25 квітня 2019 року Справа № 915/795/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали
за позовом: Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 03365707,
до відповідача: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 22440366,
про: визнання недійсним рішення адміністративної колегії,
без повідомлення учасників справи, -
03 квітня 2019 року Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №758/08.01.01-13/34/19 від 03.04.2019 до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.02.2019 №1-ріш у справі №2-26.215/16-2018 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції”.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/795/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Ухвалою суду від 08.04.2019 позовну заяву прийнято та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 06.05.2019, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті.
23.04.2019 позивачем подано до господарського суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.02.2019 №1-ріш у справі №2-26.215/16-2018 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».
Заяву обґрунтовано посиланням на норми ст. ст. 56, 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», п.п. 3, 4 оскаржуваного рішення відповідача та мотивовано тим, що згідно зазначених норм виконання рішення відділення є обов'язковим, однак виконання рішення відповідача, прийнятого з порушеннями, призведе до порушення прав та законних інтересів як позивача та і інших осіб, а саме: до порушення прав співвласників будинків на отримання послуг з утримання будинків на тривалий час у зв'язку з відсутністю відповідальної особи за утримання та належний стан будинків. Виконання рішення відповідача в частині затвердження нової конкурсної документації та проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва згідно з цією конкурсною документацією матиме наслідком визначення нового управителя, що призведе до неможливості виконання рішення у даній справі та порушення прав нового переможця конкурсу.
Дослідивши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч.3 ст.137 ГПК України).
Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до п.4 Постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006р. №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Предметом даного позову є визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.02.2019 №1-ріш у справі №2-26.215/16-2018 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції”.
Отже у разі задоволення цього позову, зобов'язання, встановлені рішенням буде скасовано. Виконання рішення суду в такому випадку буде полягати в збереженні правовідносин, які склались у зв'язку з затвердженням документації та проведенням конкурсу.
Як витікає з оскаржуваного в цій справі рішення, його дія полягає у тому, що позивач має вчинити низку дій, зокрема, скасування прийнятих ним рішень - наказу від 06.06.2018 №79, наказу від 13.07.2018 №96; затвердження нової конкурсної документації для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва згідно з цією конкурсною документацією (п.2).
Пунктом 3 оскаржуваного рішення позивачу встановлено термін виконання зобов'язань - 2 місяці від дня отримання цього рішення.
Закономірним результатом таких дій може бути проведення нового конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва що, має ряд об'єктивних наслідків, зокрема, визначення нового переможця - управителя багатоквартирних будинків міста Миколаєва, укладення договорів на утримання будинків тощо.
Частиною 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.
Таким чином, у разі, якщо судом в цій справі не буде реалізовано передбачені ч. 5 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» повноваження щодо зупинення дії рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.02.2019 №1-ріш у справі №2-26.215/16-2018 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” та його дію не буде зупинено, існує реальна загроза суттєвого утруднення виконання рішення суду.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви щодо забезпечення позову, а тому задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення суду при умові задоволення позовних вимог, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.02.2019 №1-ріш у справі №2-26.215/16-2018 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції”, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
На підставі вищевикладеного, суд вважає наявними підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 20, 73, 74, 76, 77, 86, 136-140, 144, 234, 235 Господарського процесуального України, суд -
1.Заяву Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 03365707) (вх. №6729/19 від 23.04.2019) про забезпечення позову - задовольнити.
2.Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №1-ріш від 06.02.2019 у справі №2-26.215/16-2018 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».
3.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею з 25 квітня 2019 року.
4.Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
5.Ухвала може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
За змістом ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
6. За даною ухвалою:
стягувач: Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 03365707,
боржник: Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 22440366.
7.Ухвалу негайно надіслати заявнику, Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.
8. Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років.
Суддя В.О.Ржепецький