23 квітня 2019 р.Справа № 2040/6070/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Яковенка М.М.
суддів: Лях О.П., Бегунц А.О.
секретарі судового засідання: Машура Г.І.
за участю представників:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року по справі № 2040/6070/18 (головуючий І інстанції: Мороко А.С.) за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 06.06.2018 щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2018 рік на суму 25000,00 грн.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 2038-132/1303 від 14.03.2017 щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2017 рік на суму 25000,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, пославшись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, яке прийняте з порушенням норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт наголошує на тому, що відповідачем при визначені середньо ринкового розміру вартості автомобіля, як об'єкта оподаткування було враховано усі складові її визначення, як то передбачено Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.
Враховуючи обраний спосіб судового захисту в межах спірних правовідносин, характер спору, положення п.20 ч.1 ст.4, ч.6 ст.12 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про незначну складність цієї справи.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що позивач є власником транспортного засобу марки LEND ROVER, модель RANGE ROVER, 2013 року випуску, об'єм двигуна - 4999 куб. см., дата реєстрації - 30.01.2014.
14.03.2017 Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення № 2038-132/1303, яким нараховано ОСОБА_3 суму транспортного податку в розмірі 25000,00 грн (за 2017 рік) та 06.06.2018 - № НОМЕР_1 від 06.06.2018, яким визначено позивачу суму транспортного податку в розмірі 25000,00 грн. (за 2018 рік).
Задовольняючи позов суд першої інстанції висновувався на тому, що п'ятирічний термін, з дати випуску минув 31 грудня 2017 року, а тому автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування.
Здійснюючи апеляційний перегляду та надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої з огляду на наступне.
Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 2038-132/1303 від 14.03.2017.
Відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2017 року), об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 3200,00 грн. Тобто, для того, щоб транспортний засіб підпадав під визначення об'єкта оподаткування, встановленого пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, його середньоринкова вартість має перевищувати 1200000,00 грн.
Станом на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення 14.03.2017, діяли норми, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, які набрали чинності з 19.02.2016, у наступній редакції, зокрема, пп.13,14:
Мінекономрозвитку відповідно до цієї ОСОБА_4 розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
Проте, станом на 01.02.2017 Міністерством економічного розвитку не було розміщено на своєму веб-сайті жодної інформації про перелік автомобілів, середньоринкова вартість яких у 2017 році перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківка про дану обставину в спеціальному інтернет виданні "Taxlink Україна" з 01.02.2017.
Крім того, зазначені обставини підтверджені листом від Мінеконом розвитку і торгівлі України від 23.11.2018 року спрямованого до ГУ ДФС у Харківській області, в якому вказується про те, що не передбачено подання ДФС у 2017-2018 роках по відповідним автомобілям.
Постановою Кабінету Міністрів України від № 428 від 21.06.2017 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, із врахуванням яких, пункти 13,14 ОСОБА_4 визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів відповідають вимогам пп. 267.2.1 п. 267.2 ст.267 Податкового кодексу України, в редакції чинній з 01.01.2017.
Поряд з цим, вказані зміни набрали чинності 24.06.2017, тобто, після прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 2038-132/1303 від 14.03.2017.
Тобто, Методика станом на 14.03.2017, на час визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку за 2017 рік, не відповідала вимогам пп. 267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України, в редакції чинній з 01.01.2017.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, що має місце протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення № 2038-132/1303 від 14.03.2017.
Щодо нарахування транспортного податку за 2018 рік.
Згідно з пп. 267.2.1 пункту 267.2 ст. 267 ПКУ об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно з п. 267.4 ст. 267 ПКУ ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті
Згідно з пп.267.6.1, пп.267.6.2 п.267.1 ст.267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Таким чином законодавством визначено дві умови, за одночасної наявності яких у особи, як потенційного платника податку на майно (транспортного податку), і виникає податковий обов'язок стосовно конкретного належного йому на праві приватної власності легкового автомобіля, а саме: 1) вік автомобіля - існування (не закінчення, тривання, продовження) періоду часу в п'ять років від року випуску автомобіля; 2) перевищення показником середньоринкової вартості автомобіля межі у 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного податкового року.
При цьому, пп.14.1.220 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Отже у разі можливості встановлення календарної дати випуску конкретного легкового автомобіля початок перебігу та завершення згаданого у Податковому кодексі України п'ятирічного строку не може бути ототожнено з календарним роком (відлік якого розпочинається 1 січня і завершується 31 грудня кожного року), адже цей строк (вік автомобіля) починає свій перебіг на наступний день від дати випуску автомобілю і збігає в останній день п'ятого послідовного року.
Правильність саме вказаного тлумачення підтверджується змістом п.267.6.7 ст.267 Податкового кодексу України, де зазначено, що у разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.
Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_3 рік випуску автомобіля - 2013, без зазначення конкретної дати.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що п'ятирічний термін, з дати випуску минув 31 грудня 2017 року, а тому, автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування, в зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.06.2018 є протиправним та підлягає скасуванню.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Судове рішення не може бути скасовано з формальних підстав.
Жодні доводи апелянтів не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 292, 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року по справі № 2040/6070/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
У повному обсязі складена 24 квітня 2019 року.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6