/1947 на додаток до акту загальної форми ст. Чаплине № 2042,113 від 14.11.2018 про наявність виїмок та недостачу вантажу.
Так, у комерційному акті № 454201/47/1947 від 14.11.2018 зафіксовано, що вагон № 53527222 вантажопідйомністю 69 т прибув поїздом №3109. Вагон у технічному стані справний.
У розділі “Д” (Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку) комерційного акту зазначено: «На підставі акту загальної форми № 2042 від 14.11.2018 ст. Чаплине проведено зважування вагону на справних 450-титонних вагонних вагах зав. №1465 ст. Чаплине, держповірка 19.09.2018, виявилось брутто 77 300 кг, тара 23 100 кг, нетто 54 200 кг, що менше документу на 8 600 кг. Згідно перевізного документу значиться вугілля не поіменоване в алфавіті. Вантаж маркований поперечними смугами по всьому вагоні нанесенням катком вапном. У вагоні № 53527222 значиться вага: тара 23 100 кг, нетто 62 800 кг. Фактично виявлено виїмки над 1, 2, 3, 4 люками довжиною 6,0 м на ширину вагона, глибиною 0,4 м, праворуч над 5, 6, 7 люками довжиною 4,5 м, шириною 2,0 м, глибиною 0,4 м. Навантаження у вагоні нижче бортів на 10-20 см, вантаж не маркований. Люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилась. Вантаж, якого бракує у вагоні, вміститися міг».
Згідно п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., з урахуванням норми нестачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, нестача у вагоні № 53527222 складає: 8 600 кг (виявлена недостача) - 628 кг (норма недостачі) = 7 972 кг.
Загальна вартість недостачі у вагоні № 53527222, згідно розрахунку позивача, складає 24 872 грн. 64 коп.
Позивач розрахував вартість недостачі вантажу та просить стягнути її з відповідача, що і є причиною виникнення спору.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частини 1, 2 ст. 306 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
За норами ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (частини 2, 3 ст. 308 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Згідно ст. ст. 110, 111, 113 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут) залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли, зокрема, вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу (абз. 3 та 4 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення).
Залізниця прийняла вагон № 53527222 без будь-яких зауважень щодо повноти завантаження, його технічного стану. Наведене свідчить, що на момент передачі вказаного вагону з вантажем залізниці до перевезення були відсутні будь-які зазори, нещільності тощо, що могли привести до втрати вантажу при перевезенні.
За вказаних обставин, відповідальність за втрату вантажу під час перевезення слід покласти на залізницю.
Так, ст. 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема обставин невідповідності маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України. Зокрема даною нормою закону передбачено, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно п. 14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими для сторін правилами.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів передбачено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: при перевезенні мінерального палива. Для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки, норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто.
Оскільки вантаж - вугілля кам'яне не поіменоване в алфавіті, є мінеральним твердим паливом, тому норма недостачі становить 1% маси, зазначеної у перевізних документах.
Судом встановлено, що з урахуванням норми недостачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, загальна вагова недостача вугілля кам”яного марки Г(Г2) 0-100 у вагоні № 53527222 склала 7 972 кг.
Відповідно до рахунку-фактури ТОВ "ДТЕК Трейдінг" № 90703279 від 02.11.2018 вартість 1 тонни вугілля кам'яного марки Г(Г2) 0-100 складає 3 120 грн. 00 коп. з ПДВ.
Враховуючи вартість 1 тонни вугілля кам'яного з ПДВ, вартість недостачі у вагоні № 53527222 склала 24 872 грн. 64 коп. та правильно розрахована позивачем.
Згідно ст.130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до наявних у матеріалах справи документів вантаж був відправлений у належній кількості, однак при прибутті вантажу комерційним актом встановлена недостача такого вантажу.
Враховуючи те, що вантаж був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень, відповідальність за недостачу, що утворилась під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди. Перевізник не забезпечив збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях.
Відповідач, в порушення ст.ст.73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не довів обставин, які звільняють його від відповідальності за недостачу вантажу.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108, код ЄДРПОУ ВП: 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224) 24 872 грн. 64 коп. (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят дві грн. 64 коп.) шкоди, завданої недостачею вантажу, 1 921 грн. 00 коп. (одну тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено 25.04.2019