проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"25" квітня 2019 р. Справа № 905/71/19
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська”, Донецька область, м. Селидове, (вх.№1330 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2019р. у справі №905/71/19 (суддя Величко Н.М., ухвалене в м.Харків, час ухвалення судового рішення - не назначено, дата складання повного тексту рішення - 18.03.2019р.)
за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Південно - Західна залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська”, Донецька область, м. Селидове,
про стягнення 53705,00грн.,
14.01.2019р. Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Південно - Західна залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” штрафу у розмірі 53705,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в червні 2018 року відповідачем за залізничною накладною №50340561 зі станції Новогродівка Донецької залізниці здійснено відправлення вагонів №66571514 та №65301384 на станцію Котюжани Південно - Західної залізниці, вантажоодержувач - ПрАТ “Вінницяоблпаливо”. Разом з тим, за наслідками комісійного переважування маси вантажу було виявлено вагову недостачу у вагонні №66571514, про що складено відповідний комерційний акт №332409/2 від 29.06.2018р., при цьому в комерційному акті було зазначено, що вагон №66571514 у технічному стані справний, вантаж завантажено засобами відправника, маса вантажу при завантаженні визначена відправником.
Також позивач вказував, що рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2018р. у справі №910/11496/18 було встановлено факт недовантаження відправником вагону №66571514 та факт невірного зазначення відправником відомостей у перевізному документі, що стало підставою для задоволення позову ПрАТ “Вінницяоблпаливо” до ПрАТ "Українська залізниця" та ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" про стягнення вартості недостачі вантажу. За цим рішенням стягнуто з ПрАТ "Українська залізниця" на користь ПрАТ “Вінницяоблпаливо” 17323,72грн. збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні та судовий збір у розмірі 912,72грн.; стягнуто з ТОВ “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська”) на користь ПрАТ “Вінницяоблпаливо” 16119 грн. 60 коп. збитків, які виникли у зв'язку із невірним зазначенням відомостей у накладній та судовий збір у розмірі 849,28грн.
На переконання позивача, відповідач як вантажовідправник мав сплатити залізниці штраф за неправильно зазначену масу вантажу в залізничній накладній у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, як це передбачено статтями 24, 118, 122 Статуту залізниць України.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.03.2019р. у справі №905/71/19 задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Південно - Західна залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” про стягнення штрафу у розмірі 53705,00грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Південно - Західна залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” штраф у розмірі 53705,00грн. та відшкодування сплаченого судового збору у сумі 1762,00грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2019р. у справі №905/71/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.
Одночасно апелянт звернувся з клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2019р. у справі №905/71/19. В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаного клопотання апелянт посилається на те, що повний текст оскаржуваного рішення було отримано лише 27.03.2019р., у зв'язку із чим, скаржнику був необхідний додатковий час для підготовки апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За визначенням статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (стаття 2 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 4 названого Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 2881,50грн.
Разом з тим, з матеріалів доданих до апеляційної скарги вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суддя- доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України також є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду, суддя-доповідач зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 2 частини 2 та частини 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Тобто, строк подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду сплив 08.04.2019р.
З матеріалів доданих до апеляційної скарги вбачається, що апелянтом було подано апеляційну скаргу до господарського суду Донецької області 16.04.2019р., що підтверджується відбитком штампу відділу поштового зв'язку на конверті, в якому апеляційна скарга була надіслана до місцевого господарського суду.
Отже, апелянт звернувся з апеляційною скаргою до господарського суду Донецької області 16.04.2019р., тобто, після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2019р. у справі №905/71/19, апелянт посилається на те, що копію повного тексту оскаржуваного рішення ним було отримано 27.03.2019р., отже лише з вказаної дати він мав можливість ознайомитись зі змістом оскаржуваної ухвали.
Суддя-доповідач зазначає, що практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992 року).
Розглянувши подане заявником апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 129 Конституції України, суддя-доповідач вважає, що строк апелянтом пропущено з поважних причин, у зв'язку з чим він підлягає поновленню.
Разом з тим, з урахуванням, тих обставин, що апелянтом до апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, суддя-доповідач дійшов висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення.
Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач,
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” на рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2019р. у справі №905/71/19 залишити без руху.
2.Товариству з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач О.В. Плахов