Іменем України
23 квітня 2019 року
Київ
справа №804/16381/15
адміністративне провадження №К/9901/4306/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Семененка Я.В., Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю. від 19.10.2017 у справі №804/16381/15 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" Ірклієнка Юрія Петровича, третя особа ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,,
В грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Терра Банк" Ірклієнка Юрія Петровича щодо не включення даних ОСОБА_2 до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Терра Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу (депозиту) "Родинний" з виплатою процентів щомісячно №ВДР-164065:840 від 06.08.2014 року та Договором дарування від 07.08.2014 року, посвідченого приватним нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудченко О.В. за реєстровим №1958Г/630168, в розмірі 174 419,70 грн. та нараховані відсотки;
- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невідшкодування коштів з рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 за Договором банківського вкладу (депозиту) "Родинний" з виплатою процентів щомісячно №ВДР-164065:840 від 06.08.2014 року та Договором дарування від 07.08.2014 року, посвідченого приватним нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудченко О.В. за реєстровим №1958Г/630168, в розмірі 174 419,70 грн. та нараховані відсотки;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Терра Банк" Ірклієнка Юрія Петровича включити дані ОСОБА_2 до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Терра Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за Договором банківського вкладу (депозиту) "Родинний" з виплатою процентів щомісячно №ВДР-164065:840 від 06.08.2014 року та Договором дарування від 07.08.2014 року, посвідченого приватним нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудченко О.В. за реєстровим №1958Г/630168, в розмірі 174 419,70 грн. та нараховані відсотки;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Терра Банк" Ірклієнка Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_2;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про відшкодування коштів та здійснити відшкодування коштів ОСОБА_2 за Договором банківського вкладу (депозиту) "Родинний" з виплатою процентів щомісячно №ВДР-164065:840 від 06.08.2014 року та Договором дарування від 07.08.2014 року, посвідченого приватним нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудченко О.В. за реєстровим №1958Г/630168, в розмірі 174419,70 грн. та нараховані відсотки.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року та прийнято нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги вказує, що ОСОБА_2 набув статусу вкладника за договором банківського вкладу Договір банківського вкладу (депозиту) "Родинний" з виплатою процентів щомісячно №ВДР-164065:840 від 06.08.2014, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ "Терра Банк", як правонаступник у зобов'язанні за договором банківського вкладу в частині подарованої суми грошових коштів і на підставі нотаріально посвідченого договору дарування.
У відзиві на касаційну скаргу ФГВФО проти задоволення касаційної скарги заперечує, просить відмовити в задоволенні.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами встановлено, що 06 серпня 2014 року між ОСОБА_4 (Вкладник) та Публічним акціонерним товариством "Терра Банк" (Банк) укладено Договір банківського вкладу (депозиту) "Родинний" з виплатою процентів щомісячно №ВДР-164065:840 на суму 14 000 тисяч доларів США строком дії до 06.09.2014 року, а також відповідний Договір банківського рахунку.
На відкритий Банком вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_4 внесено грошові кошти у сумі 14 000 тисяч доларів США.
Факт укладення договору та перерахування коштів (внесення вкладу) підтверджується вищевказаними Договором банківського вкладу (депозиту) "Родинний" та меморіальним ордером від 06.08.2014 року №89266.
07 серпня 2014 року між ОСОБА_2 (Обдаровуваний) та ОСОБА_4 (Дарувальник) укладено Договір Дарування грошових коштів в розмірі 14 000,00 доларів США (еквівалент на момент укладення Договору дарування - 174 419,70 грн.), які розміщені на вкладному (депозитному) рахунку № НОМЕР_2 та рахунку для нарахування відсотків № НОМЕР_3 відкритих Публічним акціонерним товариством «Терра Банк» відповідно до Договору банківського вкладу (депозиту) "Родинний" з виплатою процентів щомісячно № ВДР-164065:840 від 06.08.2014 року. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудченко О.В., який зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №1958.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 21.08.2014р. №518 «Про віднесення Публічного Акціонерного Товариства «Терра Банк» до категорії неплатоспроможних» в ПАТ «Терра Банк» з 22.08.2014р. по 22.11.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Правлінням Національного Банку України прийнято рішення від 23.12.2014р. №831 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Терра Банк».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.12.2016р. №2902 продовжено строк проведення процедури ліквідації ПАТ «Терра Банк» по 23.12.2017
Позивач письмово звертався як до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Терра Банк" Ірклієнка Юрія Петровича, так і до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявами про отримання суми Вкладу та процентів по ньому, як це передбачено пунктом 2.4. вищезазначеного договору, а також про включення до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами публічного акціонерного товариства "Терра Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до яких надавав копію вищевказаного договору дарування.
З листа-відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 06.01.2015 року №21-036-102/15 вбачається, що позивача було повідомлено про те, що повноваження уповноваженої особи Фонду не передбачають можливості внесення жодних змін до будь-яких договорів вкладу або договорів банківського рахунку вкладників, у тому числі переведення вкладу на іншу особу.
Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що договір дарування набув чинності з моменту його нотаріального посвідчення з 7 серпня 2014 року, а тому позивач має всі підстави називатись вкладником відповідно до вимог чинного законодавства України, оскільки відповідачем не додано доказів про те, що третя особа отримала будь-які відшкодування за Договором банківського вкладу (депозиту) «Родинний» з виплатою процентів щомісячно №ВДР-164065:840 від 06.08.2014 року.
Скасовуючи постанову та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд покликався на те, що вкладником у розумінні статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є ОСОБА_4, так як позивач не укладав договір банківського вкладу, а лише набув право вимоги на кошти за вкладом згідно договору дарування від 07.08.2014. Таким чином, положення абзацу 1 частини 1 статті 26 вищезазначеного Закону" не поширюються на позивача.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу (рахунку) за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Тобто однією з умов виникнення у фізичної особи права на отримання відшкодування коштів за рахунок ФГВФО є наявність на дату прийняття Національним Банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних відкритого банківського рахунку (вкладу) відповідно до договору, укладеного між банком та фізичною особою.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Частиною першою статті 2 Закону № 4452-VI вклад визначено, як кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Пунктом 4 частиною першою статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно з положеннями частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, вкладні (депозитні) рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів. При цьому, вкладником вважається саме та особа, яка має відкритий на своє ім'я рахунок у банку.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, за умовами договору вкладу № ВДР-164065:840 від 06 серпня 2014 року, укладеного між ПАТ «Терра Банк» та ОСОБА_4, банк відкрив вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 та рахунок для нарахування відсотків № НОМЕР_3, тобто, саме ОСОБА_4 є вкладником банку у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI.
Стосовно позивача судом апеляційної інстанції встановлено відсутність відкритого на його ім'я банківського рахунку у ПАТ «Терра банк», а укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 договір дарування від 07 серпня 2014 року не є підставою для автоматичного віднесення позивача до вкладників банку, оскільки цьому має передувати процедура укладення договору банківського вкладу між банком та ОСОБА_6 з подальшим переведення на відкритий рахунок грошових коштів згідно вказаного договору.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ОСОБА_7 не є вкладником банку у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI, відтак, положення абзацу 1 частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на неї не поширюються, тобто позивач не є тією особою, яка набула право на відшкодування суми коштів за рахунок ФГВФО, тобто відсутні правові підстави для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Терра Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Аналогічна позиція Верховного Суду зазначена в справі № 826/6340/15 та 826/6337/15.
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
Судді Верховного Суду