Справа № 0640/4484/18
Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
23 квітня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Кузьменко Л.В. Франовської К.С.
за участю:
секретаря судового засідання: Ткач В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року (судове рішення ухвалено 21 січня 2019 року в порядку письмового провадження в м.Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірною відмову, зобов'язання провести перерахунок пенсії ,
ОСОБА_2 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області , в якому просив:
- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у проведенні ОСОБА_2 перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії починаючи з 01 червня 2015 року, врахувавши в розрахунок, з якого призначається пенсія: три матеріальні допомоги, надбавку за роботу в нічний час, разову премію та винагороду за участь в АТО відповідно до наданої довідки №9/777/29/01-2018 від 25.05.2018 та виплатити недоплачену з 01 червня 2015 року пенсію;
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо встановлення ОСОБА_2 основного розміру пенсії 59% грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області встановити позивачу основний розмір пенсії 64% грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату з 01.06.2015 позивачу пенсійного забезпечення з врахуванням основного розміру пенсії 64% грошового забезпечення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо встановлення ОСОБА_2 основного розміру пенсії 59% грошового забезпечення
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області встановити ОСОБА_2 основний розмір пенсії у розмірі 64% грошового забезпечення та здійснити з 01 червня 2015 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсійного забезпечення з врахуванням основного розміру пенсії як 64% грошового забезпечення, з вирахуванням раніше виплачених сум.
У решті позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області від 28 травня 2015 року №134 о/с майора міліції ОСОБА_2 (С-461450), начальника штабу Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області з 31 травня 2015 року звільнено у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 "б" (через хворобу).
ОСОБА_2 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Житомирській області та отримує пенсію за вислугою років у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Так, відповідно до повідомлення про призначення пенсії вих. №753/03-23 від 15 червня 2015 року, позивачу з 01 червня 2015 року призначено пенсію за вислугу років. При обчисленні пенсії, зокрема, враховано наступне грошове забезпечення: середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 2420,14 грн. основний розмір пенсії - 59% грошового забезпечення (а.с. 27).
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявами про проведення перерахунку пенсії.
Так, відповідач листом вих. №К-2730 від 01 червня 2018 року повідомив позивачу, що на виконання вимог статті 63 України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII та Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103, позивачу проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року, виплата якої проведено з 01 січня 2018 року у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 (а.с. 28 та зворот).
ОСОБА_2 також звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою від 11 липня 2017 року про проведення перерахунку пенсії, відповідно до змісту якої просив провести перерахунок пенсії з 01 червня 2015 року із врахуванням до грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, три матеріальних допомоги, надбавку за роботу в нічний час, відповідно до наданої довідки УМВС України в Житомирській області та виплатити недоплачену з 01 червня 2015 року пенсію (а.с. 31).
Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області листом вих. №К-3345 від 26 липня 2018 року повідомило позивачу, що його звернення щодо перерахунку пенсії розглянуте. Так, грошове забезпечення для обчислення пенсії було визначене відповідно до грошового атестату №8 від 03 червня 2015 року та довідки про додаткові види грошового забезпечення №5087 від 04 квітня 2015 року і становило 3 938,89 грн, в тому числі: 2 420,14 грн - середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення, яка включає надбавку за виконання особливо важливих завдань, щомісячна премія.
Не погоджуючись із вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, прийшов до висновку, про обґрунтованість доводів позивача в частині наявності правових підстав для визначення основного розміру пенсії ОСОБА_2 як 64% сум грошового забезпечення з перерахунком та виплатою пенсійного забезпечення з 01 червня 2015 року. Також суд першої інстанції зазначив, що представником відповідача до початку розгляду справи по суті оформлене належним чином та викладене окремим письмовим документом клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не подано.
При апеляційному розгляді справи колегія суддів виходить з наступного.
У відповідності до статті 8 ОСОБА_3 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.
Статтею 19 Основного Закону встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України.
Частиною третьою статті 46 ОСОБА_3 України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з статтею 55 Основного Закону кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Пунктом шостим частини першої статті 92 ОСОБА_3 України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №2262-XII).
У преамбулі Закону №2262-XII закріплено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Положеннями пункту "а" статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29.07.1991 року (далі Положення №114) визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки.
Згідно із п. 62 Положення №114 звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться: а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України Про військовий обов'язок і військову службу для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 року визначено, що граничний вік перебування на військовій службі встановлюється для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років. Тобто, граничний вік перебування на військовій службі у званні підполковника міліції встановлено для позивача до 50 років.
Згідно з положеннями п. 64 Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), зокрема,: а) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 7 цього Положення. Крім того, за віком можуть бути звільнені особи середнього начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років (у пільговому обчисленні), і яким до досягнення встановленого віку перебування на службі залишилося 3 роки і менше, а за їх бажанням при досягненні цього віку - незалежно від наявності вислуги років; б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.
На підставі аналізу вказаних законодавчих положень можна дійти висновку про те, що особи, які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 і більше років мають право на пенсію за вислугу років у розмірі 50%, незалежно від віку на день звільнення. Водночас, у разі звільнення особи у відставку за віком або станом здоров'я розмір такої пенсії збільшується на 5 відсотків. Отже, розмір пенсії визначається, виходячи з 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення лише особам, звільненим з військової служби за віком або станом здоров'я у відставку, особам, звільненим зі служби у запас, пенсія за вислугу років виплачується в розмірі 50 процентів.
Як вбачається з наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області від 28 травня 2015 року №134 о/с майора міліції ОСОБА_2 (С-461450), начальника штабу Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області з 31 травня 2015 року звільнено у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 "б" (через хворобу).
Зі змісту Положення №114 вбачається, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) в тому числі через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня).
Тобто, звільнення працівників ОВС у запас передбачає можливість їх призову на військову службу у воєнний час.
Звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу у відставку врегульоване п.65 Положення №114, відповідно до якого особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку): а) за віком - при досягненні граничного віку, встановленого пунктом 7 цього Положення та Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання; б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії, винесеним до звільнення особи із служби.
Так, для отримання позивачем пенсії в розмірі 55% підставою його звільнення мав би бути пункт 65 Положення №114, а не пункт 64, на підставі якого він звільнився.
Таким чином, оскільки позивача звільнено зі служби не у відставку, а у запас у зв'язку з хворобою, то відповідно до наведених норм він не має права на призначення пенсії у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення, яка призначається звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я.
За таких обставин, судом першої інстанції помилково зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 у розмірі 64 % грошового забезпечення.
У позовній заяві ОСОБА_2 вказував, що відповідач протиправно не включив до розміру грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, усіх додаткових видів грошового забезпечення, які попередньо виплачувались позивачу, зокрема: три матеріальних допомоги, надбавку за роботу в нічний час, відповідно до наданої довідки УМВС України в Житомирській області.
Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області листом вих. №К-3345 від 26 липня 2018 року повідомило позивачу, що грошове забезпечення для обчислення пенсії було визначене відповідно до грошового атестату №8 від 03 червня 2015 року та довідки про додаткові види грошового забезпечення №5087 від 04 квітня 2015 року і становило 3 938,89 грн., в тому числі: 2 420,14 грн. - середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення, яка включає надбавку за виконання особливо важливих завдань, щомісячна премія. Пенсія була призначена у відповідності до вимог чинного законодавства та з врахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, які були зазначені у поданих позивачем документах, а тому доводи щодо вини органів Пенсійного фонду України щодо неврахування деяких видів грошового забезпечення є безпідставними. Відповідачем також підкреслено, що довідка про виплату позивачу матеріальної допомоги, винагороди за участь в АТО, разової премії, надбавки за нічний час, на сплати з них єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у матеріалах пенсійної справи відсутня. (а.с. 29 та зворот).
Судова колегія критично ставиться до доданих позивачем до позовної заяви документів та зазначає, що вказані документи не були долучені до заяви про призначення пенсії, а тому не були розглянуті відповідачем і не могли бути враховані при призначенні пенсії позивачу.
Доказів подання позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області додаткових документів, а саме: довідки відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Житомирській області №9/777/29/01-2018 від 25 травня 2018 року, матеріали справи не містять.
Також колегія суддів наголошує, що позивач не був позбавлений можливості надати усі підтверджуючі документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області після одержання спірної відмови у загальному порядку.
Надання до суду доказів, які попередньо не надавалися суб'єкту владних повноважень та не могли бути покладені в основу оскаржуваної відмови, за своєю юридичною природою є неналежним способом захисту порушеного права, а надані суду документи не можуть вважатися належними та допустимими доказами на підтвердження протиправності оскаржуваного рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, яке суб'єктом владних повноважень порушено не було, а тому позовні вимоги у вказаній частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірною відмову, зобов'язання провести перерахунок пенсії скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 24 квітня 2019 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5