Справа № 2340/3609/18 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко
16 квітня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Черкаській області та Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Національної поліції в Черкаській області до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області, третя особа ОСОБА_4 про визнання протиправними і скасування рішень, визнання протиправної та скасування вимоги, визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень,
ГУНП в Черкаській області (далі - позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення №016021304 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 3629 грн. 08 коп.;
- визнати протиправним та скасувати рішення №0106031304 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на, які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) в розмірі 725 грн. 82 коп.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 27.08.2018 №Ю-0106041304 зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 7258 грн. 16 коп.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2018 №0106001304 про визначення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 9407 грн. 10 коп.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.08.2018 №0106011304 про визначення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на військовий збір, пені у розмірі 789 грн. 26 коп.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області від 27.08.2018 №0106001304 про визначення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 9471 грн. 10 коп.;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області від 27.08.2018 №0106011304 про визначення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на військовий збір, пені у розмірі 789 грн. 26 коп.
- в решті позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, сторони подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, відповідно.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області підлягає частковому задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати в частині, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 у справі №823/1468/17 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Золотоніський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі №823/1468/17 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 - скасовано, та ухвалено нову постанову, якою задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 03.08.2017 № 2034 про звільнення ОСОБА_4 з посади начальника сектору реагування патрульної поліції № 1 Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, а також наказ від 18.09.2017 № 250 о/с про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, накладеного відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 2034 від 03.08.2017; поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_4 середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу в розмірі 32991,62 грн. з 19.09.2017 по 11.12.2017, без урахування податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі №823/1468/17, відповідно до п.п.1 п. 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Черкаській області проведено безспірне списання коштів з рахунків ГУНП в Черкаській області в сумі 32991,62 грн грошового утримання за час вимушеного прогулу, що підтверджується меморіальним ордером №1 (№118881922) від 23.01.2018.
ОСОБА_4 звернувся до Головного управління ДФС у Черкаській області із заявою від 17.07.2018, в якій просив в примусовому порядку стягнути з ГУНП в Черкаській області податок з доходів фізичних осіб, військовий збір, страхові внески від суми 32991,62 грн; здійснити перевірку обставин щодо ухилення ГУНП в Черкаській області від сплати податку на доходи фізичних осіб, військово збору, страхових внесків.
На підставі заяви від 17.07.2018, п.п. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, згідно наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 24.07.2018 №1310 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Головного управління Національної поліції в Черкаській області», з 02 по 08 серпня 2018 року посадовою особою ГУ ДФС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Головного управління Національної поліції в Черкаській області з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині нарахування, утримання, перерахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при виплаті доходу ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, за період господарської діяльності з 01.09.2017 по 02.08.2018.
За наслідками перевірки складено акт від 10.08.2018 №415/23-00-13-0214/40108667 (далі - акт перевірки), в якому встановлено порушення:
- ч. 2 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження єдиного соціального внеску на суму 7258,16 грн;
- п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 5938,49 грн;
- ст. 163, п.п. 1.2, п.п. 1.3, п.п. 1.4 та п.п. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по військовому збору на загальну суму 494,87 грн.
Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивачем до ГУ ДФС у Черкаській області подано заперечення на акт, в яких зазначає, що ГУНП в Черкаській області не є податковим агентом в розумінні п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, та не є страховиком, а тому у нього відсутній обов'язок сплачувати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та страхові внески за ОСОБА_4 Позивач просив врахувати зміст заперечення під час внесення відповідного рішення.
Листом Головного управління ДФС у Черкаській області №35728/23-00-13-0406 від 22.08.2018 «Про результати розгляду заперечення до акту перевірки» позивача повідомлено, що висновки акта перевірки залишено без змін.
На підставі акта перевірки, відповідачем винесено:
- рішення №016021304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.08.2018, згідно з яким до ГУНП в Черкаській області застосовано штрафні санкції в сумі 3629,08 грн;
- рішення №0106031304 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) від 27.08.2018, за яким до ГУНП в Черкаській області застосовано штрафні санкції у вигляді стягнення суми штрафу 725,82 грн;
- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 27.08.2018 №Ю-0106041304, за якою вимагається сплатити суми недоїмки зв сплати єдиного внеску в розмірі 7258,16 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 27.08.2018 №0106001304 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в сумі 9471,10 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням 5938,49 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2969,25 грн, пеня 563,36 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 27.08.2018 №0106011304 про визначення грошового зобов'язання з військового збору, в тому числі за податковим зобов'язанням +494,87 грн, з а штрафними (фінансовими) санкціями 247,44 грн, пеня 46,95 грн.
Не погоджуючись з вищенаведеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги, мотивуючи це тим, що податкове повідомлення-рішення від 27.08.2018 №0106001304 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в сумі 9471,10 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням 5938,49 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2969,25 грн, пеня 563,36 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.08.2018 №0106011304 про визначення грошового зобов'язання з військового збору, в тому числі за податковим зобов'язанням +494,87 грн, з а штрафними (фінансовими) санкціями 247,44 грн, пеня 46,95 грн. прийняті відповідачем без законних підстав, тому підлягають скасуванню.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначається затвердженим Кабінетом Міністрів України від 03.08.2011 року №845 Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок №845).
Відповідно до п. 2 Порядку № 845 вбачається, що безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;
виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження";
коди класифікації видатків бюджету - коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, коди програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, коди типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів/тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільовий метод, коди економічної класифікації видатків бюджету;
стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
Пунктом 34 Порядку № 845 визначено, що після здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника:
1) орган Казначейства готує відповідне повідомлення у двох примірниках, один з яких залишається в органі Казначейства, другий видається боржникові разом з випискою з рахунків;
2) боржник упорядковує свої зобов'язання та приводить зареєстровані в органі Казначейства бюджетні зобов'язання у відповідність з бюджетними асигнуваннями, а також вносить у разі потреби зміни до кошторису спеціального фонду в частині власних надходжень протягом місяця з дати здійснення безспірного списання коштів, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.
Згідно із 161 Підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір, платниками якого є особи, визначені п.162.1 ст.162 цього Кодексу.
Платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України (підпункт 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 Кодексу (пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування платника податку є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування платника податку є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Згідно з п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму відповідно до закону.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п.164.2.1 п.164.2 ст.164 ПК України).
Тобто, згідно з нормами Податкового кодексу України, оподаткуванню підлягають усі виплати, які за трудовим законодавством підпадають під визначення заробітної плати, незалежно від того, яким чином вони виплачені: чи безпосередньо роботодавцем, чи на підставі рішення суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно з п. 171.1. ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Пункт 171.2. статті 171 Податкового кодексу України визначає, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
Пунктом 18.2. ст. 18 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов'язки, встановлені Кодексом для платників податків.
При виплаті доходу фізичній особі у вигляді суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні, стягнутої з рахунку роботодавця на підставі рішення суду, податковий агент зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір та податки відповідно до Кодексу податкову звітність.
Згідно з п.176.2 ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оподаткуванню підлягають усі виплати, які за трудовим законодавством підпадають під визначення заробітної плати, незалежно від того, яким чином вони виплачені: чи безпосередньо роботодавцем, чи іншим органом на підставі рішення суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 27.08.2018 №0106001304 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в сумі 9471,10 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням 5938,49 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2969,25 грн, пеня 563,36 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.08.2018 №0106011304 про визначення грошового зобов'язання з військового збору, в тому числі за податковим зобов'язанням +494,87 грн, з а штрафними (фінансовими) санкціями 247,44 грн, пеня 46,95 грн. прийняті відповідачем на законних підставах.
Щодо донарахування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464 -VІ (далі - Закон №2464 -VІ).
Платники нараховують єдиний внесок на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому чому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (наданих послуг) за цивільно-правовими договорами (ст.7 Закону №2464 -VІ).
Статтею 4 Закону №2464-VІ визначено перелік платників єдиного внеску, зокрема такими платниками є роботодавці.
Порядок нарахування єдиного внеску на суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, яка стягнена за рішенням суду визначено абз. 2 ч. 2 ст.7 Закону №2464 -VІ.
Так, для осіб, яким після звільнення з роботи згідно з рішенням суду нараховано середню заробітну плату за вимушений прогул, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Частина 5 статті 8 Закону № 2464 визначає, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Отже, нормами Закону №2464-VІ на роботодавця покладено обов'язок щодо розрахунку та сплати єдиного соціального внеску на суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, яка стягнена за рішенням суду.
Вказані суми відображаються у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборі Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 18 липня 2018 року (справа № 359/10023/16-ц), де судом зазначено, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Крім того, відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №8 45.
Так, відповідно до п. 2 постанови № 845 встановлено, що безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів. Боржники - це, зокрема, визначені в рішенні про стягнення коштів підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства. Виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".
Відповідно до п. 34 постанови № 845 після здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника орган Казначейства готує відповідне повідомлення у двох примірниках, один з яких залишається в органі Казначейства, другий видається боржникові разом з випискою з рахунків.
Під час виконання судових рішень про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу боржник є податковим агентом, який виконує судове рішення, з відрахуванням податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із сум, що належать до виплати стягувану.
Таким чином, наведені обставини вкотре підтверджують, що, роботодавець, якій виконує рішення суду в частині нарахування (виплати) доходу у розмірі середньої заробітної плати за вимушений прогул має виконати усі функції податкового агента визначені Податковим кодексом України.
Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач згідно абз. 2 ч. 2 ст.7 Закону №2464 -VІ зобов'язаний був нарахувати та сплатити єдиний внесок на суму грошового утримання ОСОБА_5, відтак, рішення №016021304 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.08.2018, згідно з яким до ГУНП в Черкаській області застосовано штрафні санкції в сумі 3629,08 грн., рішення №0106031304 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) від 27.08.2018, за яким до ГУНП в Черкаській області застосовано штрафні санкції у вигляді стягнення суми штрафу 725,82 грн. та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 27.08.2018 №Ю-0106041304 на суму 7258,16 грн. прийняті на законних підставах і скасуванню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - залишити без задоволення, апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області - задовольнити, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року в частині задоволення позовних вимог - скасувати, та прийняти в цій частині нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма