Справа № 620/593/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.
23 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.
за участю секретаря Антоненко К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року
у справі № 761/5738/19
за позовом ОСОБА_2
до відповідачів Деснянської районної у м. Чернігова ради в особі структурного підрозділу Управління праці та соціального захисту населення м. Чернігів
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єськова 14"
Комунального підприємства "АТП-2528" Чернігівської міської ради
про зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом о Деснянської районної у м. Чернігова ради в особі структурного підрозділу Управління праці та соціального захисту населення м. Чернігів, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єськова 14", Комунального підприємства "АТП-2528" Чернігівської міської ради, в якому просив суд:
- шляхом обміну формулярами зв'язку (електронною поштою) відповідачам № 1 та № 2 реструктуризувати заборгованість в сумі 3528,34 грн., яка виникла з їхньої вини;
- призначити субсидію відповідачам № 1 та № 3 (заборгованості немає).
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору та невідповідністю позовної заяви вимогам 160,161 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року повернуто позовну заяву позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із не повним усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу через порушення норм процесуального права з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу відповідачами надано.
В судовому засіданні позивачем вимоги та доводи апеляційної скарги підтримано та просив скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року якою повернуто позовну заяву позивачу, та направити справу для продовження розгляду.
Представники відповідачів, були належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явився та про причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року позовну заяву, через невідповідність вимогам процесуального законодавства, залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.
На виконання вимог ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року, якою позовну заяву залишено без руху, позивачем, протягом встановленого ухвалою суду строку, подано до Чернігівського окружного адміністративного суду копію пенсійного посвідчення по інвалідності (ІІ група), що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору, та «виправлений позов».
Як вбачається із змісту спірної ухвали, судом першої інстанції зроблено висновок, що у поданому позивачем уточненому адміністративному позові не усунуто недоліки про які вказано в ухвалі суду від 01.03.2019 року, а тому повернуто позовну заяву з усіма додатками позивачу.
Колегія суддів в повній мірі не погоджується з даним висновком суду, з огляду на допущення судом порушень норм процесуального права при винесенні спірної ухвали, що призвело до неправильного вирішення питання, та зазначає наступне.
Положеннями статей 160 і 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються.
Відповідно до частин першої та другої ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі ч. 4 ст.169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов:
1) позовна заява залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог ст.160, 161 КАС України;
2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів
виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів що підтверджують вказані обставини;
Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються:
до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал чи копія оспорюваного акта чи договору, або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Отже, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб визначений судом тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої скарги.
Я вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції в ухвалі про залишення позову без руху від 01 березня 2019 року, ОСОБА_2 у позові визначено в якості відповідачів Деснянську районну у м. Чернігова раду, в особі структурного підрозділу Управління праці та соціального захисту населення м. Чернігів, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Єськова 14", Комунального підприємства "АТП-2528" Чернігівської міської ради, в той час, прохальна частина позову не містила позовних вимог до кожного відповідача, що суперечить вимогам пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, судом встановлено ненадання позивачем доказів сплати судового збору чи доказів звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до змісту ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивач може усунути недоліки позовної заяви шляхом:
- сплатити судового збору у розмірі 1536,80 грн. або подачі суду належним чином завіреного документа, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- подачі позовної заяви з правильно оформленими позовними вимогами, відповідно до кількості учасників справи.
Як зазначено раніше, позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надано:
- копію пенсійного посвідчення по інвалідності (ІІ група), що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
- уточнений позов, з копіями для сторін.
Колегія суддів, дослідивши зміст позовної заяви, уточненої в частині позовних вимог, встановлено, що позивачем визначено коло відповідача та позовні вимоги до кожного з них, а відтак виконано вимоги ухвали суду від 01.03.2019 року у спосіб встановлений судом.
На думку колегії позовна заява ОСОБА_2 безпідставно повернуто позивачу, а ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року є такою, що прийнята із порушенням норм процесуального права.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
З тексту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо витікає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.
Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
За змістом частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з винесенням нової ухвали про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 310, 312, 315, 320, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький
Повний текст складено 23.04.2019 року