Справа № 640/554/19 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.
23 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Лічевецького І.О., Ісаєнко Ю.А.
за участю секретаря Антоненко К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2019 року
у справі №640/554/19 (розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження)
за позовом ОСОБА_2
до відповідача Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича
третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»
про визнання протиправною бездіяльності, скасування постанови від 21.12.2018,
ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича (далі по тексту - відповідач), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних позовних вимог на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо неповідомлення позивача про відкрите виконавче провадження №57950105, про дату, час та місце вчинення виконавчої дії - опис та арешт майна боржника, квартири № 10, по вулиці Лісківській, що у м. Києві, та про результати визначення вартості чи оцінки майна;
- скасувати постанову приватного виконавця Яцишина Андрія Миколайовича від 21.12.2018 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні;
- скасувати постанову приватного виконавця Яцишина Андрія Миколайовича від 19.12.2018 про відкриття виконавчого провадження № 57950105.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса від 26.07.2017 № 15102 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_4 Здійснюючи виконавчі дії в межах зазначеного виконавчого провадження, позивач вважає, що відповідач умисно не повідомляв боржника не пізніше наступного дня про відкриття виконавчого провадження, ні про опис і арешт майна, ні про проведення оцінки, що свідчить про протиправність дій приватного виконавця.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича, щодо неповідомлення ОСОБА_2 про результати визначення вартості чи оцінки майна. Визнано протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича від 21.12.2018 у про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 57950105. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на незаконності, необґрунтованості та необ'єктивності рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення цього питання, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги.
Відповідачем відзив (заперечення) на апеляційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції й відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку в частині відмови у задовленні позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19 грудня 2018 року за заявою ПАТ "Укрсоцбанк" Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Яцишиним Андрієм Миколайовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57950105 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича від 26.07.2017р №15102, якою передбачалося звернути стягнення на майно позивача, а саме: квартиру №10, що складається з 3(трьох) кімнат, загальною площею 93,80 м. кв. та жилою площею 59,30 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, в рахунок погашення заборгованості позивача перед третьою особою в розмірі 29009, 05 доларів США.
Не погоджуючись з оскарженою постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №57950105 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приватним виконавцем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частина 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Як вбачається з матеріалів справи, заява ПАТ "Укрсоцбанк" про примусове виконання виконавчого напису надійшла до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина Андрія Миколайовича 19.12.2018.
В той же день відповідачем було відкрито виконавче провадження № 57950105 щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_3
Відповідно до частині 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Як встановлено судом першої інстанції, у виконавчому написі приватного нотаріуса Чуловського В.А. від 26.07.2017 №15102, на підставі якого відповідачем відкрито виконавче провадження, зазначена вірна адреса реєстрації позивача, а саме: АДРЕСА_2. Та ж сама адреса зазначена приватним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження. Постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана відповідачем 20.12.2018, тобто на наступний день, після її винесення та вручена позивачу особисто, про що свідчить супровідний лист №1079 від 19.12.2018 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Щодо посилання позивача, на те, що виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого відкритого виконавче провадження, пред'явлений із порушенням строку звернення до виконання, колегія суддів зазначає наступне:
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 3 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчі написи нотаріуса.
Згідно статті 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номер рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню або предмети, які потребують витребування, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем або державного мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Колегія суддів зазначає, що як вбачається зі змісту виконавчого напису вчинено 26 липня 2017 року, він набирає чинності з дати його реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та має бути пред'явлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» протягом трьох років з дня його вчинення.
Отже, враховуючи, що стягувач подав виконавчий напис до виконання в межах зазначеного строку, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача на ту обставину, що виконавчий напис був пред'явлений із пропущенням строку.
Колегія суддів також враховує, те що виконавчий напис нотаріуса відповідав вимогам статті 89 Закону України «Про нотаріат», та його не визнано таким, що не підлягає виконанню, не скасовано у судовому порядку. Таким чином, у приватного виконавця станом на день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не було підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.
Крім того, з матеріалів виконавчого провадження №57950105, встановлено наявність супровідного листа від 20.12.2018 №1127 в якому зазначено про направлення для виконання та до відома постанову від 20.12.2018 винесену при примусовому виконані виконавчого напису №15102 від 26.07.2017 на адреси ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк», що підтверджує належне повідомлення сторін у виконавчому провадженні.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова про відкриття виконавчого провадження є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та законами України, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Посилання позивача на те обставину, що виконавчий напис був пред'явлений із порушення строку, який передбачений ст. 91 Закону України «Про нотаріат» колегія суддів не приймає до уваги, як необґрунтовані з огляду на таке.
Так, дійсно відповідно до частини першої статті 91 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення.
Натомість колегія суддів звертає увагу на статтю 12 Закону України «Про виконавче провадження», в якій закріплено строки пред'явлення виконавчих документів до виконання. Переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Отже дії спеціального закону під час пред'явлення виконавчих документів до виконання передбачають саме три роки. Крім того, вказана норма була зазначена у самому виконавчому написі приватного нотаріуса, а тому відсутні правові підстави для відмови у відкриття виконавчого провадження у приватним виконавцем у даній справі.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Виходячи з аналізу вказаних норм, а також те, що Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII прийнятий пізніше ніж Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII колегія суддів зазначає, що у даному випадку підлягає застосуванню саме норма Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки гуртуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246,272, 287, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки встановлені ст.287, 329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький