Справа № 580/471/19 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич
24 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року (справу розглянуто у порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зробов'язання здійснити перерахунок пенсії,
У лютому 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:
- визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 05.10.2018, з урахуванням встановленого судом права;
- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 05.10.2018, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням встановленого судом права на перерахунок.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов - задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що відповідно до частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової військової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону, або за бажанням особи таких осіб- з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня відповідного року. При цьому, рішенням суду від 02.07.2018 у справі № 823/1988/18 таке право на перерахунок пенсії визнано.
23.04.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримав позицію суду першої інстанції.
У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 11.10.1986 до 26.10.1986 був призваний на спеціальні збори з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини 57278.
Згідно з даними копії довідки МСЕК від 26.12.2017 серії 12 ААА №876419 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії.
15.05.2018 позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ від 15.11.2017 №851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Листом від 17.05.2018 №21833/03-21 пенсійний орган повідомив позивачу, що оскільки участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відбувалась не під час проходження строкової військової служби, а тому права на проведення перерахунку пенсії згідно постанови КМУ від 15.11.2017 №851 позивач не має.
Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду, рішенням якого від 02.07.2018 у справі №823/1988/18, що набрало законної сили 04.09.2018, визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку йому пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст. 59 Зaкoну Укрaїни “Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи”. Також зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відповідно до вказаної статті Зaкoну здійснити з 15.05.2018 перерахунок пенсії з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 15.05.2018 до моменту здійснення перерахунку.
На виконання цього рішення відповідач здійснив перерахунок позивачу пенсії з 15.05.2018 до моменту здійснення перерахунку (04.10.2018).
17.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі ст.59 Закону № 796-ХІІ з 05.10.2018, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року.
Листом від 28.01.2019 №9660/03-21 пенсійний орган повідомив, що пенсія позивачу призначена та виплачується відповідно до Закону № 796-ХІІ та постанови КМУ від 23.11.2011 №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив та зазначив, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової служби, а тому він не має права на перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Предметом позову в даному випадку є право позивача на обчислення його пенсії з 05.10.2018 обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Тобто, в даній справі мають місце правовідносини, які стосуються правильності нарахування та виплати пенсії за період, перебіг якого розпочався з 05.10.2018.
Так, положення ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стосуються військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частиною 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону № 231-V) було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже, у ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року), було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Проте, у ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону № 796-XII - чинній з 01 жовтня 2017 року), передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року.
Відтак, Законом № 2148-VІІІ розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 08 травня 2018 року у справі № 820/1148/18, таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності трьох умов у сукупності (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається):
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Отже, участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях (зборах) повинні збігатись у часі з проходженням дійсної строкової служби.
З матеріалів справи вбачається, що з 11.10.1986 до 26.10.1986 позивач призваний на спеціальні збори з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини 57278.
При цьому, позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зазначений вище період не під час проходження строкової військової служби.
Таким чином, правомірним є висновок відповідача про те, що позивач не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок, відповідно до положень ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Щодо доводів апелянта про те, що право на здійснення такого перерахунку встановлено рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 у справі №823/1988/18, то колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що обов'язковими для врахування адміністративним судом є саме обставини, наведені у рішенні в адміністративній, цивільній або господарській справі, яке набрало законної сили. Тобто преюдиційними є фактичні обставини, що мали місце у певних правовідносинах.
Так, висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій відповідача, які є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає.
Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності дій відповідача не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, права надати їм власну оцінку.
Крім того, позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо невиконанням постанови суду щодо не нарахування відповідачем пенсії в розмірах визначених ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", оскільки кінцева дата виконання попереднього судового рішення судом не визначалася. Разом з тим, в даній справі заявляє вимоги щодо правовідносини, які стосуються правильності нарахування та виплати пенсії за період, перебіг якого розпочався з 05.10.2018.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зробов"язання здійснити перерахунок пенсії.
Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано - 24.04.19.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
А.Ю. Кучма