проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"22" квітня 2019 р. Справа № 905/1976/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Геза Т.Д. , суддя Шутенко І.А.
при секретарі Міракові Г.А.,
за участю представників:
від стягувача - ОСОБА_1 (директор СТОВ “Ілюс“) - на підставі витягу з ЄДРПОУ від 10.08.2018р.;
від боржника - ОСОБА_2 - на підставі ордеру Серії ДН №014367 від 01.10.2018р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю “Красносільське”, Донецька область, Бахмутський район, с.Іванівське, (вх.№895 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.02.2019р. (суддя Чернова О.В., постановлену в м.Харків о 14:11год., дата складення повного тексту ухвали - 05.02.2019р.) постановлену за результатами розгляду заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ілюс" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №905/1976/16
за позовом: Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_3 кредит” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації, м.Київ,
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Красносільське”, Донецька область, Бахмутський район, с.Іванівське,
про стягнення 11009281,52грн.
14.06.2016р. Публічне акціонерне товариство “ОСОБА_3 кредит” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_4 м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю “Красносільське” про стягнення 11009281,52грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 30.08.2016р. у справі №905/1976/16 задоволено частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_3 кредит” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації до Товариства з додатковою відповідальністю “Красносільське” про стягнення 11009281,52грн.; стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю “Красносільське” на користь Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_3 кредит” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації 5053460,00грн. - заборгованості за кредитом, 1568629,10грн. - заборгованості по сплаті процентів, 57961,60грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту, 14246,70грн - 3% річних від простроченої суми процентів, 25085,38грн. - інфляційних за час прострочки по кредиту; в решті вимог відмовлено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_3 кредит” на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 64348,48грн.; стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю “Красносільське” на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 100790,74грн.
На виконання вказаного рішення було видано відповідні судові накази господарського суду Донецької області від 14.09.2016р.
22.11.2018р. Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ілюс" було подано до господарського суду Донецької області заяву про заміну сторони виконавчого провадження (вх.№23744/18), в якій просило суд замінити стягувача Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_3 кредит” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації його правонаступником - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ілюс"; визнати поважними причини пропуску та поновити строк для пред'явлення наказу від 14.09.2016р. у справі №905/1976/16 до виконання.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.02.2019р. у справі №905/1976/16 задоволено заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ілюс" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №905/1976/16; замінено стягувача (позивача) Публічне акціонерного товариства “ОСОБА_3 кредит” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації на його правонаступника - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ілюс"; визнано поважними причини пропуску строку Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ілюс" на пред'явлення наказу господарського суду Донецької області від 14.09.2016р. по справі №905/1976/16 до виконання; поновлено строк для пред'явлення наказу господарського суду Донецької області від 14.09.2016р. у справі №905/1976/16 до органів Державної виконавчої служби, встановивши строк його пред'явлення до виконання впродовж річного терміну, починаючи з 04.02.2019р.
Задовольняючи заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Ілюс” місцевий господарський суд виходив з того, що наявність укладених договорів про відступлення права вимоги від 13.11.2017р. між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_3 кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Амбер”, від 30.11.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Амбер” та фізичною особою ОСОБА_5, а також договору відступлення прав вимоги від 20.09.2018р. між ОСОБА_5 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Ілюс”, свідчить про те, що СТОВ “Ілюс” стало новим кредитором в зобов'язанні, що виникло з договору про надання відновлювальної кредитної лінії №1Ю/2012/05-7/2-1 від 06.01.2012р. та є достатньою правовою підставою для здійснення процесуального правонаступництва.
Товариство з додатковою відповідальністю “Красносільське” з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 04.02.2019р. у справі №905/1976/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ілюс" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №905/1976/16. Одночасно апелянт звернувся з клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 04.02.2019р. у справі №905/1976/16.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом було порушено як норми матеріально права так і норми процесуального права.
Зокрема, порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали апелянт вбачає в тому, що місцевий господарський суд, не міг прийняти до уваги аргументи, які були викладені в додаткових поясненнях до заяви про заміну сторони виконавчого провадження від 03.12.2019р. нібито представника СТОВ “Ілюс“ - ОСОБА_6, у зв'язку із тим, що вони підписані та надані суду не уповноваженою особою СТОВ “Ілюс“. Представник СТОВ “Ілюс“ - ОСОБА_6 не є адвокатом, однак враховуючи положення Закону України №1401-VIII від 02.06.2016р. “Про внесення змін до ОСОБА_7 України (щодо правосуддя)“ та те, що провадження у справі №905/1976/16 щодо розгляду заяви СТОВ “Ілюс“ про заміну сторони виконавчого провадження було відкрито 23.12.2018р., право представляти інтереси сторін у даній справі мають виключно адвокати.
Окрім викладеного, апелянт зазначає, що господарським судом першої інстанції всупереч приписам процесуального законодавства безпідставно не було розглянуто клопотання про витребування доказів, а саме: платіжних документів, які підтверджують факт оплати СТОВ “Ілюс” на користь ОСОБА_5 грошової суми в розмірі 1853832,18грн. в момент укладення договору відступлення права вимоги від 20.09.2018р., укладеного між СТОВ “Ілюс” та ОСОБА_5
Щодо порушення норм матеріального права, апелянт звертає увагу суду на те, що СТОВ “Ілюс“ не є фінансовою установою, не надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках прямо визначених законом, та не внесене до відповідного реєстру в установленому законом порядку, що у відповідності до приписів Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг“ свідчить про неможливість здійснення ним операцій з надання фінансових послуг, у зв'язку із чим заявник СТОВ “Ілюс“ не може бути кредитодавцем, зокрема за договором про надання відновлюваної кредитної лінії № 1Ю/2012/05-7/2-1 від 06.01.2012 року та як наслідок, набути права, основані на кредитному зобов'язанні.
Неможливість СТОВ “Ілюс“ бути кредитодавцем у вищевказаному кредитному зобов'язанні, свідчить про відсутність факту вибуття стягувача як сторони виконавчого провадження, що унеможливлює застосування частини 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2019р. поновлено Товариству з додатковою відповідальністю “Красносільське” строк на апеляційне ухвали господарського суду Донецької області від 04.02.2019р. у справі №905/1976/16; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю “Красносільське” на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.02.2019р. у справі №905/1976/16; встановлено сторонам у справі строк до 04.04.2019р. для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання; призначено справу до розгляду на 15.04.2019р. та зупинено дію ухвали господарського суду Донецької області від 04.02.2019р. у справі №905/1976/16.
08.04.2019р. Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Ілюс” подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3523), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю “Красносільське”, ухвалу господарського суду Донецької області від 04.02.2019р. у справі №905/1976/16 залишити без змін.
15.04.2019р. суддя - доповідач Плахов О.В. знаходився на навчанні.
Відповідно до частини 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
За таких обставин, у зв'язку із неможливістю проведення судового засідання 15.04.2019р. з огляду на знаходження судді-доповідача ОСОБА_8 на навчанні, та відсутністю підстав для здійснення повторного автоматизованого розподілу даної справи, представників сторін було повідомлено, що розгляд справи, призначений на 15.04.2019р. о 15:30год., відбудеться 22.04.2019р. о 15:45год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м.Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №105.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 22.04.2019р. представник апелянта заявив клопотання про витребування доказів, а саме: всі платіжні документи, які підтверджують факт оплати СТОВ “Ілюс” на користь ОСОБА_5 грошової суми в розмірі 1853832,18грн. в момент укладення договору відступлення права вимоги від 20.09.2018р., укладеного між СТОВ “Ілюс” та ОСОБА_5
В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаного клопотання представник апелянта посилався на те, що до заяви про заміну сторони виконавчого провадження заявником СТОВ “Ілюс“ не було додано доказів сплати за договором відступлення права вимоги від 20.09.2018р., укладеного між СТОВ “Ілюс” та ОСОБА_5 грошової суми в розмірі 1853832,18грн., отже відсутність в матеріалах справи будь-яких платіжних документів, які підтверджують факт сплати вказаної грошової суми, на думку апелянта свідчить про не набуття права вимоги СТОВ "Ілюс".
Представник стягувача - СТОВ "Ілюс" заперечив проти задоволення заявленого клопотання.
Судова колегія, розглянувши заявлене представником апелянта клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи наступне.
Так, частина 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Крім того, частина 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у клопотанні, окрім іншого, повинно бути зазначено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цього доказу та причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Разом з тим, апелянтом надано будь-яких належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про те, що він самостійно вживав заходи спрямовані на отримання у СТОВ “Ілюс” платіжних документів, які підтверджують факт оплати СТОВ “Ілюс” на користь ОСОБА_5 грошової суми в розмірі 1853832,18грн. в момент укладення договору відступлення права вимоги від 20.09.2018р., укладеного між СТОВ “Ілюс” та ОСОБА_5, як і не обґрунтовано причин неможливості самостійного отримання даних доказів.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про витребування доказів.
Представник апелянта також підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 04.02.2019р. у справі №905/1976/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ілюс" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №905/1976/16.
Представник стягувача - СТОВ "Ілюс" заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, ухвалу господарського суду Донецької області від 04.02.2019р. у справі №905/1976/16 залишити без змін.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що учасники справи про дату, час та місце розгляду справи були завчасно повідомлені належним чином (т.5 а.с.152), колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 30.08.2016р. у справі №905/1976/16 задоволено частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_3 кредит” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації до Товариства з додатковою відповідальністю “Красносільське” про стягнення 11009281,52грн.; стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю “Красносільське” на користь Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_3 кредит” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації 5053460,00грн. - заборгованості за кредитом, 1568629,10грн. - заборгованості по сплаті процентів, 57961,60грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту, 14246,70грн - 3% річних від простроченої суми процентів, 25085,38грн. - інфляційних за час прострочки по кредиту; в решті вимог відмовлено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_3 кредит” на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 64348,48грн.; стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю “Красносільське” на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 100790,74грн. (т.2 а.с.40-47).
На виконання вказаного рішення було видано відповідні судові накази господарського суду Донецької області від 14.09.2016р. (т.2 а.с.50-52).
13.11.2017р. між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_3 кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Амбер” (надалі - новий кредитор) було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (т.3 а.с.21-28).
Згідно з пунктом 2.1. договору, банк передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує банку за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Зокрема, відповідно до умов зазначеного договору від 13.11.2017р. були відступлені права вимоги до позичальника - Товариства з додатковою відповідальністю “Красносільське“ за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №1Ю/2012/05-7/2-1 від 06.01.2012р. (надалі - кредитний договір т.1 а.с.11-39) та за договором застави майнових прав на врожай майбутнього періоду № 043/1-1 від 06.01.2012р. та договором застави майнових прав на врожай майбутнього періоду № 04-1802/1-1 від 29.04.2015р. (т.1 а.с.194-201,).
У відповідності до пункту 2.2. договору, підтвердженням переходу права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та за договорами застави від банку до нового кредитора є день укладання цього договору, але не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів.
30.11.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Амбер” (надалі - первісний кредитор) та фізичною особою ОСОБА_5 (надалі - новий кредитор) було укладений договір відступлення прав вимоги (надалі - договір т.3 а.с.31), відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №1Ю/2012/05-7/2-1 від 06.01.2012р. та за договором застави майнових прав на врожай майбутнього періоду № 043/1-1 від 06.01.2012р. та договором застави майнових прав на врожай майбутнього періоду № 04-1802/1-1 від 29.04.2015р. з урахувань усіх змін, доповнень та додатків до них.
Відповідно до пункту 1.7. договору, в день підписання сторонами договору первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що набув всіх прав первісного кредитора за кредитним договором, укладеним з боржником та договорами забезпечення, що укладені з поручителями.
Згідно пункту 1.8. договору, первісний кредитор з дати відступлення права вимоги втрачає будь-які права за кредитним договором по відношенню до боржника.
З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2018р. фізична особа ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Донецької області з заявою про заміну сторони виконавчого провадження (вх.№14632/18) (т.3 а.с.4-46), в якій просив суд замінити стягувача Публічне акціонерне товариство “ОСОБА_3 Кредит” його правонаступником - фізичною особою ОСОБА_5 та визнати поважними причини пропуску та поновити строк на пред'явлення наказу від 14.09.2016р. у справі №905/1976/16 до виконання.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.07.2018р. задоволено частково заяву ОСОБА_5 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №905/1976/16 та поновлення строку на пред'явлення наказу до виконання; замінено сторону (стягувача) ПАТ "ОСОБА_3 кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації її правонаступником - ОСОБА_5 у виконавчому документі (наказі) та рішенні суду по справі №905/1976/16 (т.3 а.с.59-61).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2018р. скасовано ухвалу господарського суду Донецької області від 20.07.2018 року у справі №905/1976/16; відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_5 про заміну сторони зі стягувача Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 кредит" правонаступником - фізичною особою ОСОБА_5 (т.3 а.с.220-228).
Відповідні висновки суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що фізична особа ОСОБА_5 не є юридичною особою та фінансовою установою, що в світлі приписів Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" свідчить про неможливість здійснення ним операцій з надання фінансових послуг, у зв'язку із чим заявник не може бути кредитодавцем, зокрема за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №1Ю/2012/05-7/2-1 від 06.01.2012р. та як наслідок, набути права, основані на кредитному зобов'язанні.
Крім того, апеляційним господарським судом було наголошено на неможливості фізичної особи бути кредитодавцем у вищевказаному кредитному зобов'язанні, що свідчить про відсутність факту вибуття стягувача як сторони виконавчого провадження, що унеможливлює застосування частини 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, під час апеляційного перегляду вищевказаної ухвали місцевого господарського суду, 20.09.2018р. між ОСОБА_5 (надалі - первісний кредитор) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Ілюс” (надалі - новий кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги (надалі - договір т.4 а.с.28-33), відповідно до умов якого, первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору за плату, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №110/2012/05-7/2-1 від 06.01.2012р., договором поруки №04-4/1-4 від 06.01.2012р., Договором застави майнових прав па врожай майбутнього періоду №043/1-1 від 06.01.2012р. та договором застави майнових прав на врожай майбутнього періоду №04-1802/1-1 від 29.04.2015р., з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них.
Відповідно до пункту 1.7. договору, в день підписання сторонами договору первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що набув всіх прав первісного кредитора за кредитним договором, укладеним з боржником та договорами забезпечення, що укладені з поручителями.
Згідно з пунктом 2.1. договору загальна вартість прав вимоги становить 1853832,18грн. Зобов'язання нового кредитора по оплаті загальної вартості вважаються виконаними в день зарахування грошових коштів, розмір яких визначено у пункті 2 цього договору (пункт 2.2. договору).
Умовами пункту 3.1. договору встановлено, що не пізніше 3-х (трьох) банківських днів з дати відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, первісний кредитор передає, а Новий кредитор зобов'язаний прийняти документацію, про що складається акт приймання - передачі.
За актом прийому-передачі документів до договору Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Ілюс” разом з іншими документами отримало оригінал рішення та наказу господарського суду Донецької області по справі №905/1976/16 (т.4 а.с.32-42).
Враховуючи наведені вище обставини, 22.11.2018р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Ілюс” звернулось до місцевого господарського суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження (вх.№23744/18), в якій просив суд:
- замінити стягувача Публічне акціонерне товариство “ОСОБА_3 Кредит” його правонаступником - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Ілюс”;
- визнати поважними причини пропуску та поновити строк на пред'явлення наказу від 14.09.2016р. у справі №905/1976/16 до виконання (т.4 а.с.1-49).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 52 Господарського процесуального кодексу України суд, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України “Про виконавче провадження” у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з частиною 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
За положеннями пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник просив замінити стягувача Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_3 кредит" його правонаступником - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Ілюс” у зв'язку із укладенням договору про відступлення права вимоги від 13.11.2017р. між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_3 кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Амбер”, договору про відступлення права вимоги від 30.11.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Амбер” та фізичною особою ОСОБА_5, а також договору відступлення прав вимоги від 20.09.2018р. між ОСОБА_5 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Ілюс”.
Задовольняючи заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Ілюс” місцевий господарський суд виходив з того, що наявність вищевказаних договорів про відступлення права вимоги від 13.11.2017р., 30.11.2017р. та 20.09.2018р. свідчить про те, що СТОВ “Ілюс” стало новим кредитором в зобов'язанні, що виникло з договору про надання відновлювальної кредитної лінії №1Ю/2012/05-7/2-1 від 06.01.2012р. та є достатньою правовою підставою для здійснення процесуального правонаступництва.
Проте, судова колегія вважає відповідні висновки суду передчасними враховуючи наступне.
Так, згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
У пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Аналіз вищевказаних положень діючого законодавства свідчить, що характерною особливістю зобов'язання, яке виникло на підставі кредитного договору, є наявність спеціального суб'єкту - кредитодавця, яким може бути виключно банк або інша фінансова установа. При цьому, вказаний перелік кредитодавців є вичерпним.
Такої ж правової позиції дотримується ОСОБА_9 Верховного Суду у постанові від 11.09.2018р. у справі №909/968/16 та Верховний Суд у постанові від 16.10.2018р. у справі №923/151/17.
В той же час, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Ілюс” не є фінансовою установою, що в світлі приписів Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" свідчить про неможливість здійснення ним операцій з надання фінансових послуг, у зв'язку із чим заявник не може бути кредитодавцем, зокрема за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №1Ю/2012/05-7/2-1 від 06.01.2012р. та як наслідок, набути права, основані на кредитному зобов'язанні.
При цьому, судова колегія зауважує, що неможливість СТОВ “Ілюс” бути кредитодавцем у вищевказаному кредитному зобов'язанні, свідчить про відсутність факту вибуття стягувача як сторони виконавчого провадження, що унеможливлює застосування частини 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для заміни стягувача Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_3 Кредит” його правонаступником - фізичною особою ОСОБА_5, у зв'язку із чим відповідна заява ОСОБА_5 підлягає залишенню без задоволення.
Колегія суддів також зазначає, що доводи апелянта, що стосуються додаткових пояснень підписаних представником СТОВ “Ілюс“ - ОСОБА_6, який нібито не має відповідних повноважень на підписання та подання вказаних документів, оскільки він не має статусу адвоката, не приймаються судовою колегією до уваги, враховуючи наступне.
Так, 30.09.2016р. набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до ОСОБА_7 України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401).
За приписами частини третьої статті 131-2 ОСОБА_7 України (в редакції Закону № 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" ОСОБА_7 України (в редакції Закону № 1401) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї ОСОБА_7 виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції здійснюється з 1 січня 2018.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Статтею 8 ОСОБА_7 України встановлено, що ОСОБА_7 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_7 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_7 України є нормами прямої дії.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі порушено на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 15.06.2016р., якою було прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_3 кредит” до Товариства з додатковою відповідальністю “Красносільське” про стягнення 11009281,52грн., отже зауваження апелянта щодо відсутності у представника СТОВ “Ілюс“ - ОСОБА_6 статусу адвоката не приймаються колегією суддів до уваги.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що господарським судом першої інстанції не було в повному обсязі досліджено обставини, що мають значення для справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Донецької області від 04.02.2019р. у справі №905/1976/16 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ілюс" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №905/1962/17.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Красносільське" на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.02.2019р. у справі №905/1976/16 - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 04.02.2019р. у справі №905/1976/16 скасувати.
Відмовити в задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ілюс" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №905/1962/17.
Повний текст постанови складено 25.04.2019р.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Т.Д. Геза
Суддя І.А. Шутенко