Справа № 240/5719/18
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова О.Г.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
17 квітня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (складене в повному обсязі 01 лютого 2019 року у м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити та виплатити дострокову пенсію,
позивач 06.12.2018 звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправним дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 дострокової пенсії за віком та зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області призначити та виплатити ОСОБА_2 дострокову пенсію за віком з 01.04.2018.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що захворювання її чоловіка та причини його смерті пов'язані із проходженням військової служби. Під час проходження військової служби військовослужбовець виконує обов'язки військової служби. Ці формулювання за своїм змістом є тотожними.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що у призначенні пенсії позивачу відмовлено через відсутність підстав для призначення дострокової пенсії згідно ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.
Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії 1-ТП №467029 від 02.06.1984 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб 02.06.1984, про що у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 02.06.1984 зроблено запис за №9 (а.с. 11).
Відповідно до акта огляду МСЕК серії ЖИА №015160 ОСОБА_3 встановлено І групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, отриманим у період проходження військової служби (а.с. 14).
Згідно свідоцтва про смерть серії 1-ПП №239639 від 06.05.2014, ОСОБА_3 помер 30.04.2014 у віці 55 років, про що 06.05.2014 складено відповідний актовий запис №1109 (а.с. 12).
У лікарському свідоцтві про смерть №177 від 01.05.2014 вказано, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок захворювання. Хвороба (патологічні стани), що призвели до смерті: набряк головного мозку, інфаркт головного мозку, хронічний гломерулонефрит (а.с. 13 та зворот).
Згідно копії витягу з Протоколу засідання військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №60 від 13.08.2014, захворювання та причина смерті ОСОБА_3 "так, пов'язане з проходженням військової служби" (а.с. 15).
Згідно копії посвідчення серії С №222531, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира, ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни (а.с. 22).
У відповідності до довідки Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира №36 від 27.08.2014, ОСОБА_2 надано статус дружини померлого інваліда армії І групи, захворювання та причина смерті якого пов'язані із проходженням військової служби (а.с. 19).
На підставі вказаного, позивач зверталась до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із відповідною заявою щодо призначення дострокової пенсії за віком у відповідності до статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
12.06.2018 Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області листом вих. №7563/03.1-01 ОСОБА_2 відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком, з посиланням на відсутність правових підстав, передбачених статтею 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 20 та зворот).
Не погоджуючись із наданою відмовою позивач звернулась із вказаним позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що інвалідність ОСОБА_3 не встановлена внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону №1788-XII передбачено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Положенням ст. 6 Закону №1788-XII вказано, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 16 Закону №1788-XII, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Статтею 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон №2262-XII) вказано, що незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Непрацездатними членами сім'ї, зокрема, вважаються: батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або є особами з інвалідністю; батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб, військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або якщо вони є особами з інвалідністю. Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених у пункті "а" статті 20 цього Закону, має право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до пункту "д" частини четвертої цієї статті незалежно від того, працює (проходить військову службу) вона (він) чи ні.
Положенням ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Пунктами 4 та 5 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV встановлено, що право на призначення дострокової пенсії за віком, зокрема, мають:
- військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
- дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, діти, які стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 був інвалідом І групи у зв'язку із захворюванням, отриманим у період проходження військової служби.
Захворювання та причина смерті ОСОБА_3 пов'язане з проходженням військової служби, що підтверджується копією витягу з Протоколу засідання військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №60 від 13.08.2014.
Тобто, захворювання та причина смерті ОСОБА_3 не пов'язані з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення
Інвалідність ОСОБА_3 не встановлена внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення.
При цьому, суд відхиляє доводи скаржника на те, що висновки засідання військово-лікарської комісії та вимоги ст. 115 Закону №1058-IV є тотожними, оскільки такі твердження є безпідставними та не спростовують вищевикладених висновків суду.
Таким чином, Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області не мало правових підстав призначати позивачу дострокову пенсію за віком, а тому, відповідачем правомірно відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6