Іменем України
24 квітня 2019 року
Київ
справа №308/10154/16-а
адміністративне провадження №К/9901/34398/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,
розглянувши у судовому засіданні без виклику сторін адміністративну справу № 308/10154/16-a за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хрещатик-2» до Ужгородської міської ради, з третіми особами без самостійних вимог на стороні позивача постійно діючий третейський суд при асоціації суб'єктів підприємницької діяльності Закарпатської області «Перспектива», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітас», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма-МС», Громадська організація «Закарпатська обласна організація захисту прав споживачів», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 сергійович, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 про визнання протиправним та скасування рішення провадження по якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Хрещатик-2» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Багрія В.М., суддів: Рибачука А.І., Старунського Д.М.) від 01 лютого 2018 року, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Ужгородської міської ради ІІ сесії VII скликання від 21.04.2016 року за № 206 «Про затвердження Положення про громадську раду при Ужгородській міській раді та визнання пунктів рішення такими, що втратили чинність».
2. Поданий позов обґрунтовує тим, що зазначеним вище рішенням Ужгородська міська рада вирішила затвердити Положення «Про громадську раду при Ужгородській міській раді згідно з додатком 1.Крім того вказаним рішенням визнано такими, що втратили чинність пункти 1, 2, 3 ХХІ сесії Ужгородської міської ради VІ скликання від 11 квітня 2014 року № 1267 «Про Громадську раду Ужгородської міської ради та зміни до Регламенту міської ради VI скликання».
Позивач вказує на те, що зазначений рішенням відповідач порушив права та інтереси ТОВ «Хрещатик -2» та третіх осіб.
Зокрема зазначив, що відповідач всупереч п. 2 Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласні Київській та Севастопольській міській, районній, районній у м. Києві та Севастополі державній адміністрації, яким визначено, що положення про громадську раду розробляється громадською радою та затверджується органом виконавчої влади, при якому її утворено, не виконав вимоги закону та розробив зазначене положення самостійно, без участі громадської ради.
Позивач вважає, що прийнявши 21.04.2016 року нове положення, яке відповідно громадською радою не розроблялося, не ініціювалося, міська рада порушила встановлений порядок прийняття такого роду нормативно-правових актів, усунула громадськість від розроблення нормативно-правового акту, який має право розробляти тільки сама громадська рада, таким чином привласнивши повноваження громадськості та звузивши права громадськості на участь в місцевому самоврядуванні порівняно з переліком прав, закріплених у Положенні від 11.04.2014 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2017 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Ужгородської міської ради ІІ сесії VII скликання від 21.04.2016 за №206 «Про затвердження Положення про громадську раду при Ужгородській міській раді та визнання пунктів рішення такими, що втратили чинність».
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач 21.04.2016 року прийняв нове положення, яке всупереч закону громадською радою не розроблялося, нею не ініціювалося, тобто в даному випадку суб'єктом владних повноважень Ужгородською міською радою порушено встановлений порядок прийняття нормативно-правових актів, що призвело до усунення громадськості від участі в розробленні нормативно-правових актів. Оскаржуване рішення відповідача порушує права та законні інтереси позивача та третіх осіб.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 01 лютого 2018 року Львівський апеляційний адміністративний суд вирішив:
5.1. Апеляційну скаргу Ужгородської міської ради задовольнити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2017 року у справі № 308/10154/16-а скасувати та прийняти нову постанову, якою Товариству з обмеженою відповідальністю "Хрещатик-2" в задоволенні позову відмовити.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. 12.04.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хрещатик-2" (касатор) подало касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі касатор просить:
8.1. Скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року у справі № 308/10154/16-a, залишити в силі Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2017 року у справі № 308/10154/16-a
9. У касаційній скарзі заявлено клопотання щодо розгляду справи за участю позивача та за допомогою системи відеоконференцзв'язку з Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області.
10. Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Хрещатик-2» та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
11.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судове рішення апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 квітня 2016 року Ужгородська міська рада ІІ сесії VII скликання прийняла рішення № 206 «Про затвердження Положення про громадську раду при Ужгородській міській раді та визнання пунктів рішення такими, що втратили чинність».
13. Зі змісту зазначеного рішення видно, що таким Ужгородською міською радою вирішено затвердити Положення про громадську раду при Ужгородській міській раді згідно з додатком 1.
14. Крім того, визнано такими, що втратили чинність пункти 1, 2, 3 рішення ХХІ сесії Ужгородської міської ради VІ скликання від 11 квітня 2014 року № 1267 «Про громадську раду Ужгородської міської ради та зміни до Регламенту міської ради VI скликання».
15. Рішенням сесії Ужгородської міської ради Закарпатської області № 1267 від 11 квітня 2014 року затверджено Положення про громадську раду Ужгородської міської ради, затверджено бланк громадської ради та затверджено склад ініціативної групи громадської ради Ужгородської міської ради (п.1,2,3 рішення).
16. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. N 996 затверджено Типове положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у м. Києві та м. Севастополі державній адміністрації (далі Типове положення).
17. Відповідно до п.5 постанови КМ України від 3 листопада 2010 р. N 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» рекомендовано органам місцевого самоврядування під час проведення консультацій з громадськістю та утворення громадських рад при органах місцевого самоврядування керуватися затвердженими цією постановою Порядком і Типовим положенням.
18. Згідно з пунктом 2 Типового положення у своїй діяльності громадська рада керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також Положенням про громадську раду, розробленим на основі цього Типового положення.
19. Положення про громадську раду розробляється громадською радою та затверджується органом виконавчої влади, при якому її утворено.
Розроблення та затвердження змін до Положення про громадську раду здійснюється у тому ж порядку, що і розроблення та затвердження Положення про громадську раду.
Отже, як передбачено законом, Положення про громадську раду розробляється самою громадською радою, після чого затверджується органом виконавчої влади, а в даному випадку органом місцевого самоврядування, при якому її утворено, тобто Ужгородською міською радою.
20. З матеріалів справи вбачається, що Ужгородська міська рада, затверджуючи оскаржуваним рішенням від 21.04.2016 року нове Положення про громадську раду при Ужгородській міській раді, вийшла за межі наданих законом повноважень, не взявши до уваги, що текст положення не був розроблений громадською радою, що дає підстави для висновку про те, що оскаржуваний акт органу місцевого самоврядування не відповідає законодавству.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
21. Конституція України від 28 червня 1996 року
21.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21.2. Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
22. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV
22.1. Згідно із ч. 1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
22.2. Відповідно до ч. 1ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
22.3. Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України, а також ч.2 ст. 264 діючої на даний час редакції КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
23. Типове положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у м. Києві та м. Севастополі державній адміністрації, затвердженне постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996
23.1. Пунктом 2 Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласні Київській та Севастопольській міській, районній, районній у м. Києві та Севастополі державній адміністрації, регламентовано, що положення про громадську раду розробляється громадською радою та затверджується органом виконавчої влади, при якому її утворено.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Суд виходить з таких міркувань.
25. У касаційній скарзі позивачем не надано доказів того, що Рішення Ужгородської міської ради від 21.04.2016 №206 «Про затвердження Положення про громадську раду при Ужгородській міській раді та визнання пунктів рішення такими, що втратили чинність» стосується позивача безпосередньо та порушує його прав та законних інтересів.
26. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права..
VI. ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК ВЕРХОВНОГО СУДУ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ
27. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції у справі.
28. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
29. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Згідно статті 351 підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
31. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
32. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хрещатик-2» - залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року у справі № 308/10154/16-a - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді В.М. Шарапа
Н.А. Данилевич