Справа № 620/3933/18 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
16 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу,
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі-позивач) з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області області (далі-відповідач) у якій просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 26.09.2018 № 1854 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення старшого інспектора з ювенальної превенції Сосницького ВП Менського ВП ГУНП в Чернігівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни;;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 19.10.2018 № 280 о/с «По особовому складу» в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_3 старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Сосницького відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області зі служби в поліції за п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 05.11.2018 № 309 о/с «По особовому складу» в частині зазначення, що лейтенанта поліції ОСОБА_3 старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Сосницького відділення поліції Менського відділу ГУНП, вважати звільненим 02.11.2018;
- поновити ОСОБА_3 з 03.11.2018 на службі в поліції на посаді старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Сосницького відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області;
- стягнути з ГУНП в Чернігівській області на користь ОСОБА_3 за час вимушеного прогулу за період з 03.11.2018 по 16.01.2019 середнє грошове забезпечення.;
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року адміністративний позов задоволено повіністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд вказане судове рішення скасувати та винести нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. На думку апелянта, оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт вважає, що судом неповно з'ясовано обставини у даній справі, зокрема, щодо вчинення Позивачем дисциплінарного проступку, із дослідженням доказів, які підтверджують факт керування Позивачем автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, Позивач проходив службу в ГУНП в Чернігівській області на посаді старшого інспектора сектору з ювенальної превенції сектору превенції Сосницького відділення поліції Менського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.
25.09.2018. до ГУНП в Чернігівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня працівниками Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП НП України задокументовано факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП старшим інспектором сектору з ювенальної превенції сектору превенції Сосницького відділення поліції Менського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області лейтенантом поліції ОСОБА_3.
Згідно наказу ГУНП в Чернігівській області від 25.09.2018 року № 1699 за вказаним фактом було призначено службове розслідування.
За результатами службового розслідування, комісією складено висновок службового розслідування за фактом події 25.09.2018 року за участю працівника сектору з ювенальної превенції сектору превенції Сосницького відділення поліції Менського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_3, затверджений 26.10.2018 року начальником ГУНП в Чернігівській області полковником поліції ОСОБА_4, яким запропоновано за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. №3460-IV, поширеного на поліцейських Законом України №901- VІІІ, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», невиконання вимог ПДР України, а також вимог «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.16р. №1179, в частині керування 25 вересня 2018 року транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмови у проходженні медичного огляду (освідування), що є порушенням вимог наказів та доручень керівництва Національного поліції України та ГУНП в Чернігівській області, та вчинення адміністратвиного правопорушення передбаченого ст. 179 КУпАП, лейтенанта поліції ОСОБА_3 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Згідно п. 1 наказу ГУНП в Чернігівській області від 26.09.2018 року №1854 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського Сосницького ВП Менського ВП ГУНП області» за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. №3460-IV, поширеного на поліцейських Законом України №901- VІІІ, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», невиконання вимог ПДР України, а також вимог «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.16р. №1179, в частині керування 25 вересня 2018 року транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмови у проходженні медичного огляду (освідування), що є порушенням вимог наказів та доручень керівництва Національного поліції України та ГУНП в Чернігівській області, та вчинення адміністратвиного правопорушення передбаченого ст. 179 КУпАП, старшого інспектора сектору з ювенальної превенції сектору превенції Сосницького відділення поліції Менського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_3 звільнити зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Чернігівській області від 19.10.2018 року №280 о/с «По особовому складу» Позивача 19.10.2018 року звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію» .
05.11.2018 року ГУНП в Чернігівській області видано наказ № 309 о/с «По особовому складу», яким у часткову зміну наказу ГУНП від 19.10.2018 року № 280 о/с зазначено , що лейтенанта поліції ОСОБА_3 старшого інспектора сектору з ювенальної превенції сектору превенції Сосницького відділення поліції Менського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області вважати звільненим 02.11.2018 року.
Не погоджуючись з вказаними наказами, Позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що інкриміноване Позивачу порушення службової дисципліни є недоведеним, оскільки обставини щодо відсутності факту порушення Позивачем Правил дорожнього руху установлені судовими рішеннями у адміністративній справі, які набрали законної сили. Такі обставини, за правилами процесуального закону, не потребують доказуванню у даному спорі.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.07.15р. № 580-VIII «Про Національну поліцію» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 580-VIII), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом убезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Відповідно до статті 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України а постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 580-VIII поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону № 580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Так, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII установлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
З огляду на викладене, застосуванню до спірних правовідносин підлягає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (надалі - Дисциплінарний статут) затверджений Законом України від 22.02.06р. N 3460-IV «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» (у згаданій вище редакції; надалі - Закон 3460-IV).
Цей Статут, відповідно до його преамбули, визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ наведені у ст.12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим серед яких є звільнення з органів внутрішніх справ.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (ч.7 ст.13 Дисциплінарного статуту).
Порядок накладання дисциплінарних стягнень врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.
Вказаною нормою, зокрема, передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Наказом МВС України від 12.03.13р. №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, зареєстрована в Мін'юсті 02.04.13р. за №541/23073 (надалі - Інструкція).
Згідно з п. 2.1. Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю; тримання інформації про скоєння інших, не визначених підпунктами 2.2.1 - 2.2.19 цього пункту, дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення (п.п.2.2.1, п.п.2.2.20 п. 2 Інструкції).
За змістом розділу ІІІ Інструкції, підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії.
За правовою позицією Верховного Суду України, що наведена у постановах від 20 жовтня 2015 року (справа №813/4104/14), від 15 грудня 2015 року (справа №21-3844а15) дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Відповідно до статті 2 Статуту, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
У свою чергу, згідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
При цьому слід зазначити, що факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, який став підставою для звільнення, повинен бути доведеним.
Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до висновку про порушення Позивачем службової дисципліни, в ході службового розслідування установлено, що 25.09.2018 року. приблизно о 13 год. 51 хв. поліцейськими патрульної поліції в Чернігівській області був зупинений автомобіль Opel Kadett, державний номер НОМЕР_1, під керуванням лейтенанта поліції ОСОБА_3, який перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння обличчя). Провести огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу не було можливим через відсутність у екіпажу патрульної поліції такого засобу, тому йому запропоновано пройти медичний огляд у встановленому порядку у медичному закладі, від чого ОСОБА_3 у присутності двох свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовився. У зв'язку з чим відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення від 25.09.2018 серії БД № 149851 (за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ) Також цього ж дня у службовому приміщенні за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 74 , у присутності начальника ТЦ ГУНП області ОСОБА_8 та начальника відділу ювенальної превенції УПД ГУНП області ОСОБА_9 повторно запропоновано ОСОБА_3 пройти медичний огляд на стан сп'яніння від чого останній відмовився.
Вказані обставини слугували підставою для висновку про порушення Позивачем службової дисципліни, та вчинення ним дисциплінарного проступку, який підриває довіру та авторитет таких органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Разом з тим, як свідчать обставини справи, постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26.11.2018 року. у справі №751/6686/18 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КпАП України закрито за відсутності в його діях адміністративного правопорушення.
З постанови суду вбачається, що судом, на підставі зібраних у справі доказів, показань свідків та оглянутого в судовому засіданні відеозапису, наданого УПП у м.Чернігові, встановлено, що 25.09.2018 року, під час розмови поліцейських з позивачем не можливо розібрати, що позивач відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, також встановлено, що є розбіжності між даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнями свідка ОСОБА_10 наданими в судовому засіданні та письмовими поясненнями свідка ОСОБА_11, що містяться в матеріалах адміністративної справи, тому суд не може прийняти протокол про адміністративне правопорушення як належний доказ. Отже суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Таким чином, вищевказаним судовим рішенням встановлені обставини щодо відсутності факту правопорушення.
Крім того, колегія суддів, звертає увагу на те, що свідки які були допитані в судовому засіданні зазначили, що підписали порожні протоколи і відмови у від проходження позивачем медичного огляду не чули. Також колегія суддів не критично ставиться до акту про відмову від проходження медичного освідування.
Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено,що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
Обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення не входять до предмету доказування у даному спорі, а тому враховуючи, що діяння, кваліфіковані як дискредитація звання поліцейського, пов'язані виключно із обставинами керуванням автомобіля Позивачем у стані алкогольного сп'яніння, які спростовані у судовому порядку, - підстави для висновку про порушення Позивачем службової дисципліни відсутні.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.03.2019 року у справі № 808/2320/17.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржуване рішення прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.
Відповідно до ст. 316 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - залишити без задоволення, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма