23 квітня 2019 рокуЛьвів№ КДМ/60/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення в справі за апеляційною скаргою Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 липня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся з позовом в суд у якому просить визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови здійснити нарахування і виплату призначеної йому за рішенням суду пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», згідно з довідкою військової прокуратури Західного регіону України від 18.01.2017 року № 18/2-13 вих. 17 та зобов'язати відповідача здійснити з 14.07.2016 року нарахування і виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», згідно з довідкою військової прокуратури Західного регіону України від 18.01.2017 року № 18/2-13 вих. 17, а також виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, з 14.07.2016 по даний час.
В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що відповідач протиправно не здійснює нарахування та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки військової прокуратури Західного регіону України від 18.01.2017 року № 18/2-13 вих. 17 про розмір грошового забезпечення.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 травня 2017 року в справі № 607/3704/17 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови здійснити нарахування і виплату призначеної ОСОБА_1 за рішенням суду пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки військової прокуратури Західного регіону України від 18.01.2017 року № 18/2-13 вих. 17.
Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 14.07.2016 року нарахування і виплату призначеної ОСОБА_1 за рішенням суду пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», на підставі довідки військової прокуратури Західного регіону України від 18.01.2017 року № 18/2-13 вих. 17.
Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 14.07.2016 року.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану вище постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 19 лютого 2019 року, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 травня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови здійснити нарахування і виплату призначеної ОСОБА_1 за рішенням суду пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки військової прокуратури Західного регіону України від 18.01.2017 року № 18/2-13 вих. 17.
Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 21.09.2016 нарахування і виплату призначеної ОСОБА_1 за рішенням суду пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки військової прокуратури Західного регіону України від 18.01.2017 року № 18/2-13 вих. 17.
Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 21.09.2016 року.
Позовну заяву в частині зобов'язання Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити нарахування і виплату призначеної ОСОБА_1 за рішенням суду пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки військової прокуратури Західного регіону України від 18.01.2017 року № 18/2-13 вих. 17. та щодо зобов'язання Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 14.07.2016 року по 20.09.2016 року залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду.
21 серпня 2017 року на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, яка у зв'язку перебуванням справи на розгляді в суді касаційної інстанції, передана головуючій судді 25 березня 2019 року. Заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови 18 липня 2017 року не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія при вирішенні цього питання зазначає таке.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
При прийнятті постанови 18 липня 2017 року Львівським апеляційним адміністративним судом не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1, 3, 7 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Квитанцією № NOMNH32656 від 17 березня 2017 року підтверджується, що позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 640 грн.
Отже, понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання адміністративного позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в розмірі 640 грн., оскільки заявлені позовні вимоги задоволено судом апеляційної інстанції, незважаючи на застосування строку звернення до суду.
За таких обставин, враховуючи, що при ухваленні постанови 18 липня 2917 року, Львівським апеляційним адміністративним судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність прийняття додаткового судового рішення.
Керуючись ст.243, 252, ст.311, ст.321, ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення задовольнити.
Ухвалити додаткову постанову по справі № 607/3704/17 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок) судового збору.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
Додаткова постанова виготовлена 24.04.2019 року