ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" квітня 2019 р. справа № 809/878/16
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Могили А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Маслій У.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, (пр. Незалежності, 8/2, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область) про стягнення заборгованості в сумі 89655,00 грн.,-
Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 89655 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 89655 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказала, що заборгованість в розмірі 89655 грн. виникла в результаті несплати грошових зобов'язань визначених податковим повідомленням - рішення форми “С” №0000022100 від 12.01.2015. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015, яка залишена без змін рішенням Верховного Суду від 19.03.2019 в задоволенні позову відповідача про скасування вищевказаного рішення відмовлено, а тому заборгованість в розмірі 89655 грн. підлягає до стягнення з ОСОБА_3.
Відповідачем подано суду заяву (09.04.2019), яку суд розцінює як відзив. У заяві зазначено, що готівку в касі ОСОБА_3 оприбутковувала в повному обсязі, що підтверджується денними звітами реєстратора розрахункових операцій, конструкція та програмне забезпечення якого діють таким чином, що дані про оприбуткування готівки в касі автоматично направляються на електронну адресу податкового органу. Також, оприбуткування нею готівки в касі протягом серпня - грудня 2014 року підтверджується звітом “Про використання розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)”, який поданий до контролюючого органу, а тому порушення відображені в акті перевірки від 17.12.2014 за № 18/09-19-21-11/1/НОМЕР_1 не відповідають дійсності. При цьому, ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 18.06.2016) встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Строк на звернення до суду з даним позовом закінчився 16.07.2016, а тому позивачем такий строк пропущено.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2016 відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.09.2016 провадження в даній справі зупинено до вирішення судом касаційної інстанції справи №809/383/15.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 поновлено провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.04.2019 в порядку ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України замінено позивача - Долинську об'єднану державну податкову інспекцію правонаступником - Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області.
Суд, у відповідності до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши усні пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована фізичною особою - підприємцем, та як платник податків перебуває на обліку в Долинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2.6 глави 2 цього Положення встановлено, що готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день її одержання) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.
Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність законодавчо встановлених послідовних дій, а саме: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.
Таким чином, невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/96 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” у разі порушення фізичними особами, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Судом з'ясовано, що 17.12.2014 Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області було проведено фактичну перевірку господарської одиниці - кафе-магазину “Стодола Паб”, що розташована по вул. Б. Хмельницького, 25, А. м. Долина, Івано-Франківської області, який належить відповідачу.
За наслідками перевірки складено акт від 17.12.2014 за № 18/09-19-21-11/1/НОМЕР_1, яким встановлено, що ОСОБА_4 не було забезпечено зберігання використаних книг розрахункових операцій, а саме: на час перевірки відсутня книга обліку розрахункових операцій (зі слів підприємця втрачена); не оприбуткована готівка в касі на підставі фіскальних звітних чеків за №№ 874 - 959 за період з 12.09.2014 до 16.12.2014 на загальну суму 17931,50 грн; не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО - не підклеєні фіскальні звітні чеки на відповідних сторінках КОРО, не виконані щоденні записи про рух готівки та суми розрахунків, чим порушено вимоги статті 8 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, абзацу третього пункту 2.6 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року “Про затвердження Положення проведення касових операцій в національній валюті в Україні” та пункту 6.4 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.08.2013 року за № 417.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 поміняла прізвище на “Мирон” у зв'язку з одруженням.
На підставі вищевикладеного, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми “С” від 12.01.2015 за №000002210, яким до відповідача, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3статті 54 Податкового кодексу України та Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки” від 12.06.1995 за № 436/95, застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 89655 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми “С” №0000022100 від 21.01.2015.
Постановою Івано-Франківського окружного суду від 15.04.2015 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми “С” №0000022100 від 21.01.2015.
Згідно з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 судове рішення Івано-Франківського окружного суду від 15.04.2015 скасовано. У задоволення позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми “С” №0000022100 від 21.01.2015 відмовлено (справа № 876/5925/15 ) (а.с. 6-7).
За наслідками касаційного розгляду, постановою Верховного Суду від 19.03.2019 судове рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 залишено без змін (а.с. 46 - 48).
Згідно ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, судовим рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015, яке набрало законної сили, встановлено правомірність прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення форми “С” №0000022100 від 21.01.2015, а тому вказані обставини не потребують додаткового дослідження та доказування.
Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Таким чином, із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що у податкового органу існувало право на стягнення даного податкового боргу протягом 1095 днів з наступного дня після настання певної події - спливу граничного строку сплати грошових зобов'язань, але не пізніше наступних 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.
Беручи до уваги те, що рішення контролюючого органу №0000022100 від 21.01.2015 набуло статусу узгодженого 04.11.2015, то строки стягнення податкового боргу позивачем не пропущено.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 89655,00 грн. підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, пр. Незалежності, 8/2, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область) в дохід бюджету податковий борг у сумі в 89655 (вісімдесят дев"ять тисяч шістсот п"ятдесят п"ять) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ ОСОБА_5
Рішення складене в повному обсязі 24 квітня 2019 р.