24 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/2033/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, прийняте суддею Кафарським В.В. у місті ОСОБА_1 - Франківську у справі за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (надалі - Надвірнянське ОУПФУ, відповідач) про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови перерахувати пенсію, з врахуванням заробітної плати у період часу з 1981 року по 1998 рік, відображеної в архівній довідці Архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 16.02.2017 за №Д-102/04-01 та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з врахуванням довідки Архівного відділу Надвірнянської районної державної адміністрації від 16.02.2017 за №Д-102/04-01 з моменту звернення до відповідача - з 27.04.2018.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що обов'язковою умовою для перерахування пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Надана довідка для перерахунку пенсії сформована на підставі зведених книг нарахування заробітної плати, які не є первинними документами і тому така інформація не може враховуватися без підтвердження первинними документами.
Крім того, з аналізу ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, наявна копія трудової книжки позивача не містить записів про роботу останнього в колгоспі ім. Щорса за період з 1981 року по 1998 рік.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для призначення та перерахунку пенсії особа повинна звернутися із відповідною заявою та необхідними документами особисто або через представника до територіального органу Пенсійного фонду. Останній не пізніше 10-ти днів з дня надходження заяви повинен прийняти рішення по суті.
Суд помилково прийшов до висновку, що в трудовій книжці позивача відсутні записи про роботу в колгоспі ім. Щорса з 1981 року по 1998 рік, позаяк спростовано висновки поданою до апеляційної скарги копією трудової книжки.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Відповідно по п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 10.03.2017 перебуває на обліку в Надвірнянському ОУПФУ та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Надвірнянське ОУПФУ листом від 27.04.2018 за №164/Д-15 відмовило позивачу в перерахуванні пенсії, оскільки в довідці від 16.02.2017 за №Д-102/04-01 про роботу у колгоспі ім. Щорса, яку надав позивач для врахування при перерахуванні пенсії, суми заробітної плати вказано порічно на підставі зведених книг нарахування заробітної плати, які не вважаються первинними документами, дані суми заробітку до обчислення пенсії не враховуються.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Положеннями ч. 1 ст. 44 Закону визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною 1 ст. 58 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з частиною першою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до п.п. 3 п. 2.1. «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (надалі - Порядок), для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року.
Пунктом 2.10 Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Відповідно до п. 4.2 Порядку орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, саме на Пенсійний фонд покладено обов'язок щодо здійснення виплат пенсій з урахуванням вимог пенсійного законодавства, а також щодо контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, що виключає можливість виплати пенсій, виплата яких не передбачена чинним законодавством, навіть за умови послідуючого відшкодування відповідних втрат Пенсійного фонду сторонніми особами.
Таким чином, обов'язковою умовою для перерахування пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Із матеріалів справи вбачається, що для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 надав відповідачу довідку від 16.02.2017 №Д-102/04-01 про роботу у колгоспі ім. Щорса, в якій вказано заробітну плату, встановлений і виконаний мінімум, в тому числі і за спірний період з 1981 року по 1998 рік (а.с. 15). Така довідка видана на підставі зведених книг нарахування заробітної плати. Апеляційний суд звертає увагу, що зведені книги нарахування заробітної плати не є первинними документами, які підтверджують розмір отриманої заробітної плати.
Колегія суддів також зазначає, що позивачем підтверджено те, що він працював у колгоспі ім. Щорса з 1981 року по 1998 рік (записи у трудовій книжці №6-8). Однак, факт роботи у колгоспі не заперечується та не є предметом розгляду цієї справи.
Враховуючи те, що позивачем не надано суду первинних документів, які б підтвердили суми заробітної плати ОСОБА_1 за період з 1981 року по 1998 рік у колгоспі ім. Щорса, то підстав для здійснення перерахунку пенсії немає.
Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року у справі № 0940/1992/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
Повний текст судового рішення виготовлено 24.04.2019 року.