22 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/3622/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.
з участю секретаря судового засідання: Коваль Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року (постановлена головуючим-суддею Карп'як О.О. у м. Львові) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, в якій просив визнати протиправними дії Головного управління МВС України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області, відповідач - 1) щодо часткової виплати одноразової грошової допомоги в сумі 233 767,50 грн та зобов'язати ГУ МВС України у Львівській області провести доплату в сумі 18 832,50 грн для повного виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 по справі №813/4129/17.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 заяву повернуто позивачу у зв'язку з пропуском встановленого ст.383 КАС України строку звернення до суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Особи, які беруть участь по справі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 було визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України (далі -МВС України, відповідач-2) щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 (далі - Порядок №850), оформленої листом №15/2-к-397 від 28.07.2017 та зобов'язано відповідача-1 повторно надіслати до МВС України документи для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850, а також зобов'язано відповідача-2 призначити виплату позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату зміни причини інвалідності 25.05.2017 відповідно до Порядку №850 та скерувати рішення до ГУ МВС України у Львівській області для проведення виплати, зобов'язано відповідача-1 виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку №850 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату зміни причини інвалідності 25.05.2017.
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою в порядку ст.383 КАС України, оскільки після отримання листа ГУ МВС України у Львівській області №УЕ-37/оп/05/172019 від 21.02.2019 та постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження від 21.02.2019 простою кореспонденцією встановив, що йому проведено виплату одноразової грошової допомоги в сумі 233 767,50 грн, що на його думку не відповідає розміру, визначеному у рішенні суду по адміністративній справі №813/4129/17.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів - про перерахування коштів не у повному обсязі з моменту перерахування йому 05.02.2019 коштів, а тому десятиденний строк звернення до суду з такою заявою сплив 15.02.2019.
Проте, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, до яких він прийшов з неправильним застосуванням норм процесуального права, виходячи з наступного.
В обґрунтування заяви та апеляційної скарги позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізнався лише після отримання листа 21.02.2019 та постанови державного виконавця від 15.02.2019, а тому звернувся до суду в межах строку, визначеного ст.383 КАС України.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно ч.4 ст.383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду в порядку здійснення контролю за виконанням судового рішення, адже статтею 383 КАС України встановлений десятиденний строк для звернення з відповідною заявою.
При цьому, колегія суддів зазначає, що строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання є суттєвим лише в тому випадку, якщо він закінчується менше ніж за десять днів, коли особа дізналася про порушення своїх прав під час виконання рішення суду.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за змістом ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, враховуючи, що заява пов'язана з недобросовісним, на думку стягувача, виконанням рішення суду, яке набрало законної сили, суд першої інстанції, встановивши, що заяву було подано поза межами десятиденного строку, визначеного ст.383 КАС України, мав застосувати аналогію закону (ст.123 КАС України) та запропонувати заявнику обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення до суду в порядку контролю за виконанням судового рішення, оскільки норми КАС України не передбачають іншого способу захисту порушеного права особи в процесі виконання рішення суду.
Таким чином, з метою забезпечення права особи доступу до суду, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 229, 242, 320, 322 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року по адміністративній справі №813/4129/17 - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
Повне судове рішення складено 24.04.2019.