Справа № 120/132/19-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова І.А.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
17 квітня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року (повне рішення сформовано 21 лютого 2019 року в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Жмеринського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - відповідач) про скасування висновку та зобов'язання вчинити дії,
позивач 16.01.2019 звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив:
- скасувати висновок - відмову від 11.12.2018 №71-16.6-82 про внесення змін до актового запису цивільного стану;
- зобов'язати відповідача вчинити наступну дію: внести зміни у актовому записі про її народження №326 від 31.10.1951, вказавши в графі національність батька "поляк" замість "українець".
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду 19.02.2019 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано прямий зв'язок доказів, про національність її батька та безпосередньо позивача до польської національності.
Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.
11.12.2018 ОСОБА_2 звернулась із заявою до Жмеринського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області із заявою про внесення змін у актовий запис про народження №326 від 31.10.1951 змінивши в графі національність батька з "українець" на "поляк".
За наслідком розгляду вказаного звернення, 11.12.2018 відповідачем складено висновок - відмову №71-16.6-82, яким відмовлено у внесенні змін до актового запису та зазначено про наступне: "Аналіз документів, представлених заявником та зібраних відділом, свідчить, що згідно повного витягу з ДРАЦСГ щодо актового запису про шлюб заявниці №152 від 05.11.1949, складеного Могилів - Подільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, зазначено національність батька - "українець".
Не погоджуючись з відмовою у внесенні змін до актового запису про своє народження, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність підстав вважати протиправною оскаржувану відмову у внесені змін до актового запису про народження ОСОБА_3
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 № 2398-VI (далі - Закон № 2398-VI) визначено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 ст. 9 Закону №2398-VI, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.
Відповідно до ст.13 Закону №2398-VI, державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них.
Порядок внесення змін до актових записів регулюється ст. 22 Закону №2398-VI та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (далі - Правила №96/5).
Частинами 2-4 ст. 22 Закону №2398-VI встановлений спосіб реалізації повноважень відділів щодо внесення змін до актового запису. Вказано, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою:
- особи, щодо якої складено актовий запис;
- одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини;
- опікуна недієздатної особи;
- спадкоємців померлого;
- представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.
Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
У Правилах №96/5 містяться аналогічні Закону норми щодо порядку внесення змін до актових записів цивільного стану, а саме, відповідно до пунктів 1.14, 2.1, 2.5, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання щодо померлих проводяться за заявами осіб, які входять до кола спадкоємців за законом або заповітом, згідно з чинним законодавством України. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається, крім інших, особою, щодо якої складено актовий запис; спадкоємцем померлого. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.
Згідно пункту 1.1 Правил №96/5, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Відповідно до пункту 2.12 Правил №96/5, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно з пунктами 2.13.1, 2.13.2 Правил №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; постанова адміністративного суду.
Отже, в даному випадку належними та допустимими доказами має бути підтверджено факт допущення компетентним органом помилки під час відображення в акті цивільного стану відомостей про особу, та безпідставної відмови виправити таку помилку.
Згідно матеріалів справи, у свідоцтві про народження ОСОБА_4 НОМЕР_1 (батько позивачки) не зазначено його національності.
В записі про одруження батьків позивачки зазначено:
- "ОСОБА_4", національність "украинец";
- "ОСОБА_16", національність "росіянка". Після реєстрації дружині присвоєно прізвище "ОСОБА_16".
У архівній довідці Державного архіву Хмельницької області №06-11/64 від 16.10.2018 з посиланням на метричну книгу "Книга метрических записей Изяславского костела св.Йосифа" є запис про хрещення на 1921 р. В метричній книзі на ст.62 наявний запис №75 в розділі "Запись о крестившихся: Крестившийся - ОСОБА_5. Крестные - ОСОБА_7, крестьянин, католической веры, поляк. ОСОБА_6 крестьянин, католической веры, поляк. Таинство обряда совершил о.Александр католический священник, 10 числа марта месяца 1921 года".
Отже, національність ОСОБА_4 (батька позивачки) у метричній книзі не вказана.
Згідно архівної довідки Державного архіву Хмельницької області №66-11/67 від 10.10.2018 у документах держархіву наявна метрична книга "Книга метрических записей церкви св.. Николая Святителя села Кунов, Проскуровского уезда, Подольской губернии…" (нині с. Кунів Ізяславського району, Хмельницької області) …" для записи родившихся, бракосочетающихся и умерших на 1918 год".
В метричній книзі на стор. 57 наявний запис №14 в розділі "запись о бракосочетающихся: Жених - села Кунов, умершего крестьянина ОСОБА_9 сын ОСОБА_10, первым браком, католической веры, поляк, 20 лет. Невеста - крестьянина ОСОБА_11, дочь ОСОБА_12, католической веры, полячка.".
Таким чином, вказаними документами не підтверджено того, що національність батька позивачки поляк.
Водночас, доводи апелянта про те, що рідна сестра її батька, її тітка ОСОБА_13 проживає в Республіці Польща жодним чинном не вказує на приналежність її батька до польської національності.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що позивач просить внести зміни у актовий запис про її народження, який вчинявся на підставі даних її батьків. Тобто, особисті дані ОСОБА_4, відображені у свідоцтві про народження його доньки (позивачки по справі), відповідали його даним, зокрема вказаним у актовому записі про шлюб, а тому відсутній факт помилки, перекручення чи зазначення неправдивих відомостей у даному актовому записі про народження №326 від 31.10.1951.
Крім наведеного, колегія суддів звертає увагу, що питання зміни національності громадянами України регулювалося Указом Президента України "Про порядок зміни громадянами України національності" від 31.12.1991 № 24, відповідно до якого національність могла бути змінена особами, які при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта прийняли національність одного з батьків та бажали змінити її відповідно до національності другого з батьків. Зміна національності провадилася відділом внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної у місті ради народних депутатів за місцем проживання заявника. Зміна національності допускалася також і щодо осіб, які обрали національність до прийняття цього Указу. Вказаний Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27.01.1999 № 70/99.
В даний час діюче законодавство України не містить вимог про внесення в паспорт громадянина України, у свідоцтво про народження, у свідоцтво про шлюб чи в інші документи відомостей про національність.
Статтею 11 Закону України "Про національні меншини в Україні" від 25.06.1992 № 2494-XII гарантоване право громадян України вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
Згідно зі статтею 3 Рамкової конвенції держав-членів Ради Європи про захист національних меншин (ратифікована Законом України від 09.12.1997 № 703/97-ВР) кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.
Колегія суддів зауважує, що спосіб, обраний позивачем, як вона зазначає, для захисту її права на відновлення її національності, фактично зводиться до вимоги змінити національність її батька з "українець" на "поляк", та у зв'язку з цим внести зміни до актового запису про її народження в графі "національність батька" з "українець" на "поляк". Однак, фактично позивач намагається не відновити свою національність відповідно до національності одного з батьків, а встановити факт національності свого батька. При цьому, позивачем не надано доказів намірів батька змінити свою національність.
Таким чином, колегія суддів вказує на те, що надані позивачем до Відділу держреєстрації документи, не є достатньою підставою для внесення змін до актового запису про її народження щодо національності батька ОСОБА_4
Згідно положень ст. 22 Закону №2398-VI, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. Відмова у внесенні змін до актового запису цивільного стану може бути оскаржена в судовому порядку. Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
Відтак, правом оскарження до суду відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану наділені лише заявники в розумінні наведеної норми Закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для виправлення національності батька ОСОБА_4з "українець" на "поляк".
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні заявлених позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.