23 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/3195/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання Коваль Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 юстиції України та ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року у справі № 807/4130/14 за адміністративним позовом Виконувача обов'язків прокурора Закарпатської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Приватної виробничо-комерційної фірми "РКП", ОСОБА_1 юстиції України про припинення випуску друкованого засобу масової інформації,-
судді в 1-й інстанції - Луцович М.М., Рейті С.І., Шешеня О.М.,
час ухвалення рішення - 14.12.2018 року, 10:13 год,
місце ухвалення рішення - м. Ужгород,
дата складання повного тексту рішення - 08.01.2019 року,
Виконувач обов'язків прокурора Закарпатської області старший радник юстиції ОСОБА_3 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду в інтересах держави до ОСОБА_2, Приватної виробничо-комерційної фірми «РКП» про припинення випуску друкованого засобу масової інформації.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 року (головуючий суддя - Гаврилко С.Є.) було відкрито провадження по даній справі.
02.08.2016 року Закарпатським окружним адміністративним судом було винесено ухвалу про закриття провадження у справі, яка було переглянута в апеляційному порядку.
Відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 року скасовано ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 року та направлено справу для продовження розгляду, що є підставою для її прийняття до розгляду Закарпатським окружним адміністративним судом.
17.10.2016 року Закарпатський окружний адміністративний суд одержав справу № 807/4130/14 за позовом виконувача обов'язків прокурора Закарпатської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 в інтересах держави до ОСОБА_2, Приватної виробничо-комерційної фірми «РКП» про припинення випуску друкованого засобу масової інформації.
За результатом автоматичного розподілу судових справ, для розгляду справи №807/4130/14 було визначено суддю Луцовича М.М.
У судовому засіданні 25.11.2016 року було залучено в якості відповідача ОСОБА_1 юстиції України (а.с. 239-240, Т.1).
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до висновку судово-лінгвістичної експертизи №8209/14-32 від 16.10.2014 року матеріали розміщені в друкованому засобі масової інформації - газеті "Рабоче-крестьянская правда" № 6 (207) 2014 є відверто тенденційними, мають пропагандистсько-агітаційний характер, а зміст вказаних вище дій полягає в стратегічному плані - у відтворенні СРСР, скасуванні приватної власності, побудові комунізму, у протидії центральній владі України та підтримці сепаратистських настроїв у східних регіонах України. Примірники даного номеру газети розповсюджені у червні 2014 року на території Закарпатської області та інших областей України тим самим зміст текстових матеріалів доведено до відома багатьох людей. Також, згідно вироку Ужгородського міськрайонного суду від 05.01.2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст. 161 Кримінального кодексу України, скоєння яких виразилося у розміщенні на сторінках газети "Рабоче-крестьянская правда" відповідних статей.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року позовні вимоги задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції оскаржили відповідачі, подавши на нього апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі апелянт - ОСОБА_1 юстиції України зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновкам, викладених у рішенні суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що залучення його в якості відповідача є помилковим.
Крім того, апелянт зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» ( в редакції чинній на момент подання позовної заяви» не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної ОСОБА_3 України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року та прийняти нове рішення, яким провадження у справі закрити.
В апеляційній скарзі апелянт - ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновкам, викладених у рішенні суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що ОСОБА_1 юстиції України не відноситься до суб'єктів діяльності друкованих засобів масової інформації, а тому не може приймати участь в якості відповідача.
Крім того, апелянт зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» ( в редакції чинній на момент подання позовної заяви» не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної ОСОБА_3 України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Також апелянтом у апеляційній скарзі викладено ряд заперечень на ухвали, які були прийняті судом першої інстанції під час розгляду справи, та не підлягають оскарженню.
Просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без розгляду.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, відповідача ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 юстиції України, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що друкований засіб масової інформації - газета "Рабоче-крестьянская правда", всупереч вимогам ст. 3 Закону № 2782-ХІІ (в редакції від 19.04.2014, згідно Закону №1170-VII, чинній на час виникнення спірних правовідносин) використовувалася з метою, закликів до захоплення влади, насильницької зміни територіальної цілісності України, розпалювання расової, національної та релігійної ворожнечі, що є порушенням законодавства України про друковані засоби масової інформації
Таким чином, у зв'язку з порушенням вимог ч. 1 ст. 3 Закону № 2782-ХІІ газета "Рабоче-крестьянская правда" підлягає припиненню у судовому порядку.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не повно і не всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Виконавчим комітетом Мукачівської міської ради Закарпатської області 13.02.1998 року було зареєстровано Приватну виробничу-комерційну фірму «РКП», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 17.02.1998 року (а.с. 30, Т.1) та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи АОО №611197 (а.с.29, Т.1). 19.03.1998 року відомості про Приватну виробничу-комерційну фірму «РКП» внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.
Згідно Довідки №670 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності Приватної виробничо-комерційної фірми «РКП» є видання газет та роздрібна торгівля газетами і журналами, керівник - ОСОБА_2 (а.с. 31-32, Т.1).
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ №2282, виданого ОСОБА_1 України у справах преси та інформації - 14.11.1996 року було зареєстровано загальнодержавну газету "Рабоче-крестьянская правда" ("Робітничо-селянську правду"), засновником якої є ОСОБА_2 (а.с. 35).
Згідно листа Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 11.11.2014 року №58/6-4735 було повідомлено виконувача обов'язків прокурора Закарпатської області старший радник юстиції ОСОБА_3 про те, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22014070000000044 від 12.06.2014 року стосовно громадянина України ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 161 КК України.
Відповідно до листа Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 11.11.2014 року №58/6-4735 зазначено, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2, будучи редактором громадсько-політичної газети більшовиків «Рабоче-крестьянская правда», в обов'язки якого входить підготовка матеріалів для друку в газеті, їх набір та верстка, 24.05.2014 розмістив на 1-й та 3-й сторінках вказаної газети (підписний індекс 91969, № 6 (207) 2014) свою статтю «От сопротивления бандеровскому фашизму - к новой пролетарской революции», а також ряд інших статей та публікацій інших авторів, у яких містяться прямі публічні заклики до вчинення умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Виконувач обов'язків прокурора Закарпатської області старший радник юстиції ОСОБА_3 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду в інтересах держави до ОСОБА_2, Приватної виробничо-комерційної фірми «РКП» про припинення випуску друкованого засобу масової інформації.
На думку колегії суддів суду апеляційної інстанції висновок суду першої інстанції не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд установив, що предметом спору у цій справі є припинення випуску друкованого засобу масової інформації - газети «Рабоче-крестьянская правда».
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема, відповідно до ч. 1 завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 9 КАС України розкрито основну засаду (принцип) адміністративного судочинства як змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі:
1. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
2. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
3. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів звертає увагу, що суд розглядає справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вимог КАС України та кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі також - Закон).
Згідно з частиною третьою статті 2 Закону, на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.
За приписами пункту 2 частини першої статті 2 Закону, на прокуратуру покладаються такі функції, зокрема, як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 23 Закону, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Таким чином, прокурор у визначених Законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.
Як встановлено колегією суддів, 25.12.2014 року виконувач обов'язків прокурора Закарпатської області старший радник юстиції ОСОБА_3 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду в інтересах держави до ОСОБА_2, Приватної виробничо-комерційної фірми «РКП» про припинення випуску друкованого засобу масової інформації.
В обгрунтування підстав звернення до суду прокурор вказав, що оскаржуваною протиправною діяльністю відповідача створюється загроза порушень інтересів держави, зокрема щодо її територіальної цілісності та інформаційної безпеки, а тому виникає необхідність захисту державних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної ОСОБА_3 України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
З огляду на вищенаведене, колегія звертає увагу, що законом передбачено неможливість здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави у правовідносинах пов'язаних із створенням та діяльністю засобів масової інформації за жодних обставин, однак виконувач обов'язків прокурора Закарпатської області старший радник юстиції ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах держави з адміністративним позовом, предметом розгляду якого є припинення випуску друкованого засобу масової інформації.
Так, у зв'язку із тим, що провадження у справі відкрито потрібно застосовувати ст.240 Глави 6 Розгляд справи по суті Розділу ІІ Позовне провадження КАС України.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені вище обставини в сукупності з наведеними нормами вказують на відсутність у прокурора адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду з подібними позовними вимогами, що виключає можливість розгляду і вирішення даної справи по суті заявлених позовних вимог.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені апелянтами в апеляційних скаргах обставини, окрім вищеописаних обставин, не вимагають детальної відповіді або спростування.
Відповідно до статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із залишенням позовної заяви без розгляду з підстав, що позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Керуючись ст. 240, 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 юстиції України та ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року - скасувати та позовну заяву Виконувача обов'язків прокурора Закарпатської області старшого радника юстиції ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Приватної виробничо-комерційної фірми "РКП", ОСОБА_1 юстиції України про припинення випуску друкованого засобу масової інформації - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_4
судді ОСОБА_5
ОСОБА_6
Повне судове рішення складено 24.04.2019 року