Ухвала від 24.04.2019 по справі 620/3773/18

УХВАЛА

24 квітня 2019 року

Київ

справа №620/3773/18

адміністративне провадження №К/9901/10789/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі № 620/3773/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

17.04.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся в Чернігівський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 05.01.2018 № 00000421309, № 00000471309, № 00000451309, № 00000451309 та вимогу № Ф-00000431309.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 27.11.2017 по 08.12.2017 Головним управлінням ДФС у Чернігівській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 22.12.2017 №723/13/2414305534 «Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи підприємця ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016».

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Чернігівській області прийняті податкові повідомлення - рішення від 05.01.2018:

- № 00000421309 - яким згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п.п. 177.2,177.6 ст. 177 Податкового кодексу України за порушення п.п. 177.2,177.6 ст. 177 Податкового кодексу України, застосовано штрафні (фінансові) санкції (нарахувавши пеню) на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 49734,58 грн.

-№ 00000471309 яким згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 та пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за порушення пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем: військовий збір на 3626,30 грн.

-вимогу № Ф-00000431309. якою від позивача вимагається сплатити недоїмку з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 45154,14 грн.

- рішення №00000451309 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску - в частині застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 5990,43грн

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняті Головним управлінням ДФС у Чернігівській області податкові повідомлення-рішення від 05.01.2018: № 00000421309, № 00000471309, № 00000451309, №00000451309 та податкова вимога № Ф-00000431309 є протиправними та підлягають скасуванню.

Головне управління ДФС у Чернігівській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі № 620/3773/18, в якій просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №620/3773/18 є вимога про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.01.2018 № 00000421309, № 00000471309, № 00000451309, № 00000451309,№ Ф-00000431309 на загальну суму 101411,05 грн.

Отже, рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі № 620/3773/18 - не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі № 620/3773/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова

Попередній документ
81399312
Наступний документ
81399314
Інформація про рішення:
№ рішення: 81399313
№ справи: 620/3773/18
Дата рішення: 24.04.2019
Дата публікації: 02.05.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб