П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 квітня 2019 р. м.ОдесаСправа № 540/2265/18
Категорія:8 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Херсон 04 грудня 2018 року о10:58 год.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року, у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Державній фіскальній службі України, Головному управлінню Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, а саме: визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН № 911384/НОМЕР_1 від 10 вересня 2018 року; зобов'язання здійснити реєстрацію ПН № 3 від 17 липня 2018 року в ЄДПН датою її фактичного отримання - 15 серпня 2018 року.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмові в такій реєстрації № 911384/НОМЕР_1 від 10 вересня 2018 року; зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 17 липня 2018 року № 3.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, так як податковим органом правомірно прийнято рішення про відмову у реєстрації надісланої підприємцем податкової накладної, оскільки надані копії первинних документів, складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.
В свою чергу, позивачем подано відзив на вказану апеляційну скаргу, відповідно до якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято правомірне рішення про часткове задоволення позовних вимог, так як позивачем надано всі необхідні документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрована суб'єктом господарювання з 19 серпня 2016 року.
Відповідно до витягу № 1821214500006 від 24 травня 2018 року позивач є платником податку на додану вартість з 01 липня 2018 року.
При цьому, 01 липня 2018 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Південь Агро Інвест" укладено договір про надання сільськогосподарських послуг № 1, за наслідком виконання умов якого, позивачем 17 липня 2018 року направлено до податкового органу на реєстрацію податкову накладну № 3.
Квитанцією № 1 від 15 серпня 2018 року ДФС України повідомила, що документ прийнято, реєстрація зупинена.
Внаслідок чого, 06 вересня 2018 року ФОП ОСОБА_2 направлено на адресу ДФС України повідомлення про надання додаткових пояснень та копій документів щодо проведених операцій.
Проте, 07 вересня 2018 року ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі прийнято рішення про № 908214/НОМЕР_1 про неврахування Таблиці даних платника податків через наявність в органах державної фіскальної служби податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.
Крім того, рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 911384/НОМЕР_1 від 10 вересня 2018 року відмовлено в реєстрації податкової накладної № 3 від 17 липня 2018 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин справи судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року N 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В абзаці 1 пункту 6 Критеріїв зазначено, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за таким критерієм: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин податковим органом 15 серпня 2018 року зупинено реєстрацію податкової накладної позивача № 3 від 17 липня 2018 року, що складена за результатом проведення господарських операцій з контрагентом ТОВ «ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ», так як податковим органом встановлено факт невідповідності постачання обсягам придбаних товарів (послуг).
Між тим, з вищевикладених положень податкового законодавства вбачається, що складені платниками податків податкові накладні, підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
В даному випадку, встановлений ПК України обов'язок з реєстрації податкових накладних носить імперативний характер та безумовно має виконуватись суб'єктами підприємницької діяльності.
В свою чергу, з метою реєстрації поданої накладної та на вимогу податкового органу позивачем 21 серпня 2018 року надано податковому органу додаткові документи та пояснення щодо здійснення господарських операцій з відповідним контрагентом.
Так, 01 липня 2018 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ» укладено договір про надання сільськогосподарських послуг № 1, предметом якого є надання за плату послуг щодо збирання врожаю сільськогосподарських культур (ріпак, пшениця) на полях замовника, зокрема, збирання врожаю пшениці на площі 2000 га на території Березанського району Миколаївської області.
Також, 01 липня 2018 року сторонами, відповідно до умов вказаного договору, складено розрахунок (калькуляцію) наданих послуг, відповідного до якого вартість збирання 1 га пшениці склала 800,00 грн.
При цьому, на підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано рахунок-фактуру № 3 від 13 липня 2018 року, акт здачі-приймання робіт № 3 від 17 липня 2018 року, банківські виписки.
Крім того, позивачем надано договір оренди комбайнів у ФОП ОСОБА_4 від 30 червня 2018 року, якими позивач підтвердив факт наявності у нього відповідної техніки для здійснення підприємницької діяльності.
Проте, оскаржуваними рішеннями ДФС відмовлено в реєстрації податкових накладних позивача у зв'язку з ненаданням платником податку копій первинних документів, які розкривають зміст проведеної операції, розрахункових документів, а також банківських виписок.
В свою чергу, оцінюючи надані позивачем документи, колегія суддів вважає, що з останніх можливо встановити зміст та обсяг проведених операцій, що є достатнім для здійснення реєстрації спірної податкової накладної.
Між тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податковий орган, як суб'єкт владних повноважень, що заперечує проти задоволення позовних вимог, зобов'язаний довести правомірність своїх дій та рішень належними та допустимими доказами.
В свою чергу, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
При цьому, податковим органом не надано жодних пояснень, з яких підстав податковий орган дійшов висновку, що наведені у податкових накладних позивача обсяги постачання не відповідають обсягам придбання, не зазначено, які саме документи повинен надати позивач для здійснення реєстрації податкової накладної та яка інформація із додатково наданих позивачем документів не дозволила ДФС прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних.
Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень, з чим погоджується колегія суддів.
В даному випадку, вищевикладений висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 29 листопада 2018 року (справа № 811/1669/17).
При цьому, колегія суддів не приймає посилань податкового органу на наявність недоліків у поданих позивачем документах, так як про такі обставини не зазначалось у оскаржуваному рішенні останнього.
Крім того, варто зазначити, що наявність будь-яких недоліків в наданих позивачем документах, при їхній наявності та в сукупності з іншими доказами, які підтверджують факт отримання спірних послуг, не є безумовною підставою для відмови у реєстрації його податкової накладної.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Градовський Ю.М.
Крусян А.В.