Постанова від 24.04.2019 по справі 2340/4863/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2340/4863/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Губської О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відповідно до змісту якого просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 84/Б-10 від 21.11.2018;

- зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому пенсію, обчислену відповідно п. 9 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2017 № 1210 та постанови № 851 КМУ від 15.11.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1 та має право на пенсійне забезпечення відповідно до норм ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне встановлення обставин справи, які, на його думку, призвели до неправильного спору по суті, просить суд скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2019 - без змін як таке, що прийнято судом першої інстанції на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, що мають значення для справи та у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи у період до 1977 року позивач проходив дійсну строкову військову службу, що підтверджується випискою з військового квитка позивача серії НУ № 6875844 від 14 травня 1975 року.

Згідно копії архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 11.04.2011 №57148 та копії військового квитка НУ № 6875844 позивач з 12.11.1986 по 24.12.1986 був призваний на спеціальні збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), серії А №115586 С від 04.07.2011 та вкладки №664067 С від 04.07.2011.

30.06.2011 під час огляду Черкаською обласною МСЕК позивачу встановлено другу групу інвалідності безстроково у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою серії 10 ААА № 358956.

Даними наявної у матеріалах справи копії посвідчення серії Б № 542649, виданого 04.11.2011 підтверджується, що позивач є інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

20 листопада 2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою в якій просив здійснити перерахунок розміру пенсії із застосуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

Розглянувши вказане звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом № 84/Б-10 від 21.11.2018 надало відповідь в якій повідомило про відсутність правових підстав для обчислення йому пенсії по інвалідності виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, з огляду на те, що він брав участь у ліквідації наслідків аварії не під час проходження строкової військової служби.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи під час проходження військових зборів, а не під час проходження дійсної строкової служби, то ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо призначення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на нього не розповсюджується.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача є правомірною, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 796-XII (далі - Закон № 796-ХІІ).

Статтею 59 Закону № 796-XII в редакції Закону № 231-V передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

З наведеного вбачається, що до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII частина третя статті 59 Закону №796-XII регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом № 2148-VIII статтю 59 Закону № 796-XII викладено в такій редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Таким чином, виходячи із системного аналізу двох редакцій Закону колегія суддів приходить до висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).

Так, частина друга статті 59 Закону № 796-XII урегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

За замістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII особі необхідно відповідати таким критеріям:

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Аналогічної правової позиції дотримимується Верховний Суд про що вказано, зокрема, у постанові цього суду від 11 грудня 2018 року у справі № 822/1346/18.

15 листопада 2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України Закону № 796-ХІІ) постановою Кабінету Міністрів України за № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Таким чином, пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону України № 796-ХІІ, а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.

Аналогічний висновок вказано колегією суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 грудня 2018 року за результатом розгляду касаційної скарги у справі № 822/1346/18.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач в період з 12 листопада 1986 року по 24 грудня 1986 брав участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Разом з тим, строкову військову службу, позивач проходив в період до 1977 року

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час військових зборів, а не під час проходження дійсної строкової служби, що не заперечується і самим позивачем, то він не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи", оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний.

Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов'язку доказування протилежного.

Разом з цим, позивачем не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про протиправні дії суб'єкта владних повноважень або протиправність прийнятих ним рішень. Не встановлено судом відповідних обставині в ході розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст.243-245, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

О.А. Губська

Попередній документ
81398494
Наступний документ
81398496
Інформація про рішення:
№ рішення: 81398495
№ справи: 2340/4863/18
Дата рішення: 24.04.2019
Дата публікації: 26.04.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка