Справа № 759/15777/18 Суддя (судді) першої інстанції: Миколаєць І.Ю.
24 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 17 січня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Поліцейського взводу № 2 роти № 1 БПП м. Біла Церква УПП у Київської області Мельничук Тетяни Анатоліївни про скасування постанови, -
08.10.2018 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Поліцейського взводу № 2 роти № 1 БПП м. Біла Церква УПП у Київської області Мельничук Тетяни Анатоліївни про скасування постанови про застосування до неї адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказана постанова прийнята з грубим порушенням законодавства, що регулює порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 17 січня 2019 р. залишено рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 1 БПП у м. Біла Церква УПП у Київській області Мельничук Тетяни Анатоліївни (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 3) про скасування постанови - без задоволення.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не спростовано факт порушення ним ПДР.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду м.Києва від 17 січня 2019 р. як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25.08.2018 року відносно позивача винесено постанову серії НК № 318223 про накладення адміністративного стягнення в розмірі 425 грн. по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.(а.с. 4).
Відповідно до вищевказаної постанови, ОСОБА_2 25.08.2018 року о 18 год. 40 хв., керуючи автомобілем «Volvo XC 90» , державний номер НОМЕР_1, по а/д М-05 Київ-Одеса 78 км., на дорозі з двома смугами для руху в одному напрямку одночасно зайняв дві смуги, чим порушив п.п. 11.10 ПДР України, що призвело до накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Позивач копію спірної постанови отримав по пошті. В протоколі засвідчено, що позивач відповився від підписання протоколу.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі - «Правила дорожнього руху»).
Відповідно до п.10 розділу 11 Правил Дорожнього руху на дорогах, проїзна частина яких поділена на смуги руху лініями дорожньої розмітки, забороняється рухатися, займаючи одночасно дві смуги. Наїжджати на переривчасті лінії розмітки дозволяється лише під час перестроювання.
Згідно частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
Отже, на думку колегії суддів, саме відповідач повинен був довести, що позивачем порушено ПДР.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо скоєння позивачем правопорушення, зокрема, будь-які докази фіксування працівниками патрульної поліції (нагрудною камерою, іншим пристроєм) скоєння позивачем адміністративного правопорушення, періоду зупинення працівниками поліції транспортного засобу позивача, періоду складання працівниками поліції постанови про адміністративне правопорушення чи відібрання від правопорушника пояснень.
Разом з тим, відмова від отримання позивачем спірної постанови повинна була супроводжуватися показаннями свідків, які в матеріалах справи також відсутні.
Частиною 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку проте, що саме позивач повинен спростовувати факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого, колегія суддів вважає, що постанова від 25.08.2018 року серії НК № 318223 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення в розмірі 425 грн. у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Враховуючи вищенаведені норми закону та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, про задоволення апеляційної скарги позивача.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини справи та рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого рішення суду підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 243, 244, 250, 272, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 17 січня 2019 р. - задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 17 січня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Поліцейського взводу № 2 роти № 1 БПП м. Біла Церква УПП у Київської області Мельничук Тетяни Анатоліївни про скасування постанови - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Поліцейського взводу № 2 роти № 1 БПП м. Біла Церква УПП у Київської області Мельничук Тетяни Анатоліївни про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову від 25.08.2018 року серії НК № 318223 про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КУпАП закрити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Л.В. Губська
О.В. Епель