22 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/180/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів: Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.
позивач: не з'явився
відповідач:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про скасування постанов,-
суддя в 1-й інстанції - Баранюк А.З.,
час ухвалення рішення -01.11.2018 року,
місце ухвалення рішення - м. Тернопіль
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-
01.10.2018 року ОСОБА_1 (далі позивач,ОСОБА_1М.) звернувся в суд з позовом до Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - відповідач, Тернопільський РВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області) та просив поновити строк звернення до суду, скасувати постанови про накладення арешту, а саме просив скасувати постанови ДВС від 09.08.2017 року ВП №54899698, від 23.10.2017 року ВП №55206468 та від 17.11.2017 року ВП№55499973 про накладення арешту на автомобіль СНЕVROLET ЕРІКА, 2008 року випуску.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07 липня 2017 року, відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу 6220/17/000896, був придбаний автомобіль СНЕVROLET ЕРІКА, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова КL1LА69LЕ8В128630, свідоцтво про реєстрацію САТ 734722, номерний знак НОМЕР_1, у громадянина ОСОБА_2, який продав даний автомобіль за довіреністю від 20 березня 2017 року, за уповноваженням ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_1.
В подальшому, після придбання вказаного транспортного засобу, позивач мав намір зняти його з обліку та переоформити на правах власності на своє ім'я, але в регіональному сервісному центрі МВС України в Тернопільській області йому було усно відмовлено, оскільки на даний автомобіль є заборона в базі даних МВС, хоча 07.03.2014 року даний автомобіль був зареєстрований в Центрі ДАІ 6101 УДАІ УМВС України в Тернопільській області, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САТ 734722.
Позивач вважає, що оскаржувані постанови ДВС є неправомірними, оскільки арешти були накладені після придбання ним зазначеного автомобіля, що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу 6220-17-000896, оформленого 07.07.2017 року ТзОВ «АЛЬФА-КАРАВАН», договором комісії №6220/17/000896, а відтак позивач вважає, що являється добросовісним набувачем.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року знято арешт з автомобіля СНЕVROLET ЕРІКА, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова КL1LА69LЕ8В128630, свідоцтво про реєстрацію САТ 734722, номерний знак НОМЕР_1 який накладений постановами Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 09.08.2017 року ВП №54899698, від 23.10.2017 року ВП №55206468 та від 17.11.2017 року ВП№55499973.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Тернопільським районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначається, що рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Звертає увагу суду на те, що у Тернопільському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управлінняюстиції у Тернопільській області перебувають виконавчі провадження, де боржником виступає ОСОБА_3, який є власником вищезазначеного транспортного засобу, проте до відділу не надходили жодні підтверджуючідокументи, щодо укладення договору купівлі-продажу автомобіля СНЕVROLET ЕРІКА, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова КL1LА69LЕ8В128630, свідоцтво про реєстрацію САТ 734722, номерний знак НОМЕР_1.
Крім цього, зазначає, що згідно позовної заяви, позивач мав намір зняти з реєстрації вказаний вище автомобіль, проте не зробив цього ще з моменту укладення договору купівлі продажу від 20.03.2017року, а даний договір був укладений до винесення постанов про арешт майна боржника.
Відтак, апелянт стверджує, що державним виконавцем правомірно, відповідно до чинного законодавства накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3, зокрема на транспортний засіб.
Згідно частини 4 статті 229 КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 07 липня 2017 року, відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу 6220/17/000896, був придбаний автомобіль СНЕVROLET ЕRІКА, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова КL1LА69LЕ8В128630, свідоцтво про реєстрацію САТ 734722, номерний знак НОМЕР_1, у громадянина ОСОБА_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, який продав даний автомобіль за довіреністю від 20 березня 2017 року, що посвідчена приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та в якій власник автомобіля ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_2, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, дає право ОСОБА_2 на продаж та розпорядження даним автомобілем.
Договір купівлі-продажу транспортного засобу 6220/17/000896, оформлено 07.07.2017 року ТзОВ «АЛЬФА-КАРАВАН, договір комісії №6220/17/000896.
Позивач після придбання даного автомобіля мав намір зняти його з обліку та переоформити в регіональному сервісному центрі МВС України в Тернопільській області, проте йому усно було відмовлено в перереєстрації даного авто.
03 травня 2018 року позивач письмово звернувся в регіональний сервісний центр МВС України в Тернопільській області з проханням надати інформацію у зв'язку із якими обставинами йому відмовлено у знятті з обліку, придбаного ним вищевказаного автомобіля, на яку отримав відповідь, що на даний транспортний засіб Тернопільським районним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області накладено арешт, що стало підставою для звернення до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, 07.07.2017 року законно набув право власності на автомобіль СНЕVROLET ERІКА, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова КL1LА69LЕ8В128630, свідоцтво про реєстрацію САТ 734722, номерний знак НОМЕР_1. Право власності набуте позивачем до відкриття вказаних виконавчих проваджень щодо попереднього власника автомобіля ОСОБА_3.
Відповідно до ч. 1ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Суд дійшов висновку, що арештованим може бути лише майно боржника, а оскільки ОСОБА_1 законно набув права власності на автомобіль СНЕVROLET ЕRІКА, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова КL1LА69LЕ8В128630, свідоцтво про реєстрацію САТ 734722, номерний знак ВО 4044 ВСдо відкриття зазначених виконавчих проваджень, а тому належним способом захисту прав позивача буде зняття арешту з даного автомобіль.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеними висновками та зазначає наступне.
Матеріалами справи, а саме із поданого відзиву Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області встановлено, що у Тернопільському районному відділі ДВС на виконанні перебувають виконавчі провадження № 55206468 з примусового виконання виконавчого листа № 433574 від 23.10.2017 виданого Управлінням патрульної поліції у м. Тернополі про стягнення штрафу на користь держави з ОСОБА_3 в сумі 850 грн.; та № 55499973 з примусового виконання виконавчого напису № 21482 від 17.11.2017 року виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про стягнення заборгованості на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_3.
Також, перебувало виконавче провадження № 54899698 з примусового виконання виконавчого листа № 607/9056/17 від 09.08.2017року виданого Тернопільським міськрайонним судом про накладення на ОСОБА_3 грошового стягнення в розмірі 1000 грн., які слід стягнути в користь держави. Державним виконавцем 14.03.2018 року, керуючись п.2 ч.1ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» було повернуто виконавчий документ стягувачу.
Крім цього, 23.11.2017 року державним виконавцем, керуючись ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника по виконавчому провадженні №55130871, та 07.03.2018 року державним виконавцем на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника по виконавчому провадженні № 55499973, 13.10.2017 року державним виконавцем на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про арешт майна боржника по виконавчому провадженні № 54899698.
26.02.2019 року Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби до суду апеляційної інстанції скеровано лист у якому останній зазначає, що у зв'язку із виконанням наказу Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області № 1/45 від 08.01.2019 року виконавче провадження по справі № 1940/1946/18 передано за територіальною підвідомчістю у Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.
Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, судом були витребувані копії постанов Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ВП № 54899698, ВП № 55206468 та ВП № 55499973 про накладення арешту на автомобіль СНЕVROLET ЕРІКА, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова КL1LА69LЕ8В128630, свідоцтво про реєстрацію САТ 734722, номерний знак НОМЕР_1, оскільки такі у матеріалах справи відсутні.
На вимогу апеляційного суду Тернопільським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області листом від 15.04.2019 року за вих. № 19087 було скеровано:
- постанову головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ВП № 55206468 від 23.11.2017 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_3 по примусовому виконанні постанови № 433574, виданої 23.10.2017 року;
- постанову головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ВП № 55499973 від 15.01.2018 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_3 по примусовому виконанні виконавчого напису № 21482 виданого 17.11.2017 року;
Щодо постанови від 09.08.2017 року ВП № 54899698 Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Тернопільського територіального управління юстиції уТернопільській області зазначив, що не може надати вище згадану постанову, оскільки виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 607/9056/17 від 09.08.2017 року, згідно автоматизованої системи виконавчих провадження закінчено Тернопільським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.
Проте, додатково скеровано копію постанови головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ВП № 56326921 від 05.05.2018 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_3 по примусовому виконанні виконавчого листа № 607/9056/17 виданого 09.08.2017 року.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в даному адміністративному позові позивач ставить вимогу про скасування постанов від 09.08.2017 року ВП № 54899698, від 23.10.2017 року ВП № 55206468 та від 17.11.2017 року ВП№55499973 про накладення арешту на автомобіль СНЕVROLET ЕРІКА, 2008 року випуску.
Із наданої відповіді Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 15.04.2019 року слід дійти висновку, що позивач зазначає невірні дати винесення постанов, оскільки ним зазначаються номери виконавчого провадження, проте датою виконавчого листа, датою виконавчого напису та датою постанови, а не днем прийняття постанови про арешт майна боржника.
Оцінивши докази, які наявні в матеріалах справи у їх сукупності, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків, встановлюється Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388(Порядок №1388).
Відповідно до п. 15 Порядку №1388 у разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.
Згідно п. 41 Порядку №1388, забороняється перереєстрація на нового власника транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі МВС є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного виконавця.
Позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення державної реєстрації транспортного засобу СНЕVROLET ERІКА, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова КL1LА69LЕ8В128630, свідоцтво про реєстрацію САТ 734722, номерний знак НОМЕР_1 за останнім протягом 10 діб після укладання Договору з ТзОВ «АЛЬФА-КАРАВАН, як того вимагають вищевказані норми. Відсутності державної реєстрації спірного автомобіля на позивача не заперечується і ним самим.
За інформацією Регіонального сервісного центру в Тернопільській області від 11.05.2018 року власником автомобіля СНЕVROLET ERІКА, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова КL1LА69LЕ8В128630, свідоцтво про реєстрацію САТ 734722, номерний знак НОМЕР_1, значиться ОСОБА_3І, що також підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САТ 734722 (а.с.14).
Частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.
Частиною першоюстатті 5 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно достатті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (стаття 56 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, зі змісту вказаних норм права вбачається, що накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику.
Враховуючи те, що за даними Регіонального сервісного центру МВС України в Тернопільській області автомобіль СНЕVROLET ERІКА, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова КL1LА69LЕ8В128630, свідоцтво про реєстрацію САТ 734722, номерний знак НОМЕР_1, станом на день накладення арешту був зареєстрований саме за ОСОБА_3, державним виконавцем Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області було винесено постанови про накладення арешту на все майно, що належить боржнику на передбачених законом підставах.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що державний виконавець при винесенні постанов про накладення арешту у виконавчих провадженнях діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Тернопільський окружний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом зняття арешту з автомобіля, який накладений постановами Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 09.08.2017 року ВП № 54899698, від 23.10.2017 року ВП № 55206468 та від 17.11.2017 року ВП № 55499973 де боржником є ОСОБА_3, не зважаючи на те, що позивачем по справі така позовна вимога не заявлялась.
Згідно змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 4статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За правилами ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Враховуючи викладене, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, та доведеність протиправності дій чи бездіяльності відповідача, що стали причиною порушення прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася за їх захистом до суду.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції винесена з істотним порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням судом обставин, що призвело до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 287, 308, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області задовольнити.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року у справі № 1940/1946/18 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про скасування постанов ДВС від 09.08.2017 року ВП №54899698, від 23.10.2017 року ВП №55206468 та від 17.11.2017 року ВП№55499973 про накладення арешту на автомобіль СНЕVROLET ЕРІКА, 2008 року випуску - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_6
судді ОСОБА_7
ОСОБА_8