Справа № 810/3762/18 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
23 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кагарлицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Кагарлицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області №802 від 25 жовтня 2017 року щодо відмови у призначенні пенсії за віком як потерпілому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- зобов'язати Кагарлицьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Київської області з моменту звернення призначити пенсію за віком як потерпілому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, із зменшенням пенсійного віку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року даний позов задоволено.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
На вказану скаргу позивачем надано відзив, в якому він наполягає на законності оскаржуваного рішення та просить залишити його в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 являється громадянином, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим Київською облдержадміністрацією 24 листопада 1993 року.
Позивач має право та користується пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років.
06 липня 2018 року позивач звернувся до Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
До вказаної заяви були додані паспорт громадянина України, ідентифікаційний номер, трудова книжка, довідки про періоди реєстрації і проживання, а також посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорія 4.
Рішенням Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 13 липня 2018 року №802 позивачу відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до стоку 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки позивачем не надано довідку про період проживання на територіях радіоактивного забруднення.
Вважаючи, що відмова відповідача у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку є необґрунтованою, порушує вимоги чинного законодавства та його права, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач має право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, а тому Кагарлицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області неправомірно відмовило позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Пунктом 4 ч. 1 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Згідно ч. 3 статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Відповідно до положень ч. 3 статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Згідно п. 2 ч. 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потерпілі від Чорнобильської катастрофи, а саме особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Відповідно до ч. 3 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
За статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до п.2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.
Згідно норм Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи.
Відповідно до пп. «ґ» п. 7 зазначеного Порядку документами, що засвідчують особливий статус особи, є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що документами, які підтверджують право позивача на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку є, зокрема, посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4).
Відповідно до ч.4 статті 65 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції станом на дату видачі посвідчення) видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 501 від 25 серпня 1992 року (чинної на момент видачі посвідчення) та постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться державними адміністраціями областей.
Отже, що факт того, що позивач є постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС перевірявся відповідними комісіями при видачі посвідчення 4 категорії.
Оскільки належність позивача до особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії ніким не оспорювалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
З огляду на наведене, встановлені судом першої інстанції обставини дають підстави для висновку, що позивач набув право на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 14 червня 2017 року.
Крім того, слід зазначити, що позивач не тільки проживав в зоні посиленого радіоактивного контролю, а і також працював у вказаній зоні протягом трьох років, що підтверджується доданою трудовою книжкою, з якої вбачається, що він працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю з 02 січня 1990 року по 03 квітня 1991 року.
Також, як зазначалося вище, до заяви про призначення пенсії позивачем було додано свідоцтво про народження, в якому стоїть відмітка про видачу паспорту 05 січня 1990 року, паспорт громадянина України, де є відмітка про його реєстрацію місця проживання з 06 січня 1990 року в селі Стави Кагарлицького району Київської області, військовий квиток, в якому міститься відмітка про взяття на військовий облік 07 грудня 1989 року.
Отже, суд першої інстанції вірно встановив, що подані позивачем документи не викликають сумнівів щодо його проживання та роботи в зоні посиленого радіологічного контролю. Інших підстав щодо неможливості призначення позивачу пенсії відповідачем не наведено, а тому відмова пенсійного органу у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є необґрунтованою.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3 має право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, а тому рішення Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області №802 від 25 жовтня 2017 року про відмову у призначенні позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону є необґрунтованим та порушує законне право позивача на пільгову пенсію.
Зі змісту ч.3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 статті 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт.
Конституційний Суд України неодноразово (зокрема, рішення від 11 жовтня 2005 року № 8- рп/2005, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 27 листопада 2008 року № 26- рп/2008 ) розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії та зобов'язання призначити та пенсію відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Є.В. Чаку