Справа № 826/20162/16
23 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Губської О.А.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2018 року, суддя Бояринцева М.А., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПУАТ "Фідобанк" Коваленка Олександра Володимировича щодо включення ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до переліку пов'язаних осіб банку та не включення ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до переліку вкладників ПУАТ "Фідобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПУАТ "Фідобанк" Коваленка О.В. виключити ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з переліку пов"язаних осіб банку та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Фідобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, сума якої значиться на рахунку НОМЕР_1.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 липня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» із заявою про розміщення банківського депозиту №188203-840/2014, за умовами якого сума депозиту в розмірі 3 000 доларів США повинна бути зарахована на депозитний рахунок № НОМЕР_1 до 22 липня 2014 року шляхом безготівкового перерахування з рахунку клієнта № НОМЕР_1, відкритого у банку.
17.05.2016 року на рахунок позивача ОСОБА_5 перераховані кошти в розмірі 2 400 доларів США, що підтверджується випискою по особовим рахункам за період з 01.05.2016 року по 12.07.2016 року.
Судом встановлено, що позивачем змінено прізвище із ОСОБА_2 на ОСОБА_2 у зв'язку із вступом у шлюб (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 05.12.2015 року).
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що треті особи у 2016 році відповідно до заяв про розміщення банківських депозитів, вносили на рахунок банку грошові кошти в іноземній валюті та у гривнях, факт внесення коштів підтверджено відповідними квитанціями та виписками по особових рахунках.
На підставі рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року № 8 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20 травня 2016 року №783 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ "Фідобанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 18 липня 2016 року №142-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 липня 2016 року № 1265 "Про початок процедури ліквідації ПУАТ "Фідобанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Банку з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора провідному професіоналу з тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Коваленку Олександру Володимировичу з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року.
У зв'язку з прийняттям рішення від 19 липня 2016 року №1265 "Про початок процедури ліквідації ПУАТ "Фідобанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" Фонд гарантування з 22 липня 2016 року розпочав виплати коштів вкладникам банку.
Разом з тим, як встановлено судом позивачку не включено до переліку вкладників ПУАТ "Фідобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з підстав визнання її пов'язаною особою із Банком.
Позивачка, вважаючи протиправними дії відповідача щодо не включення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а також не виплати гарантованої суми, оскільки такі дії суперечать вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порушують право позивачки на отримання гарантованої суми вкладу, звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI від 23.02.2012 року (далі - Закон № 4452-VI) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (стаття 1).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом №4452-VI, для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися державні кошти. Тому рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодувань сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків.
Перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення Цивільного Кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.
Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 відповідно до наказу №1092 к від 02 вересня 2014 року переведена на посаду начальника Шевченківського відділення ПУАТ «ФІДОБАНК» у м. Києві з 02 вересня 2014 року (а.с.68).
Згідно наказу №616к від 28 липня 2016 року позивачку було звільнено з посади начальника Шевченківського відділення ПУАТ «Фідобанк» у м. Києві з 03 серпня 2016 року у зв'язку зі скороченням чисельності працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Як зазначено у п.4 ч. 4 ст. 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", протягом року до дня прийняття такого рішення.
Згідно ст. 42 Закону України «Про банки та банківську діяльність» керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених підрозділів банку.
Стаття 52 зазначеного Закону визначає поняття «пов'язані особи». Так, згідно даної норми Закону ( у редакції станом на час виникнення правовідносин) для цілей цього Закону пов'язаними з банком особами є: 3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку; 4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи; 5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку; 6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; 7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини; 8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; 9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.
Згідно ст. 23 Закону України «Про банки і банківську діяльність» філії, відділення відносяться до відокремлених підрозділів банку.
Зокрема, стаття 23 Закону визначає, що Банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) на території України у разі його відповідності вимогам щодо відкриття відокремлених підрозділів, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.
Дані про відділення банку вносяться до Державного реєстру банків та не підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізитчних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, виходячи з вищевикладених доводів, колегія суддів вважає, що позивачка є пов'язаною з банком особою.
Викладені позивачкою в апеляційній скарзі доводи спросовуються вищезазначеними обгрунтуваннями і не приймаються колегією суддів до уваги.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 3 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просить про їх захист.
Із позовної заяви вбачається, що позивачем у с праві є ОСОБА_2. Інші особи у даній справі окремі адмінінстративні позови до суду не подавали.
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у позовній заяві значаться як треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, проте як треті особи окремого позову в рамках даної справи не подавали.
У прохальній частині позову позивачка просить суд визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо включення крім неї, третіх осіб до переліку пов'язаних банку та не включення до переліку вкладників ПУАТ «ФІДОБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Крім того, позивачка просила зобов'язати відповідача виключити ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з переліку пов'язаних осіб банку та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо зазначених осіб як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
Проте, оскільки ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не є позивачами, до суду з даним позовом не звертались, тому не мають права вимоги за даним позовом.
Крім того, зазначені особи не уповноважували ОСОБА_2 звертатись до суду з даним позовом в їх інтресах. В матеріалах справи відсутня довіреність, якою б останні уповноважували ОСОБА_2 представляти їх інтереси в суді, у т.ч. звертатись до суду від їх імені з даним позовом.
З цих підстав у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 які стосуються третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слід відмовити.
Також колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що в матеріалах справи відсутні докази того, що треті особи є родичами позивачки, зокрема, батьками, сестрою, дітьми, тощо, і таких доказів позивачка ні в суд першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не подала.
Із копії паспорта на ім'я ОСОБА_2 вбачається, що остання уклала шлюб з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Проте як зазначено судом вище, зазначена особа не є позивачем у справі, а в матерілах справи відсутня довіреність від ОСОБА_4 на право представляти його інтереси в суді, подавати позов до суду від його імені.
Із заперечень Уповноваженної особи Фонду слідує, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є асоційованими з банком особами виходячи з вимог ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Судя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Губська О.А.