Справа № 810/4609/18 Суддя (судді) першої інстанції: Виноградова О.І.
16 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Енергоконструкція» до Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Київські області, Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області №826368/31810081 від 03 липня 2018 року, зобов'язати відповідачів зареєструвати в ЄРПН поданий позивачем розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №16 від 06 листопада 2017 року до податкової накладної №2 від 06 листопада 2017 року днем його подання, а саме 29 листопада 2017 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у Київській області від 03 липня 2018 року №826368/31810081, зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 06 листопада 2017 року №16 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його подання - 29 листопада 2017 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУ ДФС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем не надано документів, необхідних для прийняття комісією рішення про реєстрацію розрахунку коригування в реєстрі, встановлених п.14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, а саме відсутній рахунок-фактура на основі якого повторно виписано податкову накладну та замовлення на поставку.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що оскаржуване рішення комісії є неправомірним та суперечить положенням чинного законодавства, оскільки позивачем було подано відповідні письмові пояснення і долучено первині документи на їх підтвердження, в тому числі банківські виписки та оборотно-сальдові виписки, однак вони не були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення.
Позивач, будучі належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Енергоконструкція» зареєстроване в якості юридичної особи 21 грудня 2001 року за №10741200000002749 і перебуває на податковому обліку з 21 грудня 2001 року, як платник податків, основним видом економічної діяльності позивача є 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.90).
30 червня 2015 року між ПАТ «Рівнеобленерго» (покупець) та ПрАТ «Енергоконструкція» (постачальник) був укладений договір поставки №UA20-2015-01523/00 (а.с.14), за умовами якого постачальник зобов'язувався передати у встановлені строки у власність покупця вироби із бетону, гіпсу, цементу, інші (опори та стійки залізобетонні для ЛЕП та інші залізобетонні вироби), а саме: опори залізобетонні типу СВ 0,4-10 кВ для ПАТ «Рівнеобленерго» або еквівалент в кількості та номенклатурі відповідно до умов цього договору, а покупець зобов'язувався прийняти продукцію і оплатити на умовах договору.
06 листопада 2017 року ПрАТ «Енергоконструкція» було складено видаткові накладні №110604 (а.с.30) на суму 168714,00 грн. та №110604/1 (а.с.31) на суму 170568,00 грн., а також податкові накладні №2 (а.с.32) на суму 341136,00 грн., в тому числі ПДВ - 56856,00 грн., №17 (а.с.34) на суму 168714,00 грн. в тому числі ПДВ - 28119,00 грн., №18 (а.с.36) на суму 170568,00 грн. в тому числі ПДВ - 28428,00 грн., які були доставлені до центрального рівня ДПС України прийняті та зареєстровані, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями №1.
У зв'язку з тим, що податкова накладна №2 на суму 341136,00 грн., в тому числі ПДВ - 56856,00 грн., була виписана та зареєстрована в ЄРПН помилково, позивачем було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 06 листопада 2017 року №16 (а.с.38) до податкової накладної від 06 листопада 2017 року №2, яким відкориговано обсяги постачання на суму без ПДВ 284280,00 грн. та податкове зобов'язання і податковий кредит на суму ПДВ - 56856,00 грн., який було прийнято, однак його реєстрацію було зупинено, оскільки виявлено помилки: відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена, ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 0701. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. «в» пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 та/або Таблицю даних платників податків, яка передбачена п.4 цього наказу (а.с.39).
На виконання вимог контролюючого органу, 27 червня 2018 року позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку направлено повідомлення про надання про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 (а.с.51), до якого було додано пояснення та копії документів, що розкривають зміст та обсяг господарської операції, за наслідками якої було складено розрахунок №16, реєстрацію якого зупинено, та придбання вказаного товару, а саме: договір купівлі-продажу від 01 березня 2017 року №06; рахунок-фактуру від 23 жовтня 2017 року №182; виписки банку від 23 жовтня 2017 року та від 01 листопада 2017 року; видаткові накладні від 06 листопада 2017 року №265 та №266; оборотно-сальдову відомість рахунку 631 за 06 листопада 2017 року; договір поставки №UA20-2015-01523/00 від 30 червня 2015 року; додаткову угоду №3 від 06 березня 2017 року до наведеного договору поставки; видаткові накладні від 06 листопада 2017 року №110604 та №110604/1; оборотно-сальдову відомість рахунку 361 за 06 листопада 2017 року; квитанцію №1 від 29 листопада 2017 року; довідку від 11 грудня 2017 року; пояснення до розрахунку коригування від 06 листопада 2017 року №16, які були отримані та прийняті контролюючим органом, що підтверджується відповідними квитанціями №2 (а.с.40-88).
Рішенням від 03 липня 2018 року №826368/31810081 (а.с.89) позивачу було відмовлено у реєстрації розрахунку коригування від 06 листопада 2017 року №16 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договорами та/або законодавством.
Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що комісія ГУ ДФС у Київській області не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації розрахунку №16, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку № 16 не спростована відповідачами.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Підпунктом 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 12 вказаного Порядку передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних та/або розрахунків коригування, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу
За результатами перевірок, визначених п.12 наведеного Порядку, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Положення пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 6 Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації», якою закріплено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 ПК України;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Абзацом сьомим пп.201.16.3 п.201.16 ст.201 ПК України платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (за Переліком документів); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Колегія суддів зазначає, що наявність у податкового органу повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішень, законність яких обґрунтовано перевірена судом.
Разом з тим, 22 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, якою затверджені порядки зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до вимог п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 22 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.
Пунктом 21 цього Порядку передбачено, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Крім того, затверджена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.
В той же час, незважаючи на подання позивачу у передбаченому законодавством порядку відповідного повідомлення та письмових пояснень, разом із підтверджуючими документами, які відповідають вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №567 від 13 червня 2017 року і в повній мірі доводять наявність підстав для подання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 06 листопада 2017 року №16 до податкової накладної від 06 листопада 2017 року №2, приймаючи оскаржуване рішенні від 03 липня 2018 року №826368/31810081 контролюючим органом не наведено жодних мотивів неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, комісією не було з'ясовано специфіку проведених господарських операцій та не визначено документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу і наявності підстав для здійснення відповідного коригування кількісних і вартісних показників. Оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договорами та/або законодавством. В той же час, у вказаному рішенні не зазначено, які конкретно документи не були подані позивачем, в тому числі шляхом підкреслення таких документів у відповідному рішенні.
Разом з тим, у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту п.6) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567.
Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження наявності підстав для здійснення відповідного коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладеної від 06 листопада 2017 року №2, разом із відповідними поясненнями, що було здійснено повідомленнями щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено від 27 червня 2018 року №1 (а.с.51).
Однак, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення від 03 липня 2018 року №826368/31810081 (а.с.89), яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування від 06 листопада 2017 року №16 в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів.
Всупереч визначеній у вказаному рішенні підставі для його прийняття, податковим органом у ньому не наведено жодного порушення норми матеріального права і не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Всупереч ч.2 ст.77 КАС України, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано жодних доказів наявності підстав для прийняття оскаржуваних рішень, а саме не доведено, в чому саме виявилась недостатність поданих позивачем документів для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування від 06 листопада 2017 року №16.
Колегія суддів критично оцінює висновки податкового органу, що відсутність рахунку фактури, за якою було виписано податкову накладну від 06 листопада 2017 року №2 є обставиною, за якою неможливо прийняти рішення про реєстрацію поданого позивачем розрахунку коригування в ЄРПН, оскільки саме підстава відсутності відповідної поставки на загальну суму 341136,00 грн., в тому числі ПДВ - 56856,00 грн. було підставою для здійснення відповідного коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладеної від 06 листопада 2017 року №2, здійснених відповідним розрахунком коригування від 06 листопада 2017 року №16.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи, що позивачем було подано всі документі, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, колегія суддів доходить висновку про протиправність та наявність підстав для скасування рішення комісії ГУ ДФС у Київській області №826368/31810081 від 03 липня 2018 року і як наслідок, необхідності зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 06 листопада 2017 року №16 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його подання.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 22 квітня 2019 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
А.Ю.Кучма