Постанова від 23.04.2019 по справі 821/1248/16

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 821/1248/16

Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Потапчука В.О.

суддів: Семенюка Г.В. , Шляхтицького О.І.

при секретарі Андрушкевич М.Г.

за участю представників скаржника Кривенко О.А., Веремієнко М.О.

позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року прийнятого у відкритому судовому засіданні о 08:52 год. (суддя:Василяка Д.К.) у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, стягнення заробітної плати та поновлення на роботі

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2016 року ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Херсонській області № 297-0 від 01 серпня 2016 року "Про звільнення", яким звільнено з податкової міліції у запас Збройних сил України майора податкової міліції ОСОБА_3 (М-111237), заступника начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області, з 01 серпня 2016 року за підпунктом "є" пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Поновлено майора податкової міліції ОСОБА_3 (М-111237) на посаді заступника начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області з 01 серпня 2016 року.

Стягнуто з ГУ ДФС у Херсонській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 01 серпня 2016 року по 14 грудня 2016 року, без урахування святкових та неробочих днів, у розмірі 16417 (шістнадцять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 17 коп.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Херсонській області № 296-0 від 01 серпня 2016 року "Про вжиття заходів реагування", яким на заступника начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення , у вигляді звільнення з податкової міліції.

Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_3 на службі в податковій міліції на посаді заступника начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області з 01 серпня 2016 року та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУ ДФС у Херсонській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року скасовано, та прийнято нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у справі № 821/1248/16 - скасовано, а справу направити на новий судовий розгляд до апеляційного суду.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до приписів ст. 310 КАС України справу розглянуто у відкритому судовому засіданні.

Обставини справи.

ОСОБА_3 проходив службу в Головному управлінні ДФС у Херсонській області на посаді заступника начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Головного управління ДФС у Херсонській області.

Наказом ГУ ДФС у Херсонській області від 30 травня 2016 року №177-в, на підставі рапорту ОСОБА_3 та довідки-виклику Новокаховського гуманітарного інституту вищого навчального закладу ВМУРоЛ "Україна" №4102 від 27 квітня 2016 року надано відповідну відпустку з 30 травня 2016 року по 12 червня 2016 року включно.

Довідку про участь у сесії з відповідними відмітками ОСОБА_3 до ГУ ДФС у Херсонській області не надано. На запит від 14 червня 2016 року №1125/10/21-22-22-13 із зазначеного навчального закладу отримано відповідь, що студент 5 курсу заочної форми навчання спеціальності "Правознавство" ОСОБА_3 для складання літньої екзаменаційної сесії не прибув. Наказом Новокаховського гуманітарного інституту вищого навчального закладу ВМУРоЛ "Україна" від 14 червня 2016 року №1156-с "Про рух контингенту студентів Новокаховського гуманітарного інституту" ОСОБА_3 за невиконання вимог навчального плану відраховано з інституту.

Наказом відповідача від 01 серпня 2016 року № 238-8 скасовано наказ ГУ ДФС в Херсонській області від 30 травня 2016 року № 177-в "Про надання додаткової щорічної відпустки".

Співробітниками ГУ ДФС у Херсонській області 19 липня 2016 року здійснено виїзд до місця його проживання та зі слів сина та матері ОСОБА_3, останній проживає за даною адресою, але на даний час у зв'язку з лікуванням, перебував у м. Херсоні, де він проходив медичні процедури, вказане зафіксовано актом від 19 липня 2016 року.

Крім того, 20 липня 2016 року ГУ ДФС у Херсонській області прийнято розпорядження № 150-р, яким зобов'язано перших заступників, заступників начальників, керівників структурних підрозділів, працівників структурних підрозділів ГУ ДФС у Херсонській області, начальників, в.о. начальників ОДНІ ГУ ДФС у Херсонській області повідомляти свого безпосереднього керівника про відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншим доступним способом щодня до 09:30 год. протягом періоду відсутності; погоджувати з безпосереднім керівником перебування у робочій час за межами приміщення із службових та інших питань.

Відповідно до рапорту старшого інспектора з ОД відділу по роботі з персоналом ГУ ДФС у Херсонській області підполковник податкової міліції ОСОБА_5, 22 липня 2016 року ОСОБА_3 засобом телефонного зв'язку доведено зміст розпорядження ГУ ДФС у Херсонській області від 20 липня 2016 року № 150-р "Про посилення контролю за станом дотримання вимог трудового розпорядку та виконавської дисципліни" ОСОБА_3

01 серпня 2016 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області винесено наказ "Про вжиття заходів реагування" № 296-0.

Відповідно до наказу, заступник начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області майор податкової міліції ОСОБА_3 з 12 березня 2016 року до теперішнього часу не виходить на службу, а з 29 квітня 2016 року будь-яких документів, що підтверджують наявність підстав відсутності на робочому місці, не надає, про причини своєї відсутності та своє місцезнаходження не повідомляє.

Таким чином, заступник начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області майор податкової міліції ОСОБА_3 грубо порушує вимоги ст.7 "Обов'язки осіб рядового і начальницького складу" Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-ІУ, та п.1.1 розпорядження ГУ ДФС у Херсонській області від 20 липня 2016 року №150-р "Про посилення контролю за станом дотримання вимог трудового розпорядку та виконавської дисципліни".

На підставі викладеного та п.8 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-1V відповідачем вирішено, що ОСОБА_3 підлягає звільненню.

На підставі наказу № 296-о від 01 серпня 2016 року відповідачем винесено наказ № 297- о від 01 серпня 2016 року "Про звільнення", відповідно до якого звільнено з податкової міліції у запас Збройних Сил України майора податкової міліції ОСОБА_3 (М-111237), заступника начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Головного управління ДФС у Херсонській області, 01 серпня 2016 року за підпунктом "є" пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Не погоджуючись з вказаним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано вимог, які передбачені при звільненні за пп. "є" п. 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Крім того, позивача звільнено в період його перебування на лікарняному, що підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), Дисциплінарному статуту органів внутрішніх справ.

Джерела права й акти їх застосування.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається:

створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу;

набуттям високого рівня професіоналізму;

забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності;

дотриманням законності і статутного порядку;

повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності;

вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей;

забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту;

умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу;

належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту визначено обов'язки осіб рядового і начальницького складу. Так, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

У разі накладання дисциплінарного стягнення на порушника видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ та доводиться до відома особи, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, і"ї ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

Із аналізу наведених норм Дисциплінарного статуту слідує, що дисциплінарна відповідальність особи рядового або начальницького складу виникає у разі вчинення нею дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання службової дисципліни.

Обставини щодо вчинення особою дисциплінарного проступку, встановлюються у ході службового розслідування щодо особи порушника, призначеного начальником за фактом вчинення проступку.

Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Згідно пп. 3.2-3.3, Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 12 березня 2013 року № 230 (далі - Інструкція № 230) службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії. Проведення службового розслідування доручається працівникам підрозділів внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення, а якщо такі підрозділи не передбачені штатним розписом, уповноважені на те начальники доручають проведення службових розслідувань найбільш досвідченим працівникам, здатним усебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об'єктивні висновки.

Пунктом 2.1 Інструкції визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно п. 5.1-5.4 Інструкції, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення (п. 6.3.6 Інструкції).

Оцінка суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів проведення службової перевірки щодо невиконання позивачем службової дисципліни, а саме, відсутності на робочому місці протягом тривалого часу. Крім того, не надано доказів, що у ОСОБА_3 відібрано пояснення, як це передбачено Дисциплінарним статутом.

При цьому, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що в них містяться листки непрацездатності, а саме, № 475, виданий ДУ "ТМО МВС України по Херсонської області", відповідно до яких період непрацездатності позивача становить з 12 березня 2016 року по 21 березня 2016 року; серії АГУ №434927 КЗ ХМКЛ ім. Є.Є.Карабелеша, п-ка №3, відповідно до якого період непрацездатності становить з 22 березня 2016-30 березня 2016 року; серії АГУ №492713 КЗ ХМКЛ ім. Є.Є.Карабелеша, п-ка №2, відповідно до якого період непрацездатності становить 31 березня 2016 року - 08 квітня 2016 року; серії АГУ №491251 КЗ ХМКЛ ім. Є.Є.Карабелеша, відповідно до якого період непрацездатності становить з 09 квітня 2016 року по 18 квітня 2016 року № №674 ДУ "ТМО МВС України по Херсонській області" за період з 19 квітня 2016 року по 28 квітня 2016 року.

Кім того, в матеріалах справи міститься довідка поліклініки державного закладу відділкова лікарня станції Херсон ДП "Одеська залізниця" № 25 від 16 серпня 2016 року, відповідно до якої ОСОБА_3 одержував лікування в поліклініці з 29 квітня 2016 року по 16 серпня 2016 року.

Так, відповідно до вимог п. 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі по тексту - Положення), особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством. Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Згідно п. 58 Положення, відпустка через хворобу надається особам рядового і начальницького складу на підставі висновків військово-лікарської комісії.

Тривалість відпустки через хворобу визначається характером захворювання. В загальному обчисленні час безперервного перебування у відпустці через хворобу не повинен перевищувати чотирьох місяців, крім випадків, коли законодавством передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні. Цей строк може бути продовжений рішенням прямого начальника (від начальників головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, науково-дослідних установ, ректорів вищих навчальних закладів МВС, прирівняних до них і вище) на підставі висновку лікувального закладу.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № N 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" встановлено Правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч.3 ст.40 КЗпП ( 322-08 ) стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем звільнено ОСОБА_3 з порушенням норм чинного законодавства, оскільки на день звільнення позивач перебував на лікарняному, що підтверджується матеріалами справи.

До того ж, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо безпідставного посилання відповідача на те, що листи непрацездатності надані позивачем невчасно, оскільки вказані обставини не спростовують факту перебування позивача на лікуванні. При цьому, суд враховує, що відповідачу було відомо про лікування ОСОБА_3

Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що згідно наявного в матеріалах справи табелю робочого часу за березень 2016 року вбачається, що позивач з 12 по 31 березня облікований, як "тн", що відповідно до типової форми № П-5, затвердженої наказом Держкомстату України від 05 грудня 2008 року № 489 має розшифровку - "оплачувана тимчасова непрацездатність", відповідно до табелю робочого часу за квітень, травень 2016 року ОСОБА_3 з 01 по 29 квітня 2016 року, з 01 по 31 травня 2016 року також облікований як особа, яка має оплачувана тимчасова непрацездатність. Відповідно з витягну за червень 2016 року ОСОБА_3 обліковано як особа, якій надана додаткова відпустка у зв'язку з навчанням з 01 по 10 червня та з 12 по 30 червня 2016 року обліковано "нз" (неявки з нез'ясованих причин). З табелю робочого часу за липень та серпень 2016 року вбачається, що позивача з 01 липня по 29 липня 2016 року та 01 серпня 2016 року обліковано "нз" (неявки з нез'ясованих причин).

Крім того, суд критично ставиться до посилання відповідача, що ОСОБА_3 порушено розпорядження ГУ ДФС у Херсонській області від 20 червня 2016 року № 150-р "Про посилення контролю за станом дотримання вимог трудового розпорядку та виконавської дисципліни" та не повідомлялося щоденно про причини відсутності на робочому місці, оскільки позивач перебував на лікуванні, що підтверджується листками непрацездатності та довідкою. Крім того, ГУ ДФС у Херсонській області не надано належних доказів ознайомлення позивача з наказом.

З системного аналізу вимог чинного законодавства та обставин справи колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не дотримано вимог, які передбачені при звільненні за пп. "є" п. 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Крім того, позивача звільнено в період його перебування на лікарняному, що підтверджується матеріалами справи.

До того ж колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовної вимого про визнання дій відповідача протиправними щодо виконання комплексу заходів по збору інформації відносно стану здоров'я ОСОБА_3 в період його тимчасової непрацездатності, оскільки вказаними діями не порушено права позивача, так як запити, які наявні в матеріалах справи з цього приводу мають загальні питання щодо знаходження ОСОБА_3 на лікуванні.

Пунктом 24 Положення визначено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Згідно ст.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 98 лютого 1995 року (далі - Порядок № 100), цей порядок застосовується серед іншого у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться, виходячи із середньої заробітної плати.

Пунктом 2 Порядку № 100 встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Так, згідно довідки ГУ ДФС у Херсонській області від 15 вересня 2016 року № 316/21-22-05-31, середньоденне грошове забезпечення позивача складає 165,83 гри. (165,83 грн. * 99 календарних днів).

Час вимушеного прогулу ОСОБА_3 у період з 01 серпня 2016 року по 14 грудня 2016 року становить 99 календарних дні, а тому стягненню на його користь підлягає грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 16 417,17 грн.

Згідно п.2, 3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що негайному виконанню підлягає постанова суду в частині стягнення на користь ОСОБА_3 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді заступника начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції, з якими погоджується колегія суддів.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат згідно вимог ст.139 КАС України не підлягає.

Керуючись ст.ст. 316, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року прийнятого у відкритому судовому засіданні о 08:52 год. (суддя:Василяка Д.К.) у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, стягнення заробітної плати та поновлення на роботі - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 23 квітня 2019 року.

Головуючий суддя Потапчук В.О.

Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.

Попередній документ
81398085
Наступний документ
81398087
Інформація про рішення:
№ рішення: 81398086
№ справи: 821/1248/16
Дата рішення: 23.04.2019
Дата публікації: 26.04.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби