ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ
23 квітня 2019 року Справа № 913/55/19
м. Харків Провадження № 3/913/55/19
Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Медуниці Р.І., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагоноремонтна транспортна компанія "Холд", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1", м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 3 517 403 грн. 92 коп.
в присутності представників учасників справи:
від позивача - ОСОБА_2 - адвокат, довіреність від 14.01.2019 № б/н;
від відповідача - представник не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вагоноремонтна транспортна компанія "Холд" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1" про стягнення заборгованості за договорами від 07.07.2017 № 27/УЗ/17-10 та № 27/УЗ/17-11 в сумі 2 808 941 грн. 60 коп., пені в сумі 453 721 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 67 607 грн. 30 коп., інфляційних втрат в сумі 187 134 грн. 02 коп., всього 3 517 403 грн. 92 коп.
На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що за договорами від 07.07.2017 № 27/УЗ/17-10 та № 27/УЗ/17-11 протягом грудня 2017 року - червня 2018 року позивачем виконано роботи на загальну суму 2 808 941 грн. 60 коп., за які відповідач у встановлені договорами строки не розрахувався. У зв'язку з простроченням оплати виконаних робіт позивач відповідно до п.п. 4.3.5 п. 4.3 договорів нарахував пеню в сумі 453 721 грн. 00 коп., а відповідно до ст. 625 ЦК України - 3% річних в сумі 67 607 грн. 30 коп. та інфляційні втрати в сумі 187 134 грн. 02 коп.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи від 28.01.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 913/55/19, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 26.02.2019.
Позивач відповідь на відзив не надав, у судове засідання 26.02.2019 не прибув, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно 08.02.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач відзивом, одержаним судом 20.02.2019, проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що акти виконаних робіт, які додані позивачем до позовної заяви, підписані з боку відповідача особою, в якої відсутні повноваження затверджувати акти виконаних робіт, та на думку відповідача не можуть бути підставою для зобов'язання позивача здійснити оплату за надані послуги. З боку замовника в актах проставлено підпис директора з транспорту ОСОБА_1, але при цьому договори про надання послуг з боку замовника підписано головою Правління ОСОБА_3 Згідно п. 13.17.3 Статуту Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1" голова Правління від імені Товариства вчиняє правочини, укладає, змінює та припиняє договори (угоди, додаткові угоди), підписує первинні, платіжні, фінансові та інші документи, що складаються в процесі здійснення господарської діяльності Товариства з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом, Положенням про Правління, іншими нормативними документами Товариства. В матеріалах справи відсутні докази, які б дали змогу підтвердити повноваження директора по транспорту Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1".
Ухвалою суду від 26.02.2019 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 19.03.2019.
У судове засідання 19.03.2019 прибули представники сторін.
Позивач відповідь на відзив не надав. У судовому засіданні представником позивача відповідно до ст. 81 ГПК України подано клопотання про витребування від органів фіскальної служби України інформації про включення відповідачем податку на додану вартість по спірних актах виконаних робіт до податкового кредиту. Для надання вказаної інформації позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із запитом від 16.03.2019 № 1603/19/1. Проте, на час судового розгляду відповідь на запит не надійшла. Дане клопотання судом задоволено.
Ухвалою суду від 19.03.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 02.05.2019, повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 09.04.2019 та відповідно до ст. 81 ГПК України витребувано від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби інформацію щодо декларування відповідачем податкового кредиту за податковими накладними, виданими позивачем.
20.03.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що особи, яких відповідач називає такими, що підписали акти виконаних робіт без належних повноважень, підписували всі акти виконаних робіт за договорами № 27/УЗ/17-10 та № 27/УЗ/17-11 і частина цих актів оплачена відповідачем. Таким чином, в силу ст. 241 ЦК України, в момент оплати актів виконаних робіт, підписаних певними особами, відповідач схвалив правочин, що ті уклали. Заявляючи про підписання актів не уповноваженими особами, відповідач не заперечує факт виконання робіт та не пред'являє претензій до їх якості. Адже наявність на актах підписів посадових осіб відповідача та його печатки підтверджує, що відповідачу відомо про факт виконання робіт. Акти підписані представниками відповідача без зауважень, жодних претензій щодо виконаних позивачем робіт відповідач не висував, а тому навіть якщо припустити, що акти не підписані з боку відповідача, такі роботи все одно підлягають оплаті в силу приписів п. 4 ст. 882 ЦК України. По кожному з актів виконаних робіт позивач складав та реєстрував в органах ДФС України податкові накладні, які давали відповідачу право зменшувати свої зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в бюджет, на суму податку на додану вартість, що включена до вартості виконаних робіт.
На вимогу суду від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 08.04.2019 одержано інформацію, в якій вказано, що аналізом даних податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих Приватним акціонерним товариством "Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1", встановлено включення сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагоноремонтна транспортна компанія "Холд", на загальну суму 1 550 554 грн. 12 коп., у тому числі: за грудень 2017 року - 174 101 грн. 49 коп., за лютий 2018 року - 30 017 грн. 19 коп., за березень 2018 року - 176 720 грн. 28 коп., за квітень 2018 року - 9 084 грн. 80 коп. Податкові накладні за червень 2018 року від продавця Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагоноремонтна транспортна компанія "Холд" до покупця Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1" в Єдиному державному реєстрі податкових накладних відсутні, а тому у деклараціях з податку на додану вартість Приватним акціонерним товариством "Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1" податок на додану вартість по них не відображено. Витребувані податкові декларації з податку на додану вартість не надано та зазначено, що запитувана інформація відображає відомості про діяльність інших контрагентів підприємства та становить комерційну таємницю. Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1" не надавало письмову згоду на розповсюдження конфіденційної інформації, що міститься в податковій звітності підприємства.
У судове засідання 09.04.2019 прибув представник позивача.
Представник відповідача правом на участь у судовому засіданні не скористався.
Ухвалою суду від 09.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2019.
11.04.2019 від представника позивача надійшло клопотання від 05.04.2019 № б/н про долучення до матеріалів справи документів, зокрема, податкових накладних від 20.12.2017 № 28 та № 29. Зазначене клопотання приймається судом до розгляду та долучається до матеріалів справи, оскільки клопотання надійшло до суду до початку розгляду справи по суті, тобто до 23.04.2019.
22.04.2019 на електронну адресу Господарського суду Луганської області від відповідача надійшло клопотання з додатками про зменшення розміру пені на 80%. Одержане судом клопотання не засвідчене електронним цифровим підписом, про що було складено акт від 22.04.2019 та відправнику надіслано повідомлення про те, що документи отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису не належать до офіційних та запропоновано надіслати документи у встановленому порядку або надати оригінали документів в паперовій формі.
На час розгляду справи від відповідача не надійшло відповідних документів з електронним цифровим підписом або оригіналів.
Частиною 1 ст. 5 Закону України від 22.05.2003 № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Виходячи зі змісту частин 1 та 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до п. 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.
Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі (п. 1.5.17 Інструкції).
Таким чином, усі документи, які надаються суду електронною поштою, повинні бути подані з використанням власного електронного цифрового підпису особи, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Разом з тим, електронні документи, надіслані відповідачем на електронну адресу суду, не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Подані відповідачем в електронній формі документи не скріплені електронним цифровим підписом уповноваженої особи, тому не можуть вважатися оригіналом електронного документа, у зв'язку з чим клопотання відповідача про зменшення пені на 80% залишається судом без розгляду.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не обґрунтовано неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
У судове засідання 23.04.2019 прибув тільки представник позивача, представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно 12.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.
07.07.2017 між сторонами у справі були укладені договори № 27/УЗ/17-10 (далі - договір № 27/УЗ/17-10) та №27/УЗ/17-11 (далі - договір № 27/УЗ/17-11).
Відповідно до п.1.1 договору № 27/УЗ/17-10, Замовник (Позивач) доручає, а Виконавець (Відповідач) зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту 122 одиниць рухомого складу (в тому числі мінераловози, цистерни, напіввагони, криті вагони) за необхідністю з придбанням запчастин згідно з переліком плануємих запчастин, наданого ЖДЦ та умов цього договору. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно умов цього договору (аркуші справи 39-44).
Пунктом 1.1 договору №27/УЗ/17-11 визначено, що Замовник (Позивач) доручає, а Виконавець (Відповідач) зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту 133 одиниць рухомого складу (в тому числі мінераловози, цистерни, напіввагони, криті вагони) за необхідністю з придбанням запчастин згідно з переліком, наданим ЦЖТ, та умов цього договору. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно умов цього договору (аркуші справи 62-67).
До вказаних договорів між сторонами було складено та підписано додатки:
- договір № 27/УЗ/17-10: вартість робіт при проведенні капітального ремонту та відновлення хребтової балки з урахуванням З/Д тарифу; вартість запасних частин, комплектуючих та матеріалів виконавця для проведення заміни; вартість робіт при обстеженні колісних пар (том № 1, аркуші справи 45-49);
- договір № 27/УЗ/17-11: вартість робіт при проведенні деповського та відновлення хребтової балки з урахуванням З/Д тарифу; вартість запасних частин, комплектуючих та матеріалів виконавця для проведення заміни; вартість робіт при обстеженні колісних пар (том № 1, аркуші справи 68-72).
В подальшому між сторонами було складено та підписано додаткові угоди №1 від 08.11.2017 відповідно до умов яких, було замінено додатки до договорів (том № 1, аркуші справи 50-57; 73-80).
Додатковими угодами №2 від 23.03.2018 сторони внесли зміни до реквізитів Виконавця, інші умови договорів залишились без змін (том № 1, аркуші справи 58, 81).
Відповідно до п. 2.5 договорів, вартість робіт сплачується Замовником Виконавцю по факту виконаних робіт на підставі актів виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін протягом 20 банківських днів з моменту їх підписання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, вказаний в цьому договорі.
Судом встановлено, що між сторонами підписано та скріплено печатками наступні акти виконаних робіт:
- за договором № 27/УЗ/17-10: акт надання послуг (виконаних робіт) №18 від 01.02.2018 на суму 180 103,15 гривень (том № 1, аркуш справи 59); акт надання послуг (виконаних робіт) №39 від 22.03.2018 на суму 233 333,28 гривень (том № 1, аркуш справи 60); акт надання послуг (виконаних робіт) №67 від 18.06.2018 на суму 54 733,32 гривень (том № 1, аркуш справи 61);
- за договором № 27/УЗ/17-11: акт надання послуг (виконаних робіт) №163 від 01.12.2017 на суму 23 760,88 гривень (том № 1, аркуш справи 82); акт надання послуг (виконаних робіт) №193 від 08.12.2017 на суму 341 091,24 гривень (том № 1, аркуш справи 83); акт надання послуг (виконаних робіт) №190 від 18.12.2017 на суму 83 556,00 гривень (том № 1, аркуш справи 84); акт надання послуг (виконаних робіт) №203 від 20.12.2017 на суму 89 809,56 гривень (том № 1, аркуш справи 85); акт надання послуг (виконаних робіт) №205 від 20.12.2017 на суму 143 247,96 гривень (том № 1, аркуш справи 86); акт надання послуг (виконаних робіт) №206 від 20.12.2017 на суму 301 487,28 гривень (том № 1, аркуш справи 87); акт надання послуг (виконаних робіт) №208 від 20.12.2017 на суму 61 656,00 гривень (том № 1, аркуш справи 88); акт надання послуг (виконаних робіт) №22 від 16.03.2018 на суму 321 568,08 гривень (том № 1, аркуш справи 89); акт надання послуг (виконаних робіт) №27 від 16.03.2018 на суму 94 001,76 гривень (аркуш справи 90); акт надання послуг (виконаних робіт) №38 від 22.03.2018 на суму 411 418,56 гривень (том № 1, аркуш справи 91); акт надання послуг (виконаних робіт) №40 від 10.04.2018 на суму 4 580,40 гривень (том № 1, аркуш справи 92); акт надання послуг (виконаних робіт) №51 від 10.04.2018 на суму 2 527,55 гривень (том № 1, аркуш справи 93); акт надання послуг (виконаних робіт) №52 від 10.04.2018 на суму 44 582,76 гривень (том № 1, аркуш справи 94); акт надання послуг (виконаних робіт) №61 від 18.06.2018 на суму 134 289,00 гривень (том № 1, аркуш справи 97); акт надання послуг (виконаних робіт) №66 від 18.06.2018 на суму 153 381,96 гривень (том № 1, аркуш справи 98); акт надання послуг (виконаних робіт) №70 від 18.06.2018 на суму 49 627,32 гривень (том № 1, аркуш справи 99); акт надання послуг (виконаних робіт) №79 від 22.06.2018 на суму 33 113,04 гривень (том № 1, аркуш справи 100).
Листом №47/ЦЖТ-34 від 11.01.2018 відповідач додатково просив позивача провести ремонт вагону №57881732 на підставі договору №27/УЗ/17-11 від 07.07.2017 (том № 2, аркуш справи 113). За результатами відповідного ремонту між сторонами складено та підписано акт надання послуг (виконаних робіт) №29 від 10.04.2018 на суму 2 818,10 гривень (том № 1, аркуш справи 102);
Крім того, на підставі листа №476 від 22.06.2018 (том № 2, аркуш справи 119) між сторонами було складено та підписано акт надання послуг (виконаних робіт) №80 від 22.06.2018 на суму 44 254,40 гривень (том № 1, аркуш справи 101).
Загальна сума наданих послуг (виконаних робіт) за договорами № 27/УЗ/17-10 та № 27/УЗ/17-11 складає 2 808 941,60 гривень.
Таким чином, заборгованість відповідача за договорами на момент звернення з позовом складає 2 808 941,60 гривень.
Згідно п.п. 4.3.5 п. 4.3 договорів у разі прострочення оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
За порушення умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 453 721,00 гривень.
На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 67 607,30 гривень та інфляційні нарахування у сумі 187 134,02 гривень.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
За приписами п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договорів надав відповідачеві послуги по капітальному ремонту 122 та відповідно 133 одиниць рухомого складу (в тому числі мінераловози, цистерни, напіввагони, криті вагони).
Втім, відповідач в порушення умов договору не в повному обсязі здійснив оплату за надані послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Посилання відповідача на те, що акти виконаних робіт, які додані позивачем до позовної заяви, підписані з боку відповідача особою, в якої відсутні повноваження затверджувати акти виконаних робіт, та на думку відповідача не можуть бути підставою для зобов'язання відповідача здійснити оплату за надані послуги, судом відхиляється з огляду на те, що на актах надання послуг (виконаних робіт) є відтиск печатки підприємства відповідача, який відповідає відтиску печатки підприємства, ці акти включені до бухгалтерського і податкового обліку відповідача. Разом з тим, відповідачем не доведено незаконного використання його печатки. Отримавши акти виконаних робіт для підписання у разі невиконання таких робіт замовник зобов'язаний був про це заявити позивачу, натомість він повернув позивачу підписані акти, не оспорюючи їх.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Відповідна правова позиція також викладена в п.3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013, відповідно до якої наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.
Крім того, схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу). Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 19.08.2014 по справі № 5013/492/12.
Судом встановлено, що відповідні акти надання послуг (виконаних робіт) прийняті до виконання відповідачем, про що свідчить включення до бухгалтерського і податкового обліку відповідача зазначених сум, здійснення часткової оплати за даними договорами, а також підписаний між сторонами акт звірки (том № 2, аркуші справи 65-104; 131-132).
По кожному з актів виконаних робіт, позивач також складав, реєстрував в органах ДФС України податкові накладні та декларував податковий кредит з податку на додану вартість (том № 2, аркуші справи 8-63, 143-148).
З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 808 941,60 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п.п. 4.3.5 п. 4.3 договорів у разі прострочення оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За порушення умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 453 721,00 гривень.
Перевіривши розрахунок заявленої суми пені суд зазначає наступне.
Розрахунок пені за актом надання послуг (виконаних робіт) №18 від 01.02.2018 на суму 180 103,15 гривень за період з 04.03.2018 по 03.09.2018 на суму 31 130,71 гривень, зроблений вірно (том № 1, аркуш справи 12).
Розрахунок пені за актом надання послуг (виконаних робіт) №39 від 22.03.2018 на суму 233 333,28 гривень за період з 21.04.2018 по 20.10.2018 на суму 40 695,88 гривень, зроблений вірно (том № 1, аркуш справи 14).
Розрахунок пені за актом надання послуг (виконаних робіт) №67 від 18.06.2018 на суму 54 733,32 гривень за період з 18.07.2018 по 15.01.2019 на суму 9 748,53 гривень, зроблений вірно (том № 1, аркуш справи 16).
Розрахунок пені за актом надання послуг (виконаних робіт) №29 від 10.04.2018 на суму 2 818,10 гривень за період з 09.05.2018 по 08.11.2018 на суму 497,07 гривень, зроблений не вірно, оскільки позивачем не враховано при визначенні дати прострочення платежу святкові та вихідні дні. Таким чином, розрахунок пені за відповідним актом повинен здійснюватися з 11.05.2018 по 08.11.2018 та складати 491,82 гривень (том № 1, аркуш справи 18).
Розрахунок пені за актом надання послуг (виконаних робіт) №163 від 01.12.2017 на суму 23 760,88 гривень за період з 04.01.2018 по 03.07.2018 на суму 3 888,97 гривень, зроблений вірно (том № 1, аркуш справи 20). Але у позовній заяві позивач просить стягнути пеню за вказаний період в меншій сумі 3 224,97 гривень. З огляду на викладене стягненню підлягає пеня в сумі 3 224,97 гривень.
Розрахунок пені за актом надання послуг (виконаних робіт) №193 від 08.12.2017 на суму 341 091,24 гривень за період з 15.01.2018 по 14.07.2018 на суму 56 359,49 гривень, зроблений вірно (том № 1, аркуш справи 22). Але у позовній заяві позивач просить стягнути пеню за вказаний період в меншій сумі 46 808,93 гривень. З огляду на викладене стягненню підлягає пеня в сумі 46 808,93 гривень.
Розрахунок пені за актом надання послуг (виконаних робіт) №190 від 18.12.2017 на суму 83 556,00 гривень за період з 23.01.2018 по 22.07.2018 на суму 13 916,08 гривень, зроблений вірно (том № 1, аркуш справи 24). Але у позовній заяві позивач просить стягнути пеню за вказаний період в меншій сумі 11 558,20 гривень. З огляду на викладене стягненню підлягає пеня в сумі 11 558,20 гривень.
Розрахунок пені за актами надання послуг (виконаних робіт) №203,205,206,208 від 20.12.2017 на загальну суму 596 200,80 гривень за період з 26.01.2018 по 25.07.2018 на суму 99590,04 гривень, зроблений вірно (том № 1, аркуш справи 26). Але у позовній заяві позивач просить стягнути пеню за вказаний період в меншій сумі 82 716,74 гривень. З огляду на викладене стягненню підлягає пеня в сумі 82 716,74 гривень.
Розрахунок пені за актами надання послуг (виконаних робіт) №22,27 від 16.03.2018 на загальну суму 415 569,84 гривень за період з 16.04.2018 по 15.10.2018 на суму 72 366,08 гривень, зроблений не вірно, оскільки позивачем не враховано при визначенні дати прострочення платежу святкові та вихідні дні. Таким чином, розрахунок пені за відповідними актами повинен здійснюватися з 17.04.2018 по 15.10.2018 та складати 71 978,97 гривень (том № 1, аркуш справи 28).
Розрахунок пені за актами надання послуг (виконаних робіт) №40,51,52 від 10.04.2018 на загальну суму 51 690,71 гривень за період з 20.04.2018 по 19.10.2018 на суму 9 120,22 гривень, зроблений не вірно, оскільки позивачем не враховано при визначенні дати прострочення платежу святкові та вихідні дні. Таким чином, розрахунок пені за відповідними актами повинен здійснюватися з 11.05.2018 по 19.10.2018 та складати 8001,44 гривень (том № 1, аркуш справи 30).
Розрахунок пені за актами надання послуг (виконаних робіт) №61,66,70 від 18.06.2018 на загальну суму 337 298,28 гривень за період з 11.07.2018 по 10.01.2019 на суму 60 658,24 гривень, зроблений не вірно, оскільки позивачем не враховано при визначенні дати прострочення платежу святкові та вихідні дні. Таким чином, розрахунок пені за відповідними актами повинен здійснюватися з 18.07.2018 по 10.01.2019 та складати 58 412,67 гривень (том № 1, аркуш справи 32).
Розрахунок пені за актом надання послуг (виконаних робіт) №79 від 22.06.2018 на суму 33 113,04 гривень за період з 24.07.2018 по 15.01.2019 на суму 5 707,24 гривень, зроблений вірно (том № 1, аркуш справи 34).
Розрахунок пені за актом надання послуг (виконаних робіт) №38 від 22.03.2018 на суму 411 418,56 гривень за період з 20.04.2018 по 19.10.2018 на суму 71 733,36 гривень, зроблений не вірно, оскільки позивачем не враховано при визначенні дати прострочення платежу святкові та вихідні дні. Таким чином, розрахунок пені за відповідним актом повинен здійснюватися з 21.04.2018 по 19.10.2018 та складати 71 350,12 гривень (том № 2, аркуші справи 4-5).
Нарахування пені за актом надання послуг виконання робіт №80 від 22.06.2018 на суму 44 254,40 гривень є безпідставним, оскільки відповідний акт складено на підставі листа №476 від 22.06.2018, яким взагалі не передбачено нарахування пені.
Таким чином, загальна сума пені, що підлягає стягненню складає 441 826,22 гривень. В решті слід відмовити.
У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 67 607,30 гривень.
Перевіривши розрахунок заявленої суми 3% річних суд зазначає наступне.
Розрахунок 3% річних за актом надання послуг (виконаних робіт) №18 від 01.02.2018 на суму 180 103,15 гривень за період з 04.03.2018 по 15.01.2019 на суму 4 707,35 гривень, зроблений вірно (том № 1, аркуш справи 13).
Розрахунок 3% річних за актом надання послуг (виконаних робіт) №39 від 22.03.2018 на суму 233 333,28 гривень за період з 21.04.2018 по 15.01.2019 на суму 5 178,08 гривень, зроблений вірно (том № 1, аркуш справи 15).
Розрахунок 3% річних за актом надання послуг (виконаних робіт) №67 від 18.06.2018 на суму 54 733,32 гривень за період з 18.07.2018 по 15.01.2019 на суму 818,75 гривень, зроблений вірно (том № 1, аркуш справи 17).
Розрахунок 3% річних за актом надання послуг (виконаних робіт) №29 від 10.04.2018 на суму 2 818,10 гривень за період з 09.05.2018 по 15.01.2019 на суму 58,37 гривень, зроблений не вірно, оскільки позивачем не враховано при визначенні дати прострочення платежу святкові та вихідні дні. Таким чином, розрахунок 3% річних за відповідним актом повинен здійснюватися з 11.05.2018 по 15.01.2019 та складати 57,91 гривень (том № 1, аркуш справи 19).
Розрахунок 3% річних за актом надання послуг (виконаних робіт) №163 від 01.12.2017 на суму 23 760,88 гривень за період з 04.01.2018 по 15.01.2019 на суму 736,26 гривень, зроблений вірно (том № 1, аркуш справи 21).
Розрахунок 3% річних за актом надання послуг (виконаних робіт) №193 від 08.12.2017 на суму 341 091,24 гривень за період з 15.01.2018 по 15.01.2019 на суму 10 260,77 гривень, зроблений вірно (том № 1, аркуш справи 23).
Розрахунок 3% річних за актом надання послуг (виконаних робіт) №190 від 18.12.2017 на суму 83 556,00 гривень за період з 23.01.2018 по 15.01.2019 на суму 2 458,61 гривень, зроблений вірно (том № 1, аркуш справи 25).
Розрахунок 3% річних за актами надання послуг (виконаних робіт) №203,205,206,208 від 20.12.2017 на загальну суму 596 200,80 гривень за період з 26.01.2018 по 15.01.2019 на суму 17 396,00 гривень, зроблений вірно (том № 1, аркуш справи 27).
Розрахунок 3% річних за актами надання послуг (виконаних робіт) №22,27 від 16.03.2018 на загальну суму 415 569,84 гривень за період з 16.04.2018 по 15.01.2019 на суму 9 393,02 гривень, зроблений не вірно, оскільки позивачем не враховано при визначенні дати прострочення платежу святкові та вихідні дні. Таким чином, розрахунок 3% річних за відповідними актами повинен здійснюватися з 17.04.2018 по 15.01.2019 та складати 9 358,86 гривень (том № 1, аркуш справи 29).
Розрахунок 3% річних за актами надання послуг (виконаних робіт) №40,51,52 від 10.04.2018 на загальну суму 51 690,71 гривень за період з 10.05.2018 по 15.01.2019 на суму 1 066,39 гривень, зроблений не вірно, оскільки позивачем не враховано при визначенні дати прострочення платежу святкові та вихідні дні. Таким чином, розрахунок 3% річних за відповідними актами повинен здійснюватися з 11.05.2018 по 15.01.2019 та складати 1 062,14 гривень (том № 1, аркуш справи 31).
Розрахунок 3% річних за актами надання послуг (виконаних робіт) №61,66,70 від 18.06.2018 на загальну суму 337298,28 гривень за період з 11.07.2018 по 15.01.2019 на суму 5 239,67 гривень, зроблений не вірно, оскільки позивачем не враховано при визначенні дати прострочення платежу святкові та вихідні дні. Таким чином, розрахунок 3% річних за відповідними актами повинен здійснюватися з 18.07.2018 по 15.01.2019 та складати 5 045,61 гривень (том № 1, аркуш справи 33).
Розрахунок 3% річних за актом надання послуг (виконаних робіт) №79 від 22.06.2018 на суму 33 113,04 гривень за період з 24.07.2018 по 15.01.2019 на суму 479,01 гривень, зроблений вірно (том № 1, аркуш справи 35).
Розрахунок 3% річних за актом надання послуг (виконаних робіт) №38 від 22.03.2018 на суму 411 418,56 гривень за період з 20.04.2018 по 15.01.2019 на суму 9 163,93 гривень, зроблений не вірно, оскільки позивачем не враховано при визначенні дати прострочення платежу святкові та вихідні дні. Таким чином, розрахунок 3% річних за відповідним актом повинен здійснюватися з 21.04.2018 по 15.01.2019 та складати 9 130,11 гривень (том № 2, аркуш справи 5).
Щодо нарахування 3% річних за актом надання послуг виконання робіт №80 від 22.06.2018 на суму 44 254,40 гривень суд зазначає наступне. Судом встановлено, що відповідний акт складено на підставі листа №476 від 22.06.2018. Ані листом, ані актом не передбачено строків виконання зобов'язання з оплати наданих послуг.
Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В матеріалах справи міститься вимога позивача про сплату заборгованості відповідачем у загальній сумі 2 808 941,60 гривень, яку відповідач отримав 23.07.2018 (том № 2, аркуші справи 105-106). Таким чином, прострочення виконання зобов'язання за вказаним актом почалося з 31.07.2018.
З огляду на викладене, стягненню підлягає 3% річних за період з 31.07.2018 по 15.01.2019 у сумі 614,71 гривень.
Таким чином, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню складає 67 304,17 гривень. В решті слід відмовити.
Стосовно інфляційних нарахувань у сумі 187 134,02 гривень суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.
Як зазначено у п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Позивачем в розрахунку втрат від інфляції по кожному місяцю за актами наданих послуг (№18, 29, 163, 193, 52, 40, 51, 61, 66, 70) було застосовано поточний індекс інфляції, а не індекс інфляції за наступний місяць, як зазначено вище.
Перерахувавши заявлені до стягнення інфляційні витрати, суд зазначає, що до стягнення підлягають інфляційні витрати у сумі 179 114,47 гривень. В решті слід відмовити.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у загальній сумі 3 497 186 грн. 46 коп., з них: 2 808 941 грн. 60 коп. - основний борг, 441 826 грн. 22 коп. - пеня, 67 304 грн. 17 коп. - 3% річних, 179 114 грн. 47 коп. - інфляційні нарахування.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат пропорційно задоволеним вимогам на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивачем зроблено попередній розрахунок суми судових витрат, а саме: судовий збір - 52 761,06 гривень; витрати на послуги адвоката - 30 000,00 гривень; проїзд з м. Київ до м. Харків та в зворотному напрямку, для участі у судових засіданнях, приблизно 1000,00 гривень за кожне судове засідання.
Згідно з ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до приписів ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Витрати на послуги адвоката в сумі 30 000,00 гривень підтверджуються матеріалами справи, заявлені обґрунтовано та підлягають стягненню з відповідача.
Стосовно судових витрат на проїзд з м. Київ до м. Харків та в зворотному напрямку, для участі у судових засіданнях, приблизно 1000,00 гривень за кожне судове засідання, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки позивачем до закінчення розгляду справи так і не подано їх остаточний розрахунок, а також доказів в підтвердження понесених витрат. Крім того, суд звертає увагу, що явка у судове засідання не визнавалась судом обов'язковою.
З огляду на викладене вище, судові витрати на проїзд з м. Київ до м. Харків та в зворотному напрямку, для участі у судових засіданнях, приблизно 1000,00 гривень за кожне судове засідання залишаються без задоволення.
У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагоноремонтна транспортна компанія "Холд" до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1" про стягнення 3 517 403 грн. 92 коп. задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1", Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, код 33270581 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагоноремонтна транспортна компанія "Холд", м. Київ, проспект Лобановського, 56, код 37849549 заборгованість у загальній сумі 3 497 186 грн. 46 коп., з них: 2 808 941 грн. 60 коп. - основний борг, 441 826 грн. 22 коп. - пеня, 67 304 грн. 17 коп. - 3% річних, 179 114 грн. 47 коп. - інфляційні нарахування, витрати зі сплати судового збору - 52 457 грн. 80 коп., витати на послуги адвоката - 30 000 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.В решті позовних вимог відмовити.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
5.Повний текст рішення складено і підписано - 25.04.2019.
Суддя А.В. Секірський