Справа № 824/1248/18-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш В.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
23 квітня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Кузьменко Л.В. Загороднюка А.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (судове рішення ухвалене 22 січня 2019 року, час ухвалення судового рішення не зазначено, дата виготовлення повного тексту судового рішення 25 січня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Чернівецькій області, оформлену листом від 30.11.2018 року №893/М/24-13-04-18, у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
зобов'язати Головне управління ДФС у Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 в розмірі 368200,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 04.09.1997 року по 05.10.2018 року вона проходила службу в органах податкової міліції, що підтверджується записами в трудовій книжці серії ОД №197306.
Наказом ГУ ДОС в Чернівецький області від 05.11.2018 року № 278-0 позивача було звільнено з посади старшого слідчого з особливо важливих справ другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Чернівецькій області в званні підполковника податкової міліції на підставі пункту 65 підпункту "б" (через хворобу) у відставку (зі зняттям з військового обліку), Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх оправ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114.
В період проходження служби в податковій міліції позивач набула захворювання, внаслідок якого їй було встановлено інвалідність ІІ групи.
27.11.2018 року позивач звернулась з відповідною письмовою заявою (рапортом) до Головного управління ДФС у Чернівецькій області, в якій просила розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що їй встановлено ІІ групу інвалідності по захворюванню пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ (податкової міліції) на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Чернівецькій області, відповідно до Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.
Розглянувши вказану заяву (рапорт), ГУ ДФС у Чернівецькі області листом від 30.11.2018 року №893/М/24-13-04-18 повідомило, що виплата одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції здійснювалась підрозділом, у якому проходив службу працівник податкової міліції. Крім цього зазначено, що 07.11.2015 року Закон України "Про міліцію" втратив чинність. Дію постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності беї установлення інвалідності працівника міліції" не поширено на працівників податкової міліції, тому відсутні підстави для призначення та виплат одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням групи інвалідності та втратою працездатності колишнім працівником податкової міліції.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано протиправною відмову Головного управління ДФС у Чернівецькій області, оформлену листом від 30.11.2018 року № 893/М/24-13-04-18, у призначенні та виплаті ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги.
Зобов'язано Головне управління ДФС у Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, що складає 368 200,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Головне управління ДФС у Чернівецькій області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії КР174180 виданий 20.03.1997 року Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 10-11).
Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії 1ААА № 007786, ступінь втрати працездатності позивача становить - 70 (сімдесят) відсотків - одноразово (а.с. 12).
Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12ААБ № 049622, позивачу 27.11.2018 року встановлено ІІ групу інвалідності до 01.12.2019 року, захворювання пов'язане з проходженням військової служби (а.с. 13).
Відповідно до Свідоцтва про хворобу № 220 від 02.11.2018 року захворювання позивача пов'язане з проходженням військової служби. Позивач непридатна до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с. 14).
Наказом Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 05.11.2018 року №278-о "Про звільнення", наказано звільнити з податкової міліції за пунктом 65 підпунктом "б" (через хворобу), у відставку (із зняттям з військового обліку), Положення про проходження служби рядовим і начальникцьким складом органів внутрішніх справ старшого слідчого з особливо важливих справ другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Чернівецькій області підполковника податкової міліції ОСОБА_2 (М-077734) 05.11.2018 року. Вислуга років в податковій міліції на день звільнення становить 21 рік 02 місяці 01 добу. Загальний трудовий стаж становить 25 років 11 місяців 21 добу. Вислуга років відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" становить 21 повний календарний рік служби (а.с. 15).
27.11.2018 року позивач звернувся до в.о. начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області із заявою (рапорт) про проведення нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у звязку з тим, що їй встановлена друга група інвалідності по захворюваннях, пов'язаних з проходженням військової служби (податкової міліції) на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Чернівецькій області, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 та подати до ДФС України висновок щодо виплати грошової допомоги. До Заяви було додано: копію довідки МСЕК до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.11.2018 року; копію довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого від 27.11.2018 року; копію свідоцтва про хворобу; копію паспорта; копію ідентифікаційного коду (а.с. 17).
Розглянувши заяву (рапорт) позивача від 27.11.2017 року, Головне Управління ДФС у Чернівецькій області ОСОБА_3 від 30.11.2018 року №893/М/24-13-04-18 повідомило позивача про те, що підстав для проведення нарахування виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності відсутні. Розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до чинного законодавства або прийняття нового нормативно-правового акта (а.с. 18).
Також в судовому засіданні судом першої інстанції було досліджено копії Трудової книжки позивача серії ОД № 197306 від 19.02.2018 року та копію Послужного списку позивача № М-077734 (а.с. 16, 26-30).
Вважаючи протиправною відмову Головного управління ДФС у Чернівецькій області, оформлену листом від 30.11.2018 року №893/М/24-13-04-18 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані дії відповідача за своїм змістом не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому з метою захисту прав позивача необхідно позовні вимоги задовольнити.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-XII та Законом України від 24.03.1998 року №203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07.11.2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком № 850.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
21.10.2015 року, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 850, якою, зокрема, затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.
Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" й, виходячи з положень якого обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 19 вересня 2018 року у справі № 530/1280/17, від 03 жовтня 2018 року у справі № 361/7249/17.
Законом України “Про міліцію” не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.
Колегія суддів зазначає, що вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку № 850, і підстави, з якої виходив відповідач, вказана норма не містить.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16, від 19 вересня 2018 року у справі № 530/1280/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 822/1883/18.
Той факт, що в Порядку № 850 не згадується Державна фіскальна служба України, не свідчить про те, що позивач не має права звернення до ДФС України про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням з 27.11.2018 року інвалідності ІІ групи, а відповідач не повинен був розглянути таку заяву.
Обґрунтування представником відповідача оскаржуваного рішення втратою чинності Закону України "Про міліцію" також є безпідставними, тому що Законом України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції не передбачено, а за правилами пункту 15 Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" зберігається право та порядок її виплати, які діяли до набрання чинності цим законом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.10.2018 року у справі № 824/115/17-а (К/9901/4884/17), а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відмова відповідача у призначенні та проведенні виплати позивачу одноразової грошової допомоги, оформлена листом від 20.11.2018 року №893/М/24-13-04-18 є протиправною та підлягає скасуванню.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління ДФС у Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, що складає 368 200,00 грн, слід зазначити, що така позовна вимога є похідною вимогою від розглянутої вище, у розумінні положень п.23 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає задоволенню.
При цьому суд враховує те, що позивачем дотримано визначений законом порядок подання усіх необхідних документі необхідних для прийняття рішення про нарахування та виплати одноразової грошової допомогу в зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності. Окрім того суд також враховує відсутність з боку відповідача заперечень щодо вказаної позовної вимоги в частині розміру одноразової грошової допомогу в зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 24 квітня 2019 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4