П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/5859/18
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,
при секретарі - Ханділян Г.В.,
за участю: представника апелянта - Коваль Ірини Вікторівни, третьої особи - ОСОБА_3 та представника третьої особи - ОСОБА_4,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (правонаступник Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року по справі за адміністративним позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (правонаступник Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради) до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування постанови,-
Короткий зміст позовних вимог.
У листопаді 2018 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради (правонаступник Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Булахевич С.В. щодо накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. на Департамент комунальної власності Одеської міської ради та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Булахевич С.В. від 23 жовтня 2018 року про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог, на ряду з іншим, зазначалось про факт виконання Департаментом комунальної власності та Одеською міською радою в добровільному порядку рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2004 року по справі № 2-4126/04.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року позовні вимоги було залишено без задоволення.
Не погоджуючись з даним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та задовольнити позов.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Обставини справи.
Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2004 року задоволено позов ОСОБА_3 до ДБК "Знамя", Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів, а саме: зобов'язано дачно-будівельний кооператив «Знамя» усунути перешкоди в оформленні правовстановлюючих документів на передачу у приватну власність (приватизацію) ОСОБА_3 земельної ділянки під АДРЕСА_1 шляхом надання згоди на приватизацію даної ділянки членом ДБК «Знамя» - ОСОБА_3; зобов'язано управління земельних ресурсів Одеської міської ради, як спеціальний уповноважений орган надати у встановленому законодавством та нормативними актами порядку, відповідні матеріали для оформлення та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки АДРЕСА_1, за умови надання ОСОБА_3 всіх передбачених законом документів та матеріалів (в тому числі проекту відводу, погоджень) право встановлюваного та технічного характеру, необхідних для оформлення матеріалів з виділення земельної ділянки у власність громадян; зобов'язано Одеську міську раду у встановленому законом порядку розглянути питання про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку АДРЕСА_1 та за умови позитивного рішення, видати ОСОБА_3 державний акт на право приватної власності на зазначену земельну ділянку.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Булахевича С.В. від 11 вересня 2018 року відкрито виконавче провадження ВП №57183699 за виконавчим листом Приморського районного суду м. Одеси №2-4126/04, виданим 27.02.2018 року про зобов'язання Департамент комунальної власності Одеської міської ради, як спеціально уповноважений орган, підготувати в установленому законодавчими та нормативними актами України в порядку, відповідні матеріали для оформлення та передачі у власність громадянці ОСОБА_3 земельної ділянки під АДРЕСА_1 при умові надання громадянкою ОСОБА_3 усіх, передбачених законом документів та матеріалів (в т.ч. проект відводу, узгодженості) правовстановлюючого та технічного характеру, необхідних для оформлення матеріалів з виділення землевідвідуючого та технічного характеру, необхідних для оформлення матеріалів з виділення земельних ділянок у власність громадянина. Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 21.09.2018 року 01-19/3181-06 Департамент комунальної власності Одеської міської ради повідомив головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Булахевича С.В. про факт виконання ним та Одеською міською радою рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2004 року по справі № 2-4126/04 та просив відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» винести постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-4126/04 від 27.02.2018 року.
02.10.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Булахевичем С.В., на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", відносно Департаменту комунальної власності Одеської міської ради винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. в рамках виконавчого провадження №57183699. Зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.
23.10.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Булахевичем С.В., на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", відносно Департаменту комунальної власності Одеської міської ради винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. в рамках виконавчого провадження №57183699 за невиконання вимог виконавчого документа.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що на позивача, як боржника за виконавчим листом №2-4126/04 від 27.02.2018 року судом покладено певні обов'язки, доказів виконання яких позивач державному виконавцю не надав, а тому відповідач, виносячи оскаржувану постанову про накладення штрафу, діяв на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та у межах своїх повноважень.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України та Закону України Про виконавче провадження.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно до частини 1 статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з частиною 6 статті 26 Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до сатин 1 та 2 статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З наведеного вбачається, що підставою для накладення штрафу є невиконання боржником рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконанні лише боржником у встановлений виконавцем строк та без поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 до Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради було подано заяву від 01 листопада 2010 року (зареєстрована 04 листопада 2010 року) про передачу їй безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 0,06 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
До вищезазначеної заяви ОСОБА_3 було додано технічний паспорт, договір дарування, про реєстрацію права власності, паспорт та ідентифікаційний код, геопідоснову М 1:500.
З наведеного вбачається, що ОСОБА_3 у відповідності до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2004 року було надано передбачені законом документи та матеріали правовстановлюючого та технічного характеру, необхідних для оформлення матеріалів з виділення земельної ділянки у власність громадян, що тягне за собою безумовне виконання позивачем дій по наданню у встановленому законодавством та нормативними актами порядку, відповідних матеріалів для оформлення та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки АДРЕСА_1, чого позивачем протиправно вчинено не було.
При цьому, доводи позивача про те, що виконання ним рішення суду від 27.04.2004 року підтверджується рішенням Одеської міської ради №892-VII від 30 червня 2016 року та постановою державного виконавця Пуйда Є.Ю. від 21 грудня 2016 року про закінчення виконавчого провадження суд до уваги не бере, оскільки вказані документи стосуються виконання рішення іншим боржником - Одеською міською радою.
Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (правонаступник Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради) про визнання протиправними дій та скасування постанови.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги щодо не надання ОСОБА_3 графічних матеріалів, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі посилання спростовується наданою відповідачем копією заяви від 01 листопада 2010 року, яка подана до Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради 04 листопада 2010 року згідно вхідного штампу.
Також, слід зазначити, що ОСОБА_3 було надано Технічний звіт (Топографо-геодезичні роботи по зйомці земельної ділянки) разом з Ситуаційною схемою та Схемою планово-висотної основи, які містять графічні матеріали, що дають змогу встановити місце розташування земельної ділянки.
Окремо слід зазначити, що форма графічних матеріалів не затверджена жодним нормативним актом. Більше того, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області в листі-відповіді від 29 квітня 2016 року (є за посиланням http://kirovohradska.land.gov.ua/info/kozhen-hromadianyn-maie-pravo-na-bezoplatne-otrymannia-zemelnoi-dilianky/ ) було зазначено, що до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на ряду з іншим, слід додати викопіювання з кадастрової карти (плану) (його можна замовити в районному (міському) управлінні земельних ресурсів) або інші графічні матеріали, на яких слід відзначити бажане місце розташування земельної ділянки.
Крім того, спірна земельна ділянка має присвоєну адресу та відокремлене розташування, що також свідчить про безпідставність посилань апелянта на необхідність надання ОСОБА_3 графічних матеріалів, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки.
Доводи, викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні до зазначених в позові, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішенні, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,-
Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (правонаступник Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради) - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 24 квітня 2019 року.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Потапчук В.О. Семенюк Г.В.