П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 522/12574/17
Головуючий першої інстанції Чернявська Л.М.
Час та місце ухвалення судового рішення « 12:33», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 11.06.2018р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Синіговець А.В.,
представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Рамжева О.Д,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення, -
10.07.2017р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування постанови ПН МОД №071642 від 04.07.2017 року щодо накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510грн., за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП, а саме за порушення правил перебування іноземців в Україні, з підстав не продовження з 21.06.2017р. терміну дії довідки про звернення за захистом в Україні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірна постанова про накладення адміністративного стягнення є безпідставною, винесеною без з'ясування всіх обставин справи та за відсутності належних доказів про вчинення ним адміністративного правопорушення.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2018р. позов задоволений, оскільки відповідачем 21.06.2017р. протиправно не продовжено позивачу термін дії довідки про звернення ОСОБА_3 за захистом в Україні.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняте нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апелянт зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_3 була прийнята з урахуванням всіх обставин, що мають значення для справи, відповідно до норм чинного законодавства,
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 11.04.2016 року Головним управлінням Державної міграційної служби в Одеській області ОСОБА_3 видано довідку про звернення за захистом в Україні терміном дії до 11.05.2016 року.
Повідомленням №53 від 10.03.2017 року Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС України в Одеській області відмовлено позивачу у визнанні його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на підставі рішення Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області №661-16 від 28.12.2016 року.
21.03.2017 року ОСОБА_3 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області про визнання неправомірним та скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області №661-16 від 28.12.2016 року про відмову у визнанні його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
В зв'язку з судовим провадженням у справі №815/1639/17, відповідно до ч.4 ст.12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» термін дії довідки про звернення за захистом ОСОБА_3 в Україні неодноразово продовжувався зокрема до 22.04.2017 р., до 23.03.2017р., та до 21.06.2017р.
16.06.2017 року Одеським окружним адміністративним судом у справі №815/1639/17 була винесена постанова в порядку письмового провадження про відмову у задоволені позову ОСОБА_3. Текст постанови отриманий позивачем 29.06.2017 року. Вказана постанова набрала законної сили ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 року.
04.07.2017 року позивач звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області з метою продовження терміну дії довідки про звернення за захистом в Україні.
При цьому, головним спеціалістом відділу по роботі з шукачами захисту Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС України в Одеській області стосовно ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД №071642 щодо порушення правил перебування іноземців в Україні, за яке передбачена відповідальність ч.1 ст.203 КУпАП, оскільки він до 21.06.2017 року не продовжив термін дії довідки.
Також, 04.07.2017р. постановою ПН МОД №071642 про накладення адміністративного стягнення управлінням з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС України в Одеській області до ОСОБА_3 було застосовано штраф у розмірі 510грн.
Не погоджуючись з притягненням до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.203 КУпАП порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, передбачених частиною другою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.9 КУпАП саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб'єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
Згідно з положеннями статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Положеннями ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме на Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області покладається обов'язок щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач надав до суду належні та допустимі докази, які підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ПР МОД №071642 про те, що позивач порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме до 21.06.2017 року не продовжив термін дії довідки.
Зокрема у протоколі ПР МОД №071642 зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та роз'яснено зміст ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджуються особистим підписом позивача. /а.с.6, 41/
Також судом апеляційної інстанції встановлено відсутність доказів звернення ОСОБА_3 у період до 21.06.2017 року до відділу по роботі з шукачами захисту Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС України в Одеській області для поставлення відмітки про продовження терміну дії довідки про звернення за захистом в Україні, та відсутність підстав законного перебування особи на території України після 21.06.2017р.
Крім того, судом встановлено, що постанова №071642 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 була розглянута у присутності позивача, вона містить найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення, а також відомості про отримання копії цієї постанови, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_3. /а.с.42/
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при складанні оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3, відповідач діяв у межах повноважень та з дотримання положень відповідного законодавства, без порушення встановленої законом процедури, а тому відсутні підстави вважати постанову протиправною.
З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, а тому в порядку ст. 317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області задовольнити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 червня 2018 року скасувати.
Ухвалити у справі рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.