Іменем України
23 квітня 2019 року
Київ
справа №826/8550/16
провадження №К/9901/6361/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Синиці Тетяни Василівни, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Контракт", про визнання незаконною реєстрації права власності на нерухоме майно та зобов'язання виключити запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. від 02 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В., Кучми А.Ю. від 08 вересня 2016 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Синиці Тетяни Василівни, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Контракт", у якому просила:
- визнати незаконною реєстрацію приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. права власності за Публічним акціонерним товариством «Банк Конкракт» на нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 44,4 м2, жилою площею 26.9 м2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить па праві приватної власності ОСОБА_5;
- зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Синицю Т.В. виключити запис про реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Банк Конкракт» на нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 44,4 м2, жилою площею 26.9 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року, позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29669833 від 19 травня 2016 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синиця Т.В., а саме права власності за Публічним акціонерним товариством «Банк Конкракт» на двокімнатну квартиру, загальною площею 44,4 м2, жилою площею 26.9 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Рішення судів мотивовані тим, що державна реєстрація права власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. В той же час, не передбачена можливість проведення нотаріусом державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна без вчинення ним нотаріальної дії, пов'язаної із переходом таких прав на об'єкт нерухомості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Публічне акціонерне товариство "Банк "Контракт" звернулось із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Контракт» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центрумікс Грейд» (позичальник) було укладено договір № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії (далі - договір кредиту), відповідно до якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитної лінії, що не перевищує 2000000,00 дол. США, а позичальник зобов'язується повернути кредит в строк до 31 березня 2017 року. Пунктами 2.2., 2.6 договору встановлено, що ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 1060000,00дол. США.; належне виконання позичальником своїх зобов'язань згідно з цим договором належним йому майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України. Забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за договором є: іпотека нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3, що належить ДП «Ельтон-дніпро» ЗАТ «Ельтон»; іпотека квартири за адресою: АДРЕСА_2, що належить позичальнику; іпотека квартири за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_8; іпотека квартири за адресою: АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_2; застава товарів (виробів з дорогоцінних металів); порука фізичної особи ОСОБА_8 Пунктом 4.2.10 договору встановлено, що позичальник зобов'язаний незалежно від настання строку погашення кредиту, плату за кредит, неустойку та інші платежі передбачені цим договором протягом 3 (трьох) календарних днів з дати направлення банком вимоги достроковою виконання зобов'язань за договором кредиту за умови настання обставин, зазначених в пункті 4.3.3. договору.
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором кредиту між банком (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір № 15/2014-04 з майновим поручителем, посвідчений 02 квітня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С., зареєстровано в реєстрі за № 1092 (далі - договір іпотеки).
Так, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя частково, що випливають з договору № 15/2014 про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 02 квітня 2014 року (а також усіх додаткових угод до нього та додаткових угод, що будуть укладені у майбутньому). Даним договором забезпечується виконання боржником умов договору кредиту, а саме: відповідно до порядку та умов договору кредиту, повернення іпотекодержателю в строк до 31 березня 2017 року або достроково грошових коштів у розмірі 2000000,00 дол. США.
Пунктом 1.2 договору іпотеки визначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно - двокімнатна квартира АДРЕСА_4, загальною площею 44,4 м2, жилою площею 26,9 м2, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Піддубною С. Л. 06 листопада 2007 року за реєстровим № 2350. Право власності на предмет іпотеки зареєстровано Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 12 листопада 2007 року в реєстровій книзі №д. 1832-242 за реєстровим № 2641, що підтверджується відповідним Реєстраційним посвідченням №037346.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 60404347 від 01 червня 2016 вказане майно 17 травня 2016 року перереєстроване на Публічне акціонерне товариство "Банк "Контракт" приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Синицею Н.В. Підстава виникнення права власності: іпотечний договір №15/2014-04 з майновим поручителем, серія та номер: 1092, виданий 02 квітня 2014 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Новохатня Н.С., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29669833 від 19 травня 2016 16:23:20, приватний нотаріус Синиця Т.В., Київський міський нотаріальний округ, місто Київ.
6. Касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт" обґрунтована тим, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням умов цивільно-правового договору, а тому спір не є публічно-правовим, випливає із договірних відносин і має вирішуватись за правилами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Висновки судів попередніх інстанцій щодо порушення відповідачем норм чинного законодавства у сфері реєстрації права власності на нерухоме майно є хибними.
7. Інші учасники справи своїх доводів відносно касаційної скарги не висловили.
8. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
9. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - КАС України у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
10. На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
11. Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
12. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
13. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
14. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
15. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
16. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
17. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
18. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
19. За правилами пункту 1 частини першої статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
20. З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги заявлено на поновлення порушеного цивільного права позивача, спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням умов цивільно-правового договору (кредитного договору та іпотечного договору), стосуються оскарження правомірності набуття права власності Публічним акціонерним товариством "Банк "Контракт" на двокімнатну квартиру, загальною площею 44,4 м2, жилою площею 26.9 м2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, впливають на майнові права позивача як іпотекодавця, який правомірність такого набуття ставить під сумнів. Тому, Верховний Суд, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
21. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 28 серпня 2018 року у справі №820/8219/15 (провадження №11-582апп18) та від 11 вересня 2018 року у справі №817/2398/15 (провадження №11-354апп18), і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такого висновку.
22. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
23. За нормами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
24. Відповідно до пункту 5 частини першої стаття 349 КАС України, у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
25. Згідно зі статтею 354 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
26. Відповідно до статті 238 КАС України, у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1).
27. Відповідно до частини першої статті 239 КАС України, у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
28. Таким чином, судові рішення підлягають скасуванню у повному обсязі із закриттям провадження у даній справі.
Керуючись статтями 339, 341, 345, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Контракт" - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року - скасувати.
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Синиці Тетяни Василівни, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Контракт", про визнання незаконною реєстрації права власності на нерухоме майно та зобов'язання виключити запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно - закрити.
Роз'яснити право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
Суддя Я. О. Берназюк
Суддя М. І. Гриців